XXIV. Закони відносно дисципліни

1. Ніяке порушення законів не дозволено нікому, починаючи з вищих і закінчуючи нижчими.

2. Однак для покарань мають бути відомі заходи у відповідності з проступками. Зазвичай найбільшим покаранням будуть різки, найменшим — розумна догана. Під час побоїв слід постійно оберігати голову.

3. Проступки, скоєні від неуважності, а не впертості, не слід суворо карати, але в той ж час не треба давати їм і поблажливості. Одну впертість слід переламувати з усією суворістю і цілеспрямовано знищувати як корінь усього злого.

4. Якщо хтось, унаслідок розсіяності, неуважно слухає, дивиться кудись в інший бік, читає або пише сторонні речі, базіканням заважає бути уважним собі й іншим і взагалі провиниться у чомусь подібному, то його треба закликати до порядку частими зауваженнями доти, доки ця вада не буде вилікувана.

5. Хто порушує честь сваркою, бійками, зневажливим ставленням до когось, божбою, прокляттям, недозволеною дружбою з непорядними людьми, того треба покарати суворою доганою і, якщо слова не допомагають, різкою.

6. Ті, що порушують закони стосовно мови, піддаються відповідному покаранню: хто впіймається на тому, що він розмовляє не латиною, той повинен загладити свою вину виучуванням напам'ять латинських слів, речень, оповідань, історій.

7. Хто несправедливо буде скаржитися батькам, піклувальникам чи друзям на своїх співтоваришів, вихователів і вчителів, того слід покарати суворо як за те, що він розголошує таємниці школи, так і за те, що він говорить неправду, є невдячним по відношенню до своїх учителів і своєю брехливістю порушує нормальні стосунки й збентежує настрій добрих людей.

8. Десятський за свою навмисну провину має бути покараний удвічі суворіше — як приклад іншим. Якщо він буде погано поводитися стосовно своєї посади (під час зауважень, нагадувань і донесень), то його треба або змінити (якщо можна знайти більш гідного), або піддати покаранню різкою, тому що він не може не втягнути в пороки десять інших, і, отже, підривати шкільну дисципліну.

9. Якщо хтось із старших [учнів] зневажає і нехтує закони і шкільну дисципліну, то той, кому безпосередньо підкорений винний, зобов'язаний, по-перше, напучити його наодинці. Якщо це не допоможе, то він (повинен висловити йому догану перед усім зібранням. Якщо і це є марним, то слід доповісти про це ректору, який зобов'язаний скликати шкільний сенат, грунтовно вивчити справу й присудити зухвалого до тілесного покарання; якщо ж він знову виявиться невиправним, то його слід вигнати із товариства учених співбратів. Ми не хочемо застосування більш суворих каральних заходів, окрім найжорстокішого і найстрашнішого — виключення, як виганяють паршиву вівцю зі стада, щоб не заразила інших.

10. Нарешті, нехай підтримання дисципліни завжди здійснюється суворо й переконливо, а не жартома чи розлютовано, щоб збуджувати страх і повагу, а не сміх і ненависть. Отже, у керівництві юнацтвом повинна мати місце лагідність без легковажності, під час стягнень — догана без уїдливості, під час покарань — суворість без жорстокості.