Тема: Природні запаси сировини і перетворення енергії Класифікація сировини

Cировина – це природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали, безпосередньо з яких виробляється продукція.

Існують різні схеми класифікації промислової сировини:

• за по­ходженням (мінеральна, рослинна, тваринна);

• за агрегатним станом (тверда, газоподібна, рідинна);

• за галузево-технологічним принци­пом використання (рудна, нерудна, паливна).

Рудна сировина – це гірські породи або мінерали, з яких доцільно добувати той, або інший метал за сучасною промисловою технологією і економічно виправдовувати зроблені витрати. Промислове добування металів з руд називають металургією.

Нерудна сировина – це вся інша неорганічна сировина, яка не використовується для видобутку металів, тобто – неметалічна сировина.

Паливна сировина - природні енергоресурси (вугілля, нафта, газ, торф, сланець) становить окрему групу і використовується в паливно-енергетичній та хімічній промисловості.

Основна маса сировини для хімічної промисловості добувалася і добувається з надр земної кори..

Запаси сировини, що добувається за допомогою сучасних технологій, у всьому світі швидко вичерпуються. Ресурси Землі хоча і дуже великі, але обмежені, тому людське суспільство не зможе довго розвиватися на основі традиційних методів добування сировини.

Вирішальну роль в заощадженні природних ресурсів повинні зіграти не тільки нові способи добування, але і новітні хімічні технології, які дозволяють застосовувати доступнішу і дешевшу сировину з незвичайним елементним складом.

Розглянемо характеристику різних видів сировини за галузево-технологічним принципом використання.

Рудна сировина (Метали)

У надрах Землі міститься достатньо велика кількість металів, але їх частка в тих сполуках, з яких вони можуть бути вилучені для промислових цілей, вельми обмежена. При сучасних масштабах добування, за попередніми оцінками, основні запаси таких металів, як свинець, мідь, золото, цинк, олово, срібло і уран, вже в найближчі десятиріччя можуть бути вичерпані. В той же час залізо, марганець, хром, нікель, молібден, кобальт і алюміній здобуватимуться в достатній кількості навіть в середині XXI ст.

ЗАЛІЗО

Залізо після алюмінію – найпоширеніший у природі метал. Загальний вміст його в земній корі становить 5,1 %. Залізо входить до складу багатьох мінералів. Найважливішими залізними рудами є: 1) магнітний залізняк Fe₃O₄; 2) червоний залізняк Fe₂O₃; 3) бурий залізняк Fe₂O₃∙H₂O.

Загальні запаси заліза складають близько 12 блн т. Надійно розвідані і використовувані світові запаси складають приблизно 100 млрд т. руд.

Марганець

За загальними запасами марганцевих руд Україна займає друге місце у світі після Південно-Африканської Республіки, забезпечуючи 32 % світового виробництва марганцевих сплавів. Марганець — це другий за значенням після заліза чорний метал, що у сплавах із залізом та кремнієм є основою рейкової та конструктивної сталі.

МІДЬ

Мідь – другий (після заліза) за практичним значенням метал. Щорічна потреба в ньому – 50 млн т. Якщо врахувати, що запаси міді у відомих родовищах складають 210–250 млн т, а всього може бути здобуто 1–2 млрд т, то можна припустити, що в найближчому майбутньому запаси міді будуть вичерпані. Близько 37% родовищ міді знаходиться в Чілі. Мідь як електропровідний матеріал може бути замінена легким металом – алюмінієм.