Розкриття змісту питання 4.

Амортизація – це процес відшкодування у грошовій формі вартості зношення основних фондів шляхом поступового перенесення вартості на вироблений продукт (послугу).

Амортизаційні відрахування – це відрахування, що призначені для відшкодування вартості зношенних частин основних фондів.

Амортизаційний фонд – це накопичені суми амортизаційних відрахувань.

Різниця між амортизацією та зношенням полягає у тому, що:

• амортизація нараховується рівними частинами щомісячно;

• а зношення основних фондів в окремі періоди року відбувається нерівномірно.

Як наслідок амортизація не співпадає з розміром зношення.

З 1991 року амортизаційні відрахування в Україні справляються згідно “Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства (обігу)” тільки на реновацію (тобто, повне відновлення) основних фондів, і які характеризують щорічну суму відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

Норма амортизаційних відрахувань (Н_а) визначається за формулою:

Н_а = Ф_б(в) – Л  Ф_б(в) А_п х 100% , ( 57)

де Ф_б(в) – балансова (початкова чи відновна) вартість основних фондів, відповідної групи, грош.од;

Л – ліквідаційна вартість основних фондів, грош.од;

А_п – амортизаційний період (нормативний термін служби згідно технічної документації), років.

Наведена формула з розрахунку норми амортизаційних відрахувань застосовується за умови практичного використання методу рівномірної (лінійної) амортизації.

Відповідно до чинного законодавства встановлено такі норми амортизаційних відрахувань по групах основних фондів, % :

1-а група (будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої) – 5%. Нарахування амортизації на основні фонди 1-ої групи проводиться до досягнення кожним об’єктом балансової вартості 100 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість таких основних фондів відноситься на витрати виробництва в тому періоді, в якому досягнута така вартість.

2-а група (автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмент, інформаційні системи, телефони і інше офісне обладнання) – 25%;

3-а група (будь-які інші основні фонди, що не включено до груп 1 та 2) – 15%.

Нарахування амортизації на основні фонди групи 2 та 3 проводиться до досягнення групою нульового значення балансової вартості.

Підприємства мають право самостійно прийняти рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених до групи 3 і придбаних після набуття чинності Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97–ВР. При цьому використовуються такі норми: 1-й рік експлуатації – 15%; 2-й – 30%; 3-й – 20%; 4-й–15%; 5-й –10%; шостий і сьомий – 5%.

Сума амортизації (∑А) визначається як добуток балансової (відновної) вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу(Ф^кв_б) та норми амортизації (Н_а) встановленої для відповідної групи, [3, -С.52]:

А = Ф^кв_б х Н_а  100, (58)

Ліквідаційна вартість – це вартість металолому вузлів та агрегатів, що визначається у нормативному порядку і дорівнює:

• для будівельного та ремонтного устаткування – 4%;

• для рухомого складу – ≈10% початкової вартості фондів.

Така ліквідаційна вартість залишається після списання основних виробничих фондів.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується на підприємствах щорічно. Річну суму амортизаційних відрахувань можна визначити за формулою:

А_р = (Ф_б+В_к.р.+В_м+В_л)  Т_н, (60)

де Т_н – нормативний термін використання основних фондів, років.

Як, нормативний приймають граничний термін використання основних фондів, після закінчення якого доцільно замінити їх на нові. Доцільний термін використання основних фондів може бути меншим, ніж фізичний. На практиці важко обчислити суми капітальних ремонтів та можливих модернізацій основних фондів. Тому кошторисні суми амортизаційних відрахувань визначають за допомогою різних норм амортизації.

В загальному вигляді річна сума кошторисних амортизаційних відрахувань має вигляд:

А_р = Ф_б х Н_а  100, (61)