8. Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування

З щебеню (гравію) висушеного до постійної ваги беруть пробу вагою 5 кг при найбільшій крупності зерен до 40 мм і 10 кг при зернах більших за 40 мм.

Пробу щебеню (гравію) поміщають у посудину (рис.5), заливають водою трохи вище рівня щебеню і залишають у такому стані до повного розмокання глинистої плівки чи грудок глини, якщо вони наявні в пробі.

Після цього посудину з щебенем (гравієм) доливають водою в такій кількості, щоб висота шару над щебенем дорівнювала 20 см, вміст посудини енергійно перемішують дерев'яною мішалкою і дають спокій на 2 хв . Через 2 хв після закінчення перемішування зливають отриману при промиванні суспензію. При зливі суспензії необхідно залишати її шар над щебенем висотою не менше 30 мм.

Рис. 1.5. Ємність для відмучування щебеню та гравію

Потім щебінь (гравій) знову заливають водою до зазначеного рівня. Промивання щебеню гравію повторюють у зазначеній послідовності доти, доки вода після промивання не залишиться прозорою.

У посудину для відмучування воду наливають до верхнього контрольного отвору і зливають суспензію через два нижніх зливальних отвори.

Після закінчення відмучування всю промиту пробу висушують до постійної ваги.

Вміст у щебені (гравії) відмучуваних пилоподібних, мулистих і глинистих часток (Отм) у відсотках по вазі обчислюють з точністю до 0,1% за формулою:

(1.20)

де G – початкова вага проби, г; G₁ – вага проби після відмучування, г.

Вміст у щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток обчислюють як середнє арифметичне з двох визначень.

9. Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні

З проби гірської породи за допомогою бурильного чи каменерізного верстата виготовляють п'ять зразків у вигляді циліндра діаметром і висотою 40-50 мм чи куба з ребро 40-50 мм.

Грані зразка, до яких прикладають навантаження преса, обробляють на шліфувальному верстаті, щоб забезпечити паралельність зазначених граней. Правильність зразків перевіряють сталевим косинцем. Для порід з яскраво вираженою шаруватістю осі зразків, по напрямку яких відбувається стиск, повинні бути перпендикулярні до напрямку шарів породи.

Зразки вимірюють штангенциркулем на гідравлічному пресі, підвищуючи тиск на 3-5 кг/ см² в одну секунду до руйнування зразків.

Межа міцності зразка σ_ст обчислюють з точність до 10 кг/см², 1 мПа за формулою:

(1.21)

де Р – руйнівна сила преса, кг; F - площа поперечного перерізу зразка, см².

Межа міцності при стисканні проби гірської породи обчислюють як середнє арифметичне результатів випробування п'яти зразків, при цьому вказують верхню і нижню межу міцності окремих зразків.

10. Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи

На додаток до випробування на стискання зразків гірської породи в насиченому водою стані роблять аналогічні випробування такого ж числа сухих зразків висушеного до постійної ваги.

Коефіцієнт розм'якшення Кр обчислюють з точністю до 0,01 за формулою:

(1.22)

де σ_ст - середня межа міцності насичених водою зразків, кг/см², мПа;

σ^’_ст – середня межа міцності зразків, висушених до постійної ваги, кг/см², мПа.