- •Практична робота №1 Тема: «Визначення придатності піску для бетонних і залізобетонних виробів»
- •Визначення питомої ваги піску
- •Визначення об'ємної насипної ваги піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення пустотності піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення вологості піску
- •Визначення зернового складу і модуля крупності піску
- •Визначення вмісту пилоподібних і глинистих (мулистих) часток відмучуванням
- •Визначення вмісту глинистих часток
- •Визначення вмісту органічних домішок
- •Б. Щебінь і гравій
- •Визначення питомої ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію)
- •Визначення об'ємної ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію).
- •Визначення об'ємної насипної ваги щебеню (гравію)
- •Визначення пустотності щебеню (гравію)
- •Визначення вологості щебеню (гравію)
- •Визначення водопоглинання вихідної гірської породи, щебеню (гравію)
- •Визначення зернового складу нефракціонованого щебеню (гравію)
- •Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування
- •Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні
- •Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи
- •Визначення подрібнюваності щебеню (гравію) при стисканні (роздавлюванні) у циліндрі
- •Визначення стирання щебеню (гравію) у поличному барабані
- •Визначення опору щебеню (гравію) удару на копрі пм
- •Приклад визначення зернового складу та модулю крупності піску
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»
- •Рухливість розчинної суміші
- •Розшарування розчинної суміші
- •Об'ємна вага розчинної суміші
- •Визначення межі міцності розчину на згин та стиск
- •5. Визначення водоутримуючої здатності розчинної суміші
- •6. Підбір складу змішаного розчину
- •Приклад розрахунку складу цементно-вапняного розчину
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №3 Тема: «Розрахунок і підбор складу звичайного бетону»
- •Водоцементне відношення
- •Співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами
- •Вагова кількість матеріалів для пробного замісу бетонної суміші
- •Рухливість бетонної суміші
- •Визначення твердості бетонної суміші
- •Підрахунок витрати матеріалу на 1 м3 бетону
- •Перехід від лабораторного складу бетону до виробничого
- •Коефіцієнт виходу бетону
- •9. Витрата матеріалів на один заміс бетонозмішувача.
- •10. Розрахунок складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Межа міцності бетону на стиск
- •Приклад розрахунку складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Завдання для самостійного опрацювання
Вагова кількість матеріалів для пробного замісу бетонної суміші
Пробний заміс бетонної суміші роблять для одержання одного куба розміром 20 x 20 x 20 см, тобто 8 літрів.
Найбільш вигідний склад бетонної суміші буде таким, коли в неї ввійде максимальна кількість щебеню або гравію, а всі порожнечі у великому заповнювачі заповняться піском і частками цементу.
Отже, для визначення вагової кількості великого заповнювача (щебеню або гравію), що повинна піти на зазначений заміс, треба підрахувати вагу 8 літрів великого заповнювача, помноживши об’єм його на об'ємну вагу, тобто:
кг
(3.8)
Знаючи кількість великого заповнювача для замісу бетону, можна визначити й кількість піску x, тому що відношення вагових кількостей піску й великого заповнювача x/y уже відомо.
Кількість піску буде дорівнює:
(3.9)
Цемент беруть у мінімальній кількості, що допускається технічними умовами. Наприклад, якщо для даного бетону на 1 м3 покладено 200 кг цементу, то на пробний заміс 8 літрів буде потрібно:
кг
Кількість води встановлюють за формулою:
(3.10)
Крім цього складу, розраховують ще 2 заміси, у яких співвідношення x/y змінюють на ± 10%.
Після підрахунку матеріалів для пробного замісу виготовляють бетонну суміш за результатами цього підрахунку й визначають її рухливість та зручновлаштування.
Рухливість бетонної суміші
Рухливість бетонної суміші залежить від кількості цементного тіста (суміші води й цементу) у ній, від зернового складу дрібного й великого заповнювачів, форми й характеру поверхні зерен, від співвідношення заповнювачів, від виду цементу, вмісту води в суміші й інших факторах.
Рухливість бетонної суміші з максимальною крупністю зерен заповнювача до 70мм характеризується величиною осадки конуса (показником рухливості) у сантиметрах, відформованого з бетонної суміші.
Рухливість бетонної суміші визначають за ДСТУ Б.В.2.7-114-2002 за допомогою приладу, що має форму усіченого конуса висотою 300 мм, із внутрішнім діаметром нижньої підставки 200 мм і верхньої 100 мм; конус виготовляють із листової сталі й установлюють на гладкому горизонтальному металевому аркуші або шматку лінолеуму розміром близько 700х700 мм. Форма конуса (рис. 3.1.а) повинна мати гладку внутрішню поверхню без загинів фасок або виступаючих заклепок. На формі є бічні ручки й упори по підставі.
Рис. 3.1.а. Стандартний конус для визначення рухливості бетонної суміші
Рис. 3.1.б. Визначення рухливості бетонної суміші за допомогою конуса.
а - жорстка суміш; б - малорухлива; в - рухома; г - дуже рухлива і лита
Рухливість бетонної суміші при максимальної крупності зерен заповнювачів більше 70 мм визначають за допомогою прибору-конусу висотою 450 мм, із внутрішнім діаметром нижньої підставки 300 мм і верхньї - 150 мм. При цьому величину осадки конуса бетонної суміші приводять до значення осадки стандартного конуса множенням на коефіцієнт 0.67.
Осадку конуса в бетонній суміші визначають у такий спосіб. Внутрішню поверхню приладу змочують водою. Потім заповнюють у форму бетонною сумішшю через насадку-вирву, установлену на конусі, трьома шарами однакової висоти; кожен шар ущільнюють штикуванням 25 разів металевим стрижнем діаметром 16 мм і довжиною 650 мм із округленим кінцем. Під час штикування суміші форми притискають до аркуша. Потім насадку знімають і надлишок суміші зрізують металевою лінійкою урівень із краями форми.
Металевий конус обережно знімають із суміші підйомом строго вертикально нагору й установлюють поруч із відформованою бетонною сумішшю(рис. 3.1.б).
Осадку конуса в бетонній суміші визначають, укладаючи металеву лінійку ребром на верх форми й вимірюючи з точністю до 0.5 см відстань від нижньої грані лінійки до верху бетонної суміші.
Якщо при цьому випробуванні конус бетонної суміші сильно деформується й здобуває форму, що утрудняє визначення його осадки, повторюють випробування на новій порції бетонної суміші з тієї ж проби.
Показник рухливості бетонної суміші (в см) обчислюють із точністю до 1 см, як середнє арифметичне результатів двох визначень осадки бетонної суміші з однієї проби, що відрізняються між собою не більше ніж на 2 см. При більшій розбіжності результатів визначення повторюють щораз на новій порції суміші до досягнення необхідної схожості результатів.
Якщо обчислений показник рухливості бетонної суміші виявиться рівним нулю, суміш зізнається не рухливістю, що володіє, і тоді неї характеризують показником твердості.
