«Життя дає освіту»

Я розглянув наслідки наших дослідів, що мають за мету дослідження глибокого впливу елементарно-освітних засобів на розвиток людей у моральному, розумовому і фізичному відношеннях, у зв'язку з великим основним принципом усякого природного розвитку, з принципом: «життя дає освіту».

42. У моральному відношенні ідея елементарної освіти пов'язана з життям дитини тим, що черпає всі свої освітні засоби з властивого людям й існуючого на початку інстинктивно батьківського почуття, а також із поширеного в сімейному колі братерського почуття. Безперечно, що віра і любов, які ми повинні визнавати за дане Богом вічне і чисте начало всякої істинної моральності та релігійності, повинні шукати початок свого природного розвитку в батьківському почутті, яке виявляється в сімейних стосунках, отже, в дійсному житті дитини.

Наш заклад, звичайно, не міг хвалитися, що сам робив щодо цього досліди з дітьми з самої колиски. Але так само правильно і те, що засоби здійснити ідею елементарної освіти по самій простоті своїй взагалі придатні до того, щоб ними користувалися в моральному відношенні з колиски і в кожному разі набагато раніше і ширше, ніж у розумовому і художньому відношеннях. Дитина любить і вірить, перш ніж починає думати і діяти, і вплив сімейного життя збуджує її і підносить до самої суті моральних сил, які передують усякому людському мисленню та вчинкові.

43. У розумовому відношенні ідея елементарної освіти також стоїть за виховний принцип: «життя дає освіту». Як моральна освіта випливає з самоспостереження, тобто з вражень, які стосуються нашої духовної природи, так розумовий розвиток випливає зі спостереження над предметами, які стосуються ваших зовнішніх почуттів. Природа пов'язує всі наші чуттєві враження з нашим життям. Усі наші зовнішні знання є наслідки чуттєвих вражень, створюваних останнім. Навіть наші сни походять від цих вражень. Прагнення до розвитку наших почуттів та органів, яке полягає в усіх наших здібностях, поза нашою волею примушує нас бачити, чути, відчувати нюхом, смакувати, почувати, відчувати дотиком, ходити і т. д. Але наш слух, нюх, смак, ходіння, дотик лише остільки дають нам освіту, оскільки роблять наше око здатним правильно бачити, наше вухо правильно чути і т. д. Цей розвиток правильного слуху, погляду, почуття залежить від повноти, від різкості вражень, справлених на наші почуття предметами спостереження. Де враження, набуте від спостереження, не зовсім визріло в наших почуттях, там самого предмета ми не пізнаємо в усій його істині, в якій він перебуває перед нашими почуттями. Ми пізнаємо його лише поверхово. Це пізнання не дає освіти. Воно не охоплює прагнення нашої природи до освіти в усьому її обсязі і в усій силі. Тому його наслідки для нашої природи незадовільні, а що своїми діями не задовольняє людської природи, причини і засоби того, отже, не мають природної основи. Як моральна освіта має в інстинктивному батьківському почутті Богом дане зосередження для свого природного розвитку, так і розумова освіта повинна виходити з того центру, який може довести знання, що здобувається зі спостереження і дасться нам нашими почуттями, до такої міри дозрілості та повноти, які задовольняють нашу природу.

44. З цього випливає, чим може сприяти і що повинно робити мистецтво елементарної освіти у своїй допомозі природному розвитку дитячої спостережливості. Ця допомога полягає в тому, щоб із самої колиски давати дитині для спостереження предмети з сімейного життя якнайпривабливіші, найбільші і найцікавіші і тим робити на неї освітній вплив і в чистому розумінні цього слова, отже, елементарні засоби для розвитку спостережливості, власне, є не що інше, як психологічний засіб пожвавити в здібності спостерігати прагнення до самостійного розвитку, властиве їй, як і всякій іншій природній здібності людей. Вони є не що інше, як наслідки людського старання зробити за допомогою закріплення та пожвавлення придатними для розвитку дитини враження, набуті від спостережених предметів.