2. Порядок виконання роботи та завдання для експериментальних досліджень.

2.1 Експериментальна установка. Методика роботи.

На рис. 5 зображена блок схема експериментальної установки з лічильником Гейгера –Мюллера. Лічильник кріпиться у пристрої, який складає одне ціле з підсилювачем–формувачем. У пристрій можна ставити різні типи циліндричних лічильників. Сигнал, імпульс напруги, подається на перерахунковий пристрій для реєстрації, і на осцилограф для спостереження форми сигналу, виміру амплітуди

Рис. 5

Блок схема експериментальної установки.1–лічильник, 2–підсилювач формувач імпульсів, 3–перерахунковий пристрій (рахунок числа імпульсів від детектора), 4–осцилограф, 5–джерело живлення лічильника високою напругою

Перш, ніж почати виконувати роботу, треба провес­ти наступні операції:

• перевірити по блок–схемі (рис. 5.) чи правильно з’єднані між собою елементи експериментальної установки (з допомогою лаборанта),

• перевірити чи заземлені прилади,

• перевірити чи правильно підключений лічильник (катод лічильника (корпус лічильника) повинен бути під потенціалом землі).

• перевірити чи ручка встановлення високої напруги стоїть у нульовому положенні.

Після цього можна увімкнути установку на прогрів. Після 5-10 хвилинного прогріву можна починати виміри.

2.2 Завдання для експериментальних сліджень.

1. Вивчення робочої лічильної характеристики для лічильників типу СТС–6 та МС–4.

2. Спостереження форми імпульсних сигналів від лічильника з допомогою осцилографа, та визначення мертвого часу лічильника з допомогою осцилографа.

3. Визначення ефективності реєстрації β–частинок та γ–квантів лічильниками типу СТС–6 та МС–4.

2.2.1 Вивчення робочої характеристики лічильників

Якщо установка була включена і прогріта заздалегідь можна починати виміри. Поблизу лічильника ставиться радіоактивне джерело, що випромінює β–частинки чи γ–кванти. Вмикається перерахунковий пристрій у режим реєстрації імпульсів. Поступово піднімається висока напруга кроками по 50 Вольт. Слідкуємо коли перерахунковий пристрій починає реєструвати імпульси (відліки). Так знаходимо початкову напругу, при якій лічильник починає працювати у газорозрядному режиму. Виміри проводимо на протязі такого часу, щоб кожного разу було зареєстровано 500–1000 відліків. Піднімаємо напругу на лічильнику на 50 Вольт і знову реєструємо число відліків і так далі. Результати вимірів записуємо у вигляді таблиці 1. Якщо працюємо з лічильником типу СТС (галогенний) напругу можна піднімати тільки на 150–200 Вольт вище початкової. Якщо працюємо з лічильником типу МС напругу можна піднімати на 200–400 Вольт вище початкової. Якщо швидкість лічби при черговому вимірі різко зростає виміри припиняємо і високу напругу вимикаємо.

Таблиця 1

Напруга на лічильнику U Вольт.	Число зареєстрованих імпульсів n.	Час виміру t	Швидкість лічби a імп/с.	Середньо квадратичне відхилення σ
Лічильник типу СТС–6, робоча напруга................В.
Лічильник типу МС–4, робоча напруга................В.

Будуємо графіки залежності швидкості лічби від напруги прикладеної до анода лічильників. Визначаємо робочу напругу для кожного з лічильників і дописуємо у таблицю 1.