2.7 Технічне нормування технологічного процесу

Технічно обґрунтована норма часу – це визначений розрахунком час на виконання окремих операцій технологічного процесу в конкретних організаційно-технічних умовах. Технічно обґрунтованою нормою часу може бути штучний час (при дрібно – і середньо-серійному, а також ремонтному виробництві).

Методика технічного нормування широко освітлена в технічній та довідковій літературі, тому в методичних рекомендаціях надається лише коротке викладання питань, пов’язаних з розрахунком норм часу. В цьому пункті слід провести розрахунок норм часу на кожну операцію.

Технічна норма часу (штучно-калькуляційний час або повна норма часу) в загальному випадку визначається за формулою:

Т_н = Т_ш+ ,

де Т_н – норма часу (штучно-калькуляційний час), необхідний для обробки однієї деталі при виконанні однієї операції, хв;

Т_ш – штучний час, необхідний для безпосереднього впливу на деталь під час даної операції, хв;

Т_п.з – підготовчо-заключний час на дану операцію, хв;

n – кількість деталей в партії, шт.

Штучний час визначається в залежності від виду робіт за наступною формулою:

Т_ш = Т_оп+Т_д ,

де Т_оп – оперативний час, хв;

Т_д – додатковий час, хв.

В свою чергу оперативний час визначається за формулою:

Т_оп= Т_о+Т_в ,

де Т_о – основний час, хв;

Т_в – допоміжний час, хв.

А додатковий час визначається за формулою

Т_д =

де К – співвідношення додаткового і оперативного часу в залежності від виду обробки, %,

К=6...9;

для токарних робіт – К=8%,

для свердлильних робіт – К=6%,

для шліфувальних робіт – К=9%,

для фрезерних робіт – К=7%,

Для визначення допоміжного часу необхідно скористатися формулою:

Т_в = Σ Т_в = Т_в1 + Т_в2

де Т_в1 – допоміжний час на установлення та зняття деталі, який залежить від маси і конфігурації деталі, конструкції пристосування, характеру і точності установки деталі, хв;

Т_в2 – допоміжний час, пов’язаний з переходом, що враховує час, який витрачається на вмикання і вимикання обладнання, підвід та відвід ріжучого та вимірювального інструменту, точності обробки, шорсткості поверхні і таке інше, хв.

В результаті визначення всіх складових знаходиться технічна норма часу (штучно-калькуляційний час). В іншому виді формула має вигляд:

Т_н = Т_шт.к = Т₀ + Т_в + Т_д +

При цьому слід враховувати, що основний і додатковий час визначають за допомогою розрахунків, а допоміжний і підготовчо-заключний час призначають за таблицями нормативів.

Отримані при виконанні цього пункту результати вносять до маршрутної карти (підготовчо-заключний час і штучно-калькуляційний час).

Для більшості робіт, що виконуються на металорізальних верстатах, послідовність виконання технічного нормування аналогічна і складається з наступних пунктів:

- визначають основний (машинний) час Т₀ для кожного технологічного переходу і для операції взагалі;

• визначають допоміжний час Т_в;

• визначають оперативний час Т_оп;

• визначають додатковий час Т_д;

• визначають штучний час Т_ш;

• призначають підготовчо-заключний час Т_п.з;

• визначають штучно-калькуляційний час Т_шт..к.

Для інших видів ремонтних робіт технічне нормування виконують за рекомендаціями та методикою, наведеними в спеціальній технічній літературі.