- •Практична робота №1 Тема: «Визначення придатності піску для бетонних і залізобетонних виробів»
- •Визначення питомої ваги піску
- •Визначення об'ємної насипної ваги піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення пустотності піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення вологості піску
- •Визначення зернового складу і модуля крупності піску
- •Визначення вмісту пилоподібних і глинистих (мулистих) часток відмучуванням
- •Визначення вмісту глинистих часток
- •Визначення вмісту органічних домішок
- •Б. Щебінь і гравій
- •Визначення питомої ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію)
- •Визначення об'ємної ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію).
- •Визначення об'ємної насипної ваги щебеню (гравію)
- •Визначення пустотності щебеню (гравію)
- •Визначення вологості щебеню (гравію)
- •Визначення водопоглинання вихідної гірської породи, щебеню (гравію)
- •Визначення зернового складу нефракціонованого щебеню (гравію)
- •Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування
- •Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні
- •Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи
- •Визначення подрібнюваності щебеню (гравію) при стисканні (роздавлюванні) у циліндрі
- •Визначення стирання щебеню (гравію) у поличному барабані
- •Визначення опору щебеню (гравію) удару на копрі пм
- •Приклад визначення зернового складу та модулю крупності піску
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»
- •Рухливість розчинної суміші
- •Розшарування розчинної суміші
- •Об'ємна вага розчинної суміші
- •Визначення межі міцності розчину на згин та стиск
- •5. Визначення водоутримуючої здатності розчинної суміші
- •6. Підбір складу змішаного розчину
- •Приклад розрахунку складу цементно-вапняного розчину
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №3 Тема: «Розрахунок і підбор складу звичайного бетону»
- •Водоцементне відношення
- •Співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами
- •Вагова кількість матеріалів для пробного замісу бетонної суміші
- •Рухливість бетонної суміші
- •Визначення твердості бетонної суміші
- •Підрахунок витрати матеріалу на 1 м3 бетону
- •Перехід від лабораторного складу бетону до виробничого
- •Коефіцієнт виходу бетону
- •9. Витрата матеріалів на один заміс бетонозмішувача.
- •10. Розрахунок складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Межа міцності бетону на стиск
- •Приклад розрахунку складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Завдання для самостійного опрацювання
Визначення зернового складу нефракціонованого щебеню (гравію)
Беруть пробу випробовуваного щебеню (гравію) у розмірі зазначеному в таблиці 1.16. При цьому стежать за тим, щоб до складу проби були включені у відповідній кількості і самі дрібні (піщані) фракції, що є присутніми у щебені (гравії).
Таблиця 1.16
Розміри проб щебеню (гравію)
Найбільший розмір щебеню (гравію), мм |
Вага проби, кг, не менше |
до 10 |
5,0 |
до 20 |
10 |
до 40 |
20 |
до 70 |
30 |
більше 70 |
50 |
Пробу щебеню гравію одночасно або частинами просіюють через набір сит установлених розмірів, зібраних у стовпчик, і промивають водою. При цьому товщина шару щебеню (гравію) на кожному з сит не повинна перевищувати найбільшого розміру зерен щебеню (гравію). На зернах щебеню (гравію) після розсіву не повинно залишатися глинистої плівки чи прилиплих часток пилу чи піску.
Пробу сильно забрудненого щебеню (гравію) при наявності на його зернах висохлої глинистої плівки попередньо розмочують у воді і зливають цю воду на верхнє сито набору разом із щебенем і осадом глини.
Частки, що пройшли разом з водою через нижнє сито з отворами розміром 0,14 мм, відкидають. Залишки щебеню (гравію) на кожному з сит висушують до постійної ваги і зважують, визначивши тим самим часткові залишки на всіх ситах G0.14, G3, G5, …,G70 у г.
Потім визначають сумарну вагу просіяної проби як суму часткових залишків на всіх ситах:
(1.19)
Якщо утворився залишок на ситі з отворами розміром 70 мм, визначають також необхідний для побудови кривої просіювання граничний розмір зерен щебеню (гравію), що відповідає діаметру калібру, через який проходять усі зерна цього залишку (100, 120 і більш мм по крупності зерен).
За даними випробування обчислюють у відсотках від сумарної ваги проби ΣG часткові залишки аi = Gi / ΣG, а також повні залишки, рівні сумі часткових залишків на даному і на всіх вищерозташованих ситах з більшим розміром отворів.
За результатами цих визначень будують криву просіювання, що характеризує зерновий склад випробовуваного щебеню (гравію). По горизонтальній осі графіка відкладають у прийнятому масштабі розміри отворів контрольних сит від 0,14 до 70 мм ; при наявності залишку на ситі 70 мм на графіку відкладають також граничний розмір зерен, визначений за допомогою калібру.
По вертикалі з верху в низ відкладають повні залишки на кожному з сит у відсотках. При цьому 0% відповідає розміру отворів сита, повний залишок на якому дорівнює нулю, чи граничному розміру зерен у пробі, визначеному за допомогою калібру, а 100% відповідає ситу з отворами розміром 0,14 мм.
Отримані точки графіка з'єднують плавною кривою (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Крива зернового складу щебеню(гравію)
Крупність гравію 3-80 мм(Днайм=3 мм, Днайб=80 мм)
Вміст піску (зерен <5 мм) 15%
Найбільшу і найменшу крупність щебеню (гравію) випробовуваної проби характеризують розмірами отворів сит, повні залишки на яких, визначені по кривій просіювання, складають відповідно 5% (Днайб) і 95% (Днайм). Значення цих розмірів округлюють у більшу сторону до найближчих розмірів отворів стандартних сит.
Зерновий склад щебеню (гравію), що не має домішок глини і забруднення зерен, дозволяється визначати сухим розсівом на ситах після попереднього висушування всієї проби до постійної ваги без промивання водою.
