- •Практична робота №1 Тема: «Визначення придатності піску для бетонних і залізобетонних виробів»
- •Визначення питомої ваги піску
- •Визначення об'ємної насипної ваги піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення пустотності піску в стандартному неущільненому стані
- •Визначення вологості піску
- •Визначення зернового складу і модуля крупності піску
- •Визначення вмісту пилоподібних і глинистих (мулистих) часток відмучуванням
- •Визначення вмісту глинистих часток
- •Визначення вмісту органічних домішок
- •Б. Щебінь і гравій
- •Визначення питомої ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію)
- •Визначення об'ємної ваги вихідної гірської породи і зерен щебеню (гравію).
- •Визначення об'ємної насипної ваги щебеню (гравію)
- •Визначення пустотності щебеню (гравію)
- •Визначення вологості щебеню (гравію)
- •Визначення водопоглинання вихідної гірської породи, щебеню (гравію)
- •Визначення зернового складу нефракціонованого щебеню (гравію)
- •Визначення змісту в щебені (гравії) пилоподібних, мулистих і глинистих часток відмучування
- •Визначення межі міцності вихідної гірської породи при стисканні
- •Визначення коефіцієнта розм'якшення вихідної гірської породи
- •Визначення подрібнюваності щебеню (гравію) при стисканні (роздавлюванні) у циліндрі
- •Визначення стирання щебеню (гравію) у поличному барабані
- •Визначення опору щебеню (гравію) удару на копрі пм
- •Приклад визначення зернового складу та модулю крупності піску
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»
- •Рухливість розчинної суміші
- •Розшарування розчинної суміші
- •Об'ємна вага розчинної суміші
- •Визначення межі міцності розчину на згин та стиск
- •5. Визначення водоутримуючої здатності розчинної суміші
- •6. Підбір складу змішаного розчину
- •Приклад розрахунку складу цементно-вапняного розчину
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Практична робота №3 Тема: «Розрахунок і підбор складу звичайного бетону»
- •Водоцементне відношення
- •Співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами
- •Вагова кількість матеріалів для пробного замісу бетонної суміші
- •Рухливість бетонної суміші
- •Визначення твердості бетонної суміші
- •Підрахунок витрати матеріалу на 1 м3 бетону
- •Перехід від лабораторного складу бетону до виробничого
- •Коефіцієнт виходу бетону
- •9. Витрата матеріалів на один заміс бетонозмішувача.
- •10. Розрахунок складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Межа міцності бетону на стиск
- •Приклад розрахунку складу бетонної суміші методом абсолютних об’ємів
- •Завдання для самостійного опрацювання
Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»
Будівельними розчинами називають суміші із в’яжучої речовини, води та дрібного заповнювача, що здобувають після твердіння каменеподібну монолітну структуру. До затвердіння розчини називають розчинними сумішами.
Будівельні розчини виготовляють за ДСТУ Б В.2.7-23-95 різних складів і властивостей.
По виду в'яжучих речовин і добавок розрізняють розчини: цементні, вапняні, цементно-вапняні, цементно-глинисті й ін.
По роду заповнювачів (пісків) розчини розділяють на важкі – зі звичайними пісками й легкі – з пористими заповнювачами (піски пемзові, жужільні й ін.). Легкі розчини мають об'ємну вагу менше 1500 кг/м3, важкі звичайно 1800 – 2200 кг/м3.
Рухливість розчинної суміші
Одною з важливих якостей розчинної суміші є зручновлаштування. Зручновлаштування розчинної суміші залежить від ступеня її рухливості, водоутримуючої здатності, що охороняє суміш від розшарування при швидкому відділенні води і осіданні піску.
Рис. 2.1. Прилад для визначення рухливості розчинної суміші
Рухливістю розчинної суміші називають її здатність розтікатися під дією власної ваги або прикладених до неї зовнішніх сил. Рухливість розчинної суміші визначають за допомогою приладу, зображеного на рис. 2.1, і вимірюють по глибині занурення (у см) у розчинну суміш сталевого точкового конуса. Цей прилад називають конусом СтройЦНИЛ.
На штативі 1 приладу закріплені тримачі 2 й 3. У тримачі 2 є пружинна кнопка 4, за допомогою якої втримується ковзний стрижень 5 конуса 6. На тримачі 3 закріплена штанга 7 і циферблат 8, що має дві шкали, по яких здійснюють відрахунок глибини занурення конуса в розчинну суміш і об’єму (в см3) зануреної частини конуса. Висота конуса дорівнює 145 мм, діаметр підставки – 75 мм. Вага конуса зі стрижнем і баластом повинна дорівнювати 300 ± 2 г. Посудину 9 для розчинної суміші виготовляють із листової сталі у вигляді конуса, що має діаметр підставки 150 мм і висоту 180 мм (є 2 посудини).
Для випробування розчинну суміш перемішують протягом 5 хвилин і наповнюють нею посудину до рівня приблизно на 1 см нижче його країв. Покладену розчинну суміш штикують 25 разів сталевим стрижнем діаметром 10 – 12 мм і струшують посудину 5 – 6 разів легким постукуванням об стіл.
Вістря конуса приводять у зіткнення з поверхнею розчинної суміші, опускають штангу до зіткнення зі стрижнем конуса і встановлюють стрілку проти нуля на циферблаті. Натискають пружинну кнопку, надаючи конусу вільно поринати в розчинну суміш, через 10 секунд опускають штангу до зіткнення зі стрижнем конуса й роблять відлік з точністю до 0,2 см.
Величину рухливості суміші (у см) приймають як середнє арифметичне з результатів 2-х випробувань. Друге випробування проводять із новою порцією розчину.
Рухливість розчинної суміші для цегляної кладки характеризується зануренням конуса на 6 – 10 см, розчинів для бутового мурування на 4 – 6 см, а у випадку вібрування розчину - на 1 – 3 см. У розчині, призначеному для нанесення першого шару штукатурки занурення на 8 – 10 см, а другого шару – на 6 – 8 см.
