- •Практична робота №1 Тема: «Визначення придатності піску для бетонних і залізобетонних виробів»
- •Визначення питомої ваги піску
- •Визначення об'ємної насипної ваги піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення пустотності піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення вологості піску
- •Визначення зернового складу і модуля крупності піску
- •Визначення вмісту пилоподібних і глинистих (мулистих) часток відмучуванням
- •Визначення вмісту глинистих часток
- •Визначення вмісту органічних домішок
- •Б. Щебінь і гравій
- •Визначення питомої ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію)
- •Визначення об'ємної ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію).
- •Визначення об'ємної насипної ваги щебеню (гравію)
- •Визначення пустотності щебеню (гравію)
- •Визначення вологості щебеню (гравію)
- •Визначення водопоглинання вихідної гірської породи, щебеню (гравію)
- •Визначення зернового складу нефракціонованого щебеню (гравію)
- •Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування
- •Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні
- •Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи
- •Визначення подрібнюваності щебеню (гравію) при стисканні (роздавлюванні) у циліндрі
- •Визначення стирання щебеню (гравію) у поличному барабані
- •Визначення опору щебеню (гравію) удару на копрі пм
- •Приклад визначення зернового складу та модулю крупності піску
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»
- •Рухливість розчинної суміші
- •Розшарування розчинної суміші
- •Об'ємна вага розчинної суміші
- •Визначення межі міцності розчину на згин та стиск
- •5. Визначення водоутримуючої здатності розчинної суміші
- •6. Підбір складу змішаного розчину
- •Приклад розрахунку складу цементно-вапняного розчину
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №3 Тема: «Розрахунок і підбор складу звичайного бетону»
- •Водоцементне відношення
- •Співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами
- •Вагова кількість матеріалів для пробного замісу бетонної суміші
- •Рухливість бетонної суміші
- •Визначення твердості бетонної суміші
- •Підрахунок витрати матеріалу на 1 м3 бетону
- •Перехід від лабораторного складу бетону до виробничого
- •Коефіцієнт виходу бетону
- •9. Витрата матеріалів на один заміс бетонозмішувача.
- •10. Розрахунок складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Межа міцності бетону на стиск
- •Приклад розрахунку складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Завдання для самостійного опрацювання
Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування
З щебеню (гравію) висушеного до постійної ваги беруть пробу вагою 5 кг при найбільшій крупності зерен до 40 мм і 10 кг при зернах більших за 40 мм.
Пробу щебеню (гравію) поміщають у посудину (рис.5), заливають водою трохи вище рівня щебеню і залишають у такому стані до повного розмокання глинистої плівки чи грудок глини, якщо вони наявні в пробі.
Після цього посудину з щебенем (гравієм) доливають водою в такій кількості, щоб висота шару над щебенем дорівнювала 20 см, вміст посудини енергійно перемішують дерев'яною мішалкою і дають спокій на 2 хв . Через 2 хв після закінчення перемішування зливають отриману при промиванні суспензію. При зливі суспензії необхідно залишати її шар над щебенем висотою не менше 30 мм.
Рис. 1.5. Ємність для відмучування щебеню та гравію
Потім щебінь (гравій) знову заливають водою до зазначеного рівня. Промивання щебеню гравію повторюють у зазначеній послідовності доти, доки вода після промивання не залишиться прозорою.
У посудину для відмучування воду наливають до верхнього контрольного отвору і зливають суспензію через два нижніх зливальних отвори.
Після закінчення відмучування всю промиту пробу висушують до постійної ваги.
Вміст у щебені (гравії) відмучуваних пилоподібних, мулистих і глинистих часток (Отм) у відсотках по вазі обчислюють з точністю до 0,1% за формулою:
(1.20)
де G – початкова вага проби, г; G1 – вага проби після відмучування, г.
Вміст у щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток обчислюють як середнє арифметичне з двох визначень.
Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні
З проби гірської породи за допомогою бурильного чи каменерізного верстата виготовляють п'ять зразків у вигляді циліндра діаметром і висотою 40-50 мм чи куба з ребро 40-50 мм.
Грані зразка, до яких прикладають навантаження преса, обробляють на шліфувальному верстаті, щоб забезпечити паралельність зазначених граней. Правильність зразків перевіряють сталевим косинцем. Для порід з яскраво вираженою шаруватістю осі зразків, по напрямку яких відбувається стиск, повинні бути перпендикулярні до напрямку шарів породи.
Зразки вимірюють штангенциркулем на гідравлічному пресі, підвищуючи тиск на 3-5 кг/ см2 в одну секунду до руйнування зразків.
Межа міцності зразка σст обчислюють з точність до 10 кг/см2, 1 мПа за формулою:
(1.21)
де Р – руйнівна сила преса, кг; F - площа поперечного перерізу зразка, см2.
Межа міцності при стисканні проби гірської породи обчислюють як середнє арифметичне результатів випробування п'яти зразків, при цьому вказують верхню і нижню межу міцності окремих зразків.
Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи
На додаток до випробування на стискання зразків гірської породи в насиченому водою стані роблять аналогічні випробування такого ж числа сухих зразків висушеного до постійної ваги.
Коефіцієнт розм'якшення Кр обчислюють з точністю до 0,01 за формулою:
(1.22)
де σст - середня межа міцності насичених водою зразків, кг/см2, мПа;
σ’ст – середня межа міцності зразків, висушених до постійної ваги, кг/см2, мПа.
