2.2.2. Спостереження форми електричних імпульсів з допомогою осциллографа.

Визначення мертвого часу лічильника з допомогою осцилографа.

На лічильник подається робоча напруга. Сигнал з лічильника подається на вхід осцилографа з чекаючою розгорткою. Поблизу лічильника ставимо джерело, що випромінює β–частинки чи γ–кванти. Регулюємо роботу осцилографа (при допомозі лаборанта) таким чином, щоб на екрані була картинка подібна до рис. 6. На рисунку зображено як визначити мертвий час Tм та час відновлення Tв. Записуємо режим роботи осцилографа ( час горизонтальної розгортки та коефіцієнт підсилення вертикальної розгортки). Визначаємо мертвий час, час відновлення та амплітуду сигналу для лічильників типу СТС та МС. Записуємо результати вимірів для кожного з лічильників.

2.2.3. Визначення відносної ефективності реєстрації β–частинок та γ–квантів лічильниками типу стс–6 та мс–4.

1. В установці встановлюємо лічильник типу СТС–6. Сигнал з лічильника подаємо на перерахунковий пристрій. На лічильник подаємо робочу напругу. Вимірюємо фон на протязі такого часу щоб зареєструвати 200–500 відліків. На відстані 3–4 см. від катода лічильника ставимо джерело β–частинок. Проводимо вимір числа β–частинок, що попали у робочий об’єм лічильника (час виміру такий, щоб зареєстрували 1000 відліків). Результати вимірів записуємо у таблицю 2. Закриваємо джерело алюмінієвою пластинкою товщиною 10–15 мм (товщина достатня щоб поглинути β–частинки). Проводимо вимір, результати записуємо у таблицю 2.

Рис. 6

На тому же місті де було джерело β–частинок ставимо джерело γ–квантів. Проводимо виміри так само як і попередні. Результати записуємо у таблицю 2. Катод лічильника щільно обгортаємо мідною чи танталовою фольгою товщиною 0,1–0,2 мм і повторюємо виміри. Результати записуємо у вигляді таблиці № 2 для кожного з лічильників окремо

Таблиця 2

Лічильник типу СТС....... ; розміри: діаметр катода...........см. довжина катода......... см.. Відстань від джерела до анода лічильника..............см.

Умови виміру	Час виміру t c	Зареєстровано імпульсів	Швидкість лічби імп/с	Швидкість лічби імп/с. з поправкою на фон
Фон				––––––––––––––––
джерело β–частинок. Активність........Бк.
джерело β–частинок закрите алюмінієвою пластинкою товщиною.......мм
джерело γ–квантів. Активність........Бк.
джерело γ–квантів закрите алюмінієвою пластинкою товщиною ........мм.
джерело γ–квантів, лічильник обгорнутий фольгою з міді товщиною ......мм.

2. Встановлюємо лічильник типу МС–4, чи іншого типу призначеного для реєстрації гамма–квантів. На лічильник подаємо робочу напругу. Вимірюємо фон на протязі такого часу щоб зареєструвати 200–500 відліків. На відстані 3–4 см. від катода лічильника ставимо джерело β–частинок. Проводимо вимір числа β–частинок, що попали у робочий об’єм лічильника (час виміру такий, щоб зареєстрували 500–1000 відліків). Результати вимірів записуємо у таблицю 3. Закриваємо джерело алюмінієвою пластинкою товщиною 10–15 мм (товщина достатня щоб поглинути β–частинки) . Проводимо вимір, результати записуємо у таблицю 3.

На тому же місті де було джерело β–частинок ставимо джерело γ–квантів. Проводимо виміри так само як і попередні. Результати записуємо у таблицю 3. Катод лічильника щільно обгортаємо мідною чи танталовою фольгою товщиною 0,1–0,2 мм і повторюємо виміри. Результати записуємо у вигляді таблиці № 3.

Таблиця 3

Лічильник типу МС–4; розміри: діаметр катода...........см. довжина катода......... см. Відстань від джерела до анода лічильника..............см.

Умови виміру	Час виміру t c	Зареєстровано імпульсів	Швидкість лічби імп/с	Швидкість лічби імп/с. з поправкою на фон
Фон				––––––––––––––––
джерело β–частинок. Активність........Бк.
джерело β–частинок закрите алюмінієвою пластинкою
джерело γ–квантів. Активність........Бк.
джерело γ–квантів закрите алюмінієвою пластинкою
джерело γ–квантів, лічильник обгорнутий фольгою з міді

На основі даних приведених у таблицях зробіть висновки які лічильники необхідно використати для реєстрації γ–квантів, β–частинок. Поясніть як, і з яким лічильником, потрібно проводити виміри, якщо джерело випромінює і γ–кванти і β–частинки, щоб виявити інтенсивність випромінювань кожного типу.