Практична робота №2 Тема: «Будівельні розчини»

Будівельними розчинами називають суміші із в’яжучої речовини, води та дрібного заповнювача, що здобувають після твердіння каменеподібну монолітну структуру. До затвердіння розчини називають розчинними сумішами.

Будівельні розчини виготовляють за ДСТУ Б В.2.7-23-95 різних складів і властивостей.

По виду в'яжучих речовин і добавок розрізняють розчини: цементні, вапняні, цементно-вапняні, цементно-глинисті й ін.

По роду заповнювачів (пісків) розчини розділяють на важкі – зі звичайними пісками й легкі – з пористими заповнювачами (піски пемзові, жужільні й ін.). Легкі розчини мають об'ємну вагу менше 1500 кг/м³, важкі звичайно 1800 – 2200 кг/м³.

1. Рухливість розчинної суміші

Одною з важливих якостей розчинної суміші є зручновлаштування. Зручновлаштування розчинної суміші залежить від ступеня її рухливості, водоутримуючої здатності, що охороняє суміш від розшарування при швидкому відділенні води і осіданні піску.

Рис. 2.1. Прилад для визначення рухливості розчинної суміші

Рухливістю розчинної суміші називають її здатність розтікатися під дією власної ваги або прикладених до неї зовнішніх сил. Рухливість розчинної суміші визначають за допомогою приладу, зображеного на рис. 2.1, і вимірюють по глибині занурення (у см) у розчинну суміш сталевого точкового конуса. Цей прилад називають конусом СтройЦНИЛ.

На штативі 1 приладу закріплені тримачі 2 й 3. У тримачі 2 є пружинна кнопка 4, за допомогою якої втримується ковзний стрижень 5 конуса 6. На тримачі 3 закріплена штанга 7 і циферблат 8, що має дві шкали, по яких здійснюють відрахунок глибини занурення конуса в розчинну суміш і об’єму (в см³) зануреної частини конуса. Висота конуса дорівнює 145 мм, діаметр підставки – 75 мм. Вага конуса зі стрижнем і баластом повинна дорівнювати 300 ± 2 г. Посудину 9 для розчинної суміші виготовляють із листової сталі у вигляді конуса, що має діаметр підставки 150 мм і висоту 180 мм (є 2 посудини).

Для випробування розчинну суміш перемішують протягом 5 хвилин і наповнюють нею посудину до рівня приблизно на 1 см нижче його країв. Покладену розчинну суміш штикують 25 разів сталевим стрижнем діаметром 10 – 12 мм і струшують посудину 5 – 6 разів легким постукуванням об стіл.

Вістря конуса приводять у зіткнення з поверхнею розчинної суміші, опускають штангу до зіткнення зі стрижнем конуса і встановлюють стрілку проти нуля на циферблаті. Натискають пружинну кнопку, надаючи конусу вільно поринати в розчинну суміш, через 10 секунд опускають штангу до зіткнення зі стрижнем конуса й роблять відлік з точністю до 0,2 см.

Величину рухливості суміші (у см) приймають як середнє арифметичне з результатів 2-х випробувань. Друге випробування проводять із новою порцією розчину.

Рухливість розчинної суміші для цегляної кладки характеризується зануренням конуса на 6 – 10 см, розчинів для бутового мурування на 4 – 6 см, а у випадку вібрування розчину - на 1 – 3 см. У розчині, призначеному для нанесення першого шару штукатурки занурення на 8 – 10 см, а другого шару – на 6 – 8 см.