2. Технологічний розділ

2.1 Вибір раціональних способів відновлення деталі

Одну й ту саму деталь (або поверхню) можна відновлювати різними способами, однак не всі вони будуть в рівній мірі раціональні і прийнятні.

Кожна деталь має бути відновлена з мінімальними трудовими і матеріальними затратами при забезпеченні максимального строку роботи деталі після ремонту.

При обґрунтуванні способу усунення дефектів деталі слід враховувати:

• конструктивно-технологічні особливості деталі;

• умови роботи деталі;

• матеріал деталі, можливі зміни структури, твердості, зносостійкості;

• число і види дефектів;

• можливі для даного матеріалу, сучасні способи усунення кожного дефекту;

• можливість наступної механічної обробки;

• технологічні властивості способів відновлення, що визначають довговічність відремонтованих деталей;

• економічна ефективність усунення дефекту прийнятим способом.

Існують декілька варіантів вибору способу відновлення деталі. Найбільш поширена методика оцінки способу відновлення за допомогою послідовного використання трьох критеріїв – застосування, довговічності, економічності:

- критерій застосування (технологічний критерій – визначає принципову можливість використання різних способів відновлення по відношенню до конкретної деталі).

Цей критерій є попереднім, оскільки за його допомогою можна вирішити принципове питання застосування того чи іншого способу відновлення, але не можна вирішити, який спосіб є раціональним, якщо цих способів декілька. Вирішуючи питання можливості застосування того чи іншого способу відновлення треба проаналізувати інформацію технічної літератури (в тому числі і довідкової), дані авторемонтних підприємств, дані спеціалізованої періодичної літератури.

Для визначення раціонального способу відновлення використовують критерії довговічності і економічності:

- критерій довговічності визначає роботоздатність відновленої деталі і виражає відношення довговічності відновленої деталі до довговічності нової деталі.

з числа рекомендованих способів відновлення вибирають ті, які забезпечують наступний міжремонтний ресурс деталі, тобто задовольняють необхідному значенню коефіцієнту (не нижче 0,8);

- критерій економічності визначає вартість відновлення деталі з урахуванням якості відновлення. При відповідності необхідному значенню коефіцієнту довговічності (в межах 0,8...1,0) вибирають спосіб відновлення, який характеризується найбільш високим коефіцієнтом ефективності.

При виборі раціонального способу відновлення деталі слід мати на увазі наступне:

- при усуненні сполучення дефектів деталі доцільно використовувати один спосіб з метою скорочення маршруту відновлення;

- при виборі способу відновлення необхідно проаналізувати матеріально-технічну базу підприємства з метою виявлення обладнання, що потенційно може бути використана в технологічному процесі;

- в деяких випадках при виборі способу відновлення доцільно користуватися типовими технологічними процесами, які складаються на підставі досвіду роботи підприємств.

Для прийняття рішення вибору раціонального способу усунення дефекту слід користуватися наступними рекомендаціями:

- для відновлення деталей, що відносяться до групи нерухомих з’єднань, при необхідності нарощувати поверхню до 0,02 мм доцільно використовувати електроіскрове нарощування, мікро-наплавлення, полімерні композиції; для нарощування поверхні в межах від 0,02 до 0,08 мм доцільно, крім наведених способів, використовувати гальванічне нарощування (електролітичне натирання), вібродугове наплавлення, хромування;

- для відновлення деталей групи рухомих з’єднань, які працюють на принципі ковзання поверхонь, економічно раціональними можуть бути такі процеси: при нарощуванні до 1,0 мм слід використовувати хромування та осталювання (залізнення); коли необхідно нарощувати до 2,0 мм використовують вібродугове наплавлення, хромування, металізацію з плазменим оплавленням; якщо треба нарощувати більш 2,0 мм доцільно використовувати вібродугове наплавлення, наплавлення під шаром флюсу або порошковими електродами.