2.6 Розрахунок режимів обробки і основного часу

Розрахунок режимів обробки в проекті великий за обсягом і трудомісткістю. Враховуючи обмеженість листів пояснювальної записки в цьому пункті слід провести розрахунок двох-трьох різнохарактерних операцій (за вказівкою керівника проекту). Для інших операцій техпроцесу норми часу можуть бути визначені за нормативною та довідковою літературою.

Режим обробки для кожної операції слід визначати з попереднім розділенням її на переходи (дивіться пункт 2.3)

Вихідними даними для вибору режимів обробки є:

1. для операцій механічної обробки:

• найменування деталі, матеріал;

• термообробка, твердість;

• маса деталі;

• обладнання (модель верстату і його характеристика);

• спосіб установки деталі, пристосування;

• тип і матеріал різального інструменту;

• прагнена точність і чистота поверхні;

• обсяг виробничої партії та інші;

2. для операцій зварювання та наплавлення:

• найменування деталі, матеріал;

• матеріал електродної проволоки (або присадочний матеріал), тип і марка електроду, їх діаметр, покриття або захисне середовище;

• розміри поверхні, що підлягає обробці;

• положення деталі (шва) в просторі;

• обладнання (модель установки та її параметри);

• щільність і сила струму, напруга, полярність;

• обсяг виробничої партії та інші.

Нижче наведені основні методи ремонту та відповідні їм параметри режимів обробки:

• обробка деталей на металорізальних верстатах – стійкість інструменту, глибина різання, швидкість різання, подача, частота обертання деталі (або інструменту), потужність різання;

• ручне електродугове зварювання (наплавлення) – тип, марка і діаметр електроду, сила зварювального струму, полярність;

• ручне газове зварювання (наплавлення) – номер газової горілки, вид полум’я, марка присадочного матеріалу і флюсу;

• автоматичне наплавлення – сила зварювального струму, швидкість наплавлення, шаг і висота наплавленого шару за один прохід, положення шва, присадочний матеріал та інше;

• металізація – параметри електричного струму, тиск і витрата повітря, відстань від сопла до деталі, частота обертання деталі, подача та інше;

• гальванічне покриття - атомна маса, валентність, електрохімічний еквівалент, вихід металу за струмом, щільність електроліту та інше.

Режимні параметри обираються таким чином, щоб була забезпечена найбільша продуктивність праці при найменшій собівартості даної технологічної операції.

Послідовність розрахунків режимів обробки слід прийняти за рекомендаціями технічної літератури. Також можна використовувати методику розрахунків, що наведена у методичних вказівках до виконання практичних робіт з предмету “Основи технології ремонту автомобілів”.

Підсумком виконання цього пункту є визначення основного (на кожний перехід) часу на окремі операції. Існує декілька різновидів формули основного часу для різних видів обробки, наведених в літературі по технічному нормуванню.

В загальному вигляді формула має вид:

,

де Lp.x. – довжина робочого ходу, мм;

і – число проходів;

n – частота обертання, хв^-1

S – подача, мм/об.

Якщо операція технологічного процесу складається з декількох переходів, для визначення основного часу необхідно скористатися формулою:

Т₀ = Σ t₀ = t₀₁ + t₀₂ +…t_0i

де t_0i – основний час на кожному переході даної операції, хв.

Для слюсарних робіт основний час в більшості випадків не визначається, а призначається (приймається) з технічної та довідкової літератури.

При виконанні розрахунків слід користуватися додатковою довідковою літературою. При використанні тієї чи іншої величини з нормативної літератури, обов’язковим є посилання на джерело, звідки була запозичена інформація. При проведенні розрахунків треба бути дуже пильним тому, що припущені помилки можуть привести до переробки декількох пунктів.