12. Визначення стирання щебеню (гравію) у поличному барабані

Щебінь (гравій) фракцій розміром у 5-10, 10-20, 20-40 мм з розмірами отворів, що відповідають найбільшому і найменшому розмірам зерен даної фракції. З залишку на ситі з отворами діаметром Д_найм відважують пробу 5 кг із граничною крупністю зерен до 20 мм і 10 кг фракції 20-40 мм.

При випробуванні щебеню (гравію), що складається із суміші двох чи більше суміжних фракцій, проби готують розсіюванням вихідного матеріалу на стандартні фракції і кожну випробують окремо. Щебінь фракції крупніше 20-40 мм дроблять до одержання зерен менше 40 мм і випробовують зерна з розмірами 20-40 мм.

Приготовану пробу завантажують у поличний барабан (рис. 1.7) разом з чавунними чи сталевими кулями діаметром близько 48 мм і вагою 405 -450 г кожний, закріплюють кришку барабана і приводять його в обертання зі швидкістю 30-33 об /хв.

Рис. 1.7. Поличний барабан

Кількість чавунних чи сталевих куль, а також загальна кількість обертів барабана в процесі випробування щебеню (гравію) приймають по таблиці 18.

Таблиця 1.18

Режим випробування щебеню (гравію)

Розміри фракцій щебеню (гравію), мм	Кількість чавунних або сталевих куль, необхідних для випробування, шт	Кількість обертів поличного барабану, необхідна для випробування
5-10	8	500
5-15	9	500
10-20	11	500
20-40	12	1000

По закінченню випробування вміст барабана ретельно просіюють крізь запобіжне сито з отворами 5 мм і контрольне сито із сіткою №1,25. Залишки на ситах з'єднують разом і зважують.

Показник стирання И у відсотках обчислюють з точністю до 0,1% за формулою:

(1.24)

де G – вага проби щебеню (гравію), г; G₁ – сумарна вага залишків на запобіжному і контрольному ситах, після просіювання проби обробленої в барабані, г.

Випробування проводять два рази, щораз на новій пробі щебеню, і показник його стирання визначають як середнє арифметичне двох випробувань. При випробуванні щебеню (гравію), що складається із суміші двох і більше суміжних фракцій, показник стирання визначають як середньозважене результатів іспитів окремих складових фракцій.

13. Визначення опору щебеню (гравію) удару на копрі пм

Випробуванню на копрі ПМ (рис. 1.8) піддають тільки щебінь (гравій) фракцій 20(25) - 40 мм. Щебінь гравій більш великих фракцій попередньо дроблять до одержання зерен зазначених розмірів.

Щебінь (гравій) не повинний містити пилоподібних і глинистих домішок у кількості більше 1% по вазі; у противному випадку його попередньо промивають і висушують.

Щебінь (гравій) фракції 20(25) -40 мм у кількості 3 кг у повітряно-сухому стані просіюють крізь сито з отворами 40 і 20(25) мм. З залишку на ситі 20(25) мм відбирають дві проби.

Вагу кожної проби визначають за формулою:

(1.25)

де γ_н –об'ємна насипна вага щебеню (гравію), н/см³; 500 – об’єм ступки копра, см³.

Рис. 1.8. Копер ПМ