3. Визначення об'ємної насипної ваги щебеню (гравію)

Об'ємну насипну вагу визначають шляхом зважування визначеного об’єму щебеню (гравію) даної фракції, висушеної до постійної ваги, у мірному циліндрі. Розміри мірного циліндра в залежності від крупності щебеню (гравію) приймають по таблиці 1.14.

Таблиця 1.14

Розміри мірних циліндрів

Найбільша крупність щебеня (гравію), мм	Об’єм мірного циліндра, л	Розміри циліндру, мм
		діаметр	Висота
до 10	5	185	185
до 20	10	234	234
до 40	20	294	294
більше 40	50	400	400

Щебінь (гравій) висушують до постійної ваги і насипають його в попередньо зважений циліндр до висоти 10 см до утворення конуса, що знімають у рівень із краями (без ущільнення), після чого циліндр із щебенем (гравієм) зважують.

Об'ємну насипну вагу γ_н щебеню (гравію) обчислюють з точністю до 10кг/м³ за формулою:

(1.15)

де G₁ – вага мірного циліндра, кг; G₂ – вага мірного циліндра з щебенем (гравієм), кг; V – об’єм мірного циліндра, м³.

Об'ємна насипна вага визначається два рази, при цьому щораз беруть нову порцію щебеню (гравію). Об'ємна насипна вага щебеню (гравію) обчислюється як середнє арифметичне результатів двох визначень.

4. Визначення пустотності щебеню (гравію)

Пустотність щебеню (гравію) визначають на підставі попередньо встановлених значень об'ємної ваги зерен і об'ємної насипної ваги щебеню (гравію).

Пустотність V_п щебеню (гравію) у відсотках по об’єму обчислюють з точністю до 0, 1% за формулою:

(1.16)

де γ_н – об'ємна насипна вага щебеню ( гравію), кг/м³, н/м³; γ_о – об'ємна вага зерен щебеню (гравію), г/см³ , н/см³.

5. Визначення вологості щебеню (гравію)

З щебеню (гравію) випробовуваної фракції беруть пробу в кількості, зазначеній у таблиці 1.15.

Таблиця 1.15

Вага проби гравію різної крупності

Найбільша крупніють щебеню (гравію), мм	Вага проби, кг, не менше
до 10	0,5
до 20	1
до 50	2,5
до 70	5
більше 70	10

Відібрану пробу щебеню (гравію) насипають у посудину і зважують, а потім висушують до постійної ваги.

Вологість W щебеню (гравію) у відсотках по вазі обчислюють з точністю до 0,1 % за формулою:

(1.17)

де G_в – вага проби в стані природної вологості, г; G – те ж, у сухому стані, г.

Вологість щебеню (гравію) обчислюють як середнє арифметичне результатів вологості проб.

6. Визначення водопоглинання вихідної гірської породи, щебеню (гравію)

Для визначення водопоглинання гірської породи беруть п'ять шматків каменю розміром 40-70 мм; зразки очищають металевою щіткою від пухких часток і висушують до постійної ваги.

Для того щоб визначити водопоглинання щебеню (гравію) беруть пробу відповідно до таблиці 10, промивають і висушують до постійної ваги.

Зразки гірської породи чи проби щебеню (гравію) кладуть у посудину з водою кімнатної температури так, щоб рівень води в посудині був вище верха зразків чи проби щебеню (гравію) не менше 20 мм. У такому положенні пробу витримують протягом 48 г, після чого їх виймають із посудини, видаляють вологу з поверхні вологою м'якою тканиною і кожний зразок чи пробу відразу ж зважують. При цьому вага води, що витікає з пор зразка чи зерен щебеню (гравію), поміщених на чашку терезів, повинна включатися у вагу проби зразка.

Водопоглинання W_п у відсотках по вазі обчислюють з точність до 0,1 % за формулою:

(1.18)

де G – вага зразка чи проби в сухому стані, г; G₁ – вага зразка чи проби в насиченому водою стані, г.

Водопоглинання обчислюють як середнє арифметичне результатів визначення водопоглинання п'яти зразків гірської породи чи двох проб щебеню (гравію).