Глибоке знання питань, які обговорюються

Цілком зрозуміло, якщо людина починає займатися лобістською роботою на користь організації або групи людей, що переслідують особливі інтереси у певній царині життя, вона повинна насамперед бути експертом із цього кола питань. В іншому випадку їй доведеться добре вивчити та розібратися в суті відповідного законодавства, нор­мативних актів, інструкцій і питань фінансування тощо. Покладаючись на відповідні знання, лобіст має подумати над тим, чи для досяг­нення поставленої мети справді потрібно змінити законодавство, чи, може, для цього досить внести певні корективи лише до підзаконних актів, інструктивних матеріалів та існуючої практики управління. При цьому надто важливо проконсультуватися з фахівцями, що добре во­лодіють питаннями законодавства у відповідній сфері. Крім того, слід з'ясувати, хто з депутатів є експертами по даному законодавству. Але тут особливо важливо добре знати, хто з депутатів може скласти опо­зицію до питання, яким лобіст цікавиться і прагне розв'язати слабкі та сильні позиції цих депутатів. З'ясовуючи всі ці обставини, людина, що лобіює, повинна стежити за роботою постійного комітету або спе­ціальної комісії, де готується та розглядається дане питання.

Крім інформації такого змісту, лобіст має завжди брати до уваги й те, що жодний депутат не спроможний глибоко розібратися в усіх де­талях кожного законодавчого акта, який готується до обговорення або обговорюється в парламенті. За своєю освітою, попередньою діяльніс­тю кожний депутат - фахівець лише з вузького кола питань, з якими йому доводилося професійно стикатися. Саме тому він добровільно вирішує стати членом того або іншого постійного комітету Верховної Ради України. Але як членові парламенту йому доводиться голосувати по кожному законопроекту, підтримувати одні і не підтримувати інші рішення. Зрозуміло, що від того, як він голосуватиме, буде зале­жати його репутація, майбутня професіональна і політична кар'єра. Ось чому особливої ваги набуває вчасна і надійна інформація.

Депутат, як правило, не може обійтися без інформації таких трьох різновидів:

• деталей запропонованого законопроекту;

• знання того, як у разі схвалення законопроект впливатиме на зміну чинного законодавства та існуючий статус-кво у відповідній сфері життя;

• знання того, як ці зміни впливатимуть на населення його виборчо­го округу.

Не володіючи такою інформацією, депутат під час голосування мо­же не лише завдати шкоди своїй репутації, а й випадково потрапити в політично вибухово-небезпечну ситуацію.

Але звідки депутат може отримати інформацію, яка необхідна йо­му для прийняття виваженого рішення? Звісно, від фахівців або заці­кавлених людей, які заздалегідь і цілеспрямовано її готують. І чим ґрунтовнішою в усіх згаданих аспектах буде інформація, тим більшої ваги в очах депутата буде мати людина, яка нею володіє. Адже депу­татові доводиться одночасно мати справу з десятками різних проб­лем і швидко приймати правильне рішення. Він завжди шукає людей, які здатні допомогти йому зрозуміти суть проблеми до того, як голо­сувати. Такою людиною й має бути лобіст.

Щоб заслужити репутацію надійного джерела інформації, лобіст повинен:

• встановлювати і постійно підтримувати зв'язки з фахівцями, що професійно займаються певною проблемою;

• збирати інформацію про тих, хто підтримує те чи інше розв'язання проблеми, яка обговорюється;

• збирати відомості про дії опонентів або тих, хто виступає проти;

• вивчати всі обставини, пов'язані з даною проблемою в певному регіоні (виборчому окрузі);

• збирати в окреме досьє публікації, де зачіпається обговорювана проблема;

• відстежувати позиції, які займають з даної проблеми різні зако­нодавці;

• утворювати коаліції людей, організацій, що працюють над даною проблемою.

Виконуючи такого ґатунку попередню роботу, лобіст може зустрі­тися з тим, хто глибоко володіє обговорюваним питанням і здатний запропонувати шляхи його вирішення. Коло цих людей має бути яко­мога ширшим і це дозволить врешті-решт з'ясувати можливі альтер­нативи підходу до проблеми, відітнути різні плітки та безпідставні, емоційно забарвлені точки зору окремих індивідів.

Крім того, це допоможе виявити думки окремих груп посадовців і законодавців із приводу деяких аспектів проблеми, уточнити їх тотож­ність і розходження, намітити шляхи до створення можливої коаліції.

З іншого боку, обізнаність з точкою зору опонентів щодо проблеми дозволить зміцнити позицію тих, хто є прибічником її розв'язання, заздалегідь підготувати необхідні контраргументи. При цьому ніколи не варто сприймати аргументи опозиції як цілком безпідставні. Зби­раючи інформацію, у тому числі й шляхом особистих контактів із представниками опозиції, лобіст має завжди пам'ятати, що він пра­цює від імені конкретної організації, репутацію якої потрібно трима­ти на висоті. Повага до опонента, розуміння логіки його суджень, з одного боку, і вміння лобіста обстоювати свої переконання та пере­конання своєї організації, з іншого боку, ніколи цьому не завадять.