Межа міцності бетону на стиск
Межа міцності бетону при стиску визначають за ДСТУ Б.В.2.7-114-2002 переважно на контрольних зразках у вигляді кубів розміром 20 х 20 х 20 см при найбільшій крупності зерен заповнювача до 50 мм. Куби виготовляють у металевих формах (рис. 3.5 а, б). У випадку застосування великих заповнювачів допускається розмір форм 30 х 30 х 30 см, при меншій крупнисті – розмір форми 15 х 15 х 15 й 10 х 10 х 10 см. Заповнювач крупністю зерен більше 100 мм при виготовленні зразків варто відсівати.
Рис. 3.5. Форма для бетонних зразків-кубів
Форми для зразків потрібні розбірні із твердого, не вбираючу воду матеріалу (чавуну або сталі). Внутрішня сторона форм повинна бути струганою або змазаною мінеральним маслом. Відхилення, що допускаються, від внутрішніх розмірів форм кубів не повинні перевищувати по довжині ребра ± 1%.
Укладку бетону у форми потрібно закінчити не пізніше чим через 30 хвилин після зняття проби.
Жорстку бетонну суміш при укладанні її у форму для виготовлення зразків ущільнюють тими ж способами, якими користуються при укладанні бетонної суміші в справу (наприклад, вібруванням). Бетонну суміш укладають у форму з деяким надлишком, після чого форму встановлюють на лабораторному вібростолі.
Для заповнення всього об’єму форми на неї надягають насадку (рис. 3.5 в). По закінченні вібрування надлишок бетонної суміші видаляють, вільну поверхню її вирівнюють лінійкою урівень із краями форми. Після цього зразки маркірують і форму покривають вологою рогожею або брезентом.
Укладають бетонну суміш у форми двома шарами рівної товщі при ущільненні штикуванням. Для зразків розміром 30 x 30 x 30 см бетонну суміш укладають у форму у два шари. Шари штикують сталевим стрижнем. При штикуванні нижнього шару стрижень повинен досягати днища форми.
Після закінчення штикування нижнього шару заповнюють вільний об’єм форми бетонною сумішшю, якою знову штикують так, щоб сталевий стрижень не доходив до дна форми, а лише поринав у нижчележачий шар на глибину 2-3 см. Штикування роблять рівномірно по спіралі від країв до центра. Число штикувань кожного шару бетонної суміші приймають із розрахунку 10 натисків стрижня на кожні 100 см2 поверхні.
Коли штикування верхнього шару кінчено, надлишок бетону зрізують металевою лінійкою урівень із краями форми.
Зразки перед випробуванням оглядають. Грані зразка, що прилягають при випробуванні до плит преса, повинні бути паралельними й не мати раковин. Виявлені дефекти на гранях зразків варто виправляти безпосередньо після зняття форми шляхом заливання раковин густим цементним тестом, зрізуючи його надлишки металевою лінійкою. Потім зразки зважують для визначення об'ємної ваги й роблять обмірювання з точністю до 1 мм. Робочу площу перетину зразка визначають по розмірах на середині його висоти.
Навантаження при випробуванні повинна зростати безупинно й рівномірно зі швидкістю 2-3 кг/см2 в 1 сек.
Межа міцності при стиску окремого зразка обчислюють як частка від розподілу величини руйнівного навантаження на величину робочої площі грані зразка.
Для визначення межі міцності бетону при стиску випробовують 3 зразки й обчислюють із точністю до 1 кг/см2 Середнє арифметичне значення результатів випробувань цих зразків. Якщо найменший результат випробування одного із трьох зразків відрізняється більш ніж на 15% від сусіднього більшого показника, межа міцності обчислюють по двох найбільших результатах.
Межа міцності зразка при стиску потрібно привести до межі міцності при стиску зразка - куба з ребром 20 см, для чого значення межі міцності при стиску, отриманий при випробуванні, потрібно помножити на один з наступних коефіцієнтів:
Для кубів з довжиною ребра 100 мм...………........85
150мм...……….........90
200мм...………........100
300мм...………........110