Алюміній

Алюміній належить до найпоширеніших елементів. Серед металів за поширенням у природі він посідає перше місце. Найважливіші природні сполуки алюмінію – алюмосилікати, боксит, корунд та кріоліт. Хоча в цілому запаси алюмінію великі – близько 8,8% маси земної кори, проте тільки 0,008% цієї маси міститься в бокситах, світові запаси яких оцінюються в 6 млрд т. Приблизно 1/3 таких запасів зосереджена в Австралії. При щорічному виробництві алюмінію 15–30 млн т і темпах його зростання до 9% запасів бокситів вистачить надовго. Проте в даний час розробляються методи промислового вилучення алюмінію з повсюдно поширених і практично невичерпних порід: глини, алюмосилікатів вулканічних порід, що містять до 10% алюмінію.

Запаси іншого найважливішого легкого металу – магнію – достатньо великі – близько 2,1% маси земної кори. З урахуванням сьогоднішніх потреб запасів магнію вистачить на довгий час. Ефективне виробництво магнію з морської води вже налагоджено у багатьох країнах світу. Наприклад, в Англії з моря отримують майже 80 % загальної кількості магнію, а у США — 50%.

У буденному житті відносно рідко зустрічаються такі метали, як титан, неодім, літій, рубідій, европій, тантал і ін., але в природі вони не так вже рідкісні. Наприклад, природні запаси рубідію приблизно в 45 разів більші, ніж свинцю. Слово "рідкісний" часто означає, що той або інший метал добувається у відносно невеликих кількостях, оскільки відомі дуже невеликі придатні для рентабельної розробки його родовища. Названі метали – перспективні матеріали для нової техніки.

Титан – корозійностійкий матеріал. Іноді його вважають достойним суперником алюмінію і сталі. Застосування титану в хімічній промисловості за останні десятиліття різко зросло. Тантал – необхідний компонент особливо міцних кислото- і термостійких сплавів. Платіна, паладій і родій широко застосовуються як каталізатори. Суттєва частина родію і паладію вилучається з радіоактивних відходів. Таким же чином можна отримати телур-99 – вельми цінний матеріал для виробництва надпровідників і як добавка для запобігання корозії металів і сплавів. Наприклад, при дуже незначній концентрації (до 0,1 мг/л) телура залізні вироби не іржавіють ні у водних, ні в сольових розчинах навіть при підвищеній температурі. Створення сплавів з антикорозійними властивостями – один з найважливіших напрямків боротьби проти корозійних втрат.

Передбачається, що для добування сировини деяких металів вже в найближчому майбутньому істотно зросте об'єм робіт під водою. На глибині менше 130 м знаходяться збагачені морські відкладення, що містять благородні і важкі метали: олово, золото, платину, залізо, вольфрам, хром і ін. Наприклад, залізні і марганцеві тихоокеанські конкреції містять в середньому близько 25% марганцю і заліза, а нікель, мідь, кобальт і титан в конкреціях складають 1,5–3,5%. Загальні запаси даних конкрецій – більше 1500 млрд т при щорічному поповненні в 10 млн т.

У морських водах Землі розчинені: близько 4,5 млрд т урану; приблизно по 3 млрд т марганцю, ванадію і нікелю, 6 млрд т золота (близько 1 т на кожного жителя планети!). Проте концентрація їх порівняно мала. Тим не менш, якщо в майбутньому промислове опріснення морської води проводитиметься у великих масштабах, то відходи солей, збагачені в 3-4 рази, можуть стати сировиною, цілком придатною для вилучення металів, що в ній містяться. Набагато складнішою є проблема одержання з морської води рідкісних елементів. Промислове виробництво золота й урану з морської води ще не налагоджено в жодній країні, що пов'язано з дуже малими їх кількостями в одиниці об'єму морської води.