П’ять заповідей лобіста

1. Говори правду.

2. Ніколи не обіцяй того, що не можеш зробити.

3. Умій слухати так, щоб зрозуміти суть справи.

4. Штат депутата для того, щоб з ним працювати,

а не заводити його в оману.

5. Не піднось депутатам “сюрпризів”.

Основні принципи лобіювання

• Визначай питання для будь-якого лобістського контакту.

• З самого початку знай, що тобі потрібно.

• Знай гравців.

• Знай комітети.

• Знай соціальне підгрунтя проблеми.

• Готуй інформаційні матеріали.

• Роби клієнта учасником лобістської команди.

• Шукай допомоги “із-зовні”, коли необхідно.

• Прогнозуй опонента заздалегідь.

• Будь дбайливим до своїх політичних союзників.

• Знай процес (регламент робити та правила досягнення компромісу).

• Заручайся підтримкою своїх союзників.

• Будь джерелом об’єктивної інформації для всіх

фракцій і груп.

• Дотримуйся правил ввічливості.

Тема 3. Прийоми та способи лобіювання

Як не існує (і не може існувати) оптимальна модель лобістської кампанії, так немає й точно визначених прийомів, способів та технік лобіювання. Ці засоби можна описати лише схематично. Лобістська діяльність має творчий характер, періодично з'яв­ляються нові дотепні методи та ефективні ідеї. Ми ж далі розглянемо базові, «кла­сичні» прийоми, відшліфовані впродовж десятиліть лобістської практики.

Неважко помітити, що лобіювання - це своєрідне мистецтво впли­вати на інших. Але як політичне явище воно набагато ширше і зміс­товніше. Лобіювання відіграє надто важливу роль у процесі законо­творення, допомагаючи депутатам отримати інформацію про такі особливі сфери життя, про які вони не завжди добре обізнані; глиб­ше зрозуміти, які наслідки може мати запропонований законопроект у разі його схвалення; дізнатися про те, як сприйматимуть виборці законодавчий акт.

Роль, яку виконує лобіст, стиль його діяльності, підхід до справи залежать, як правило, від того, яку організацію він представляє та яка проблема стоїть на порядку денному в законодавчому органі. Здоровий глузд підказує, що лобіст повинен дотримуватися загаль­ноприйнятих правил спілкування з людьми. Тобто він повинен бути ввічливим, розсудливим, терпеливим, уважним, вдячним і реалістично мислячим. Щоправда, інколи йому доводиться бувати й жорс­тким, твердим, наполегливим та ідейно спрямованим.

Залежно від того, на користь якої групи людей (виборців, громад­ської або політичної організації, підприємницької установи чи коалі­ції) діє лобіст, йому й доведеться будувати техніку своєї діяльності. Ця техніка може набирати особливого забарвлення залежно від сфе­ри законодавства, кола депутатів, з якими лобістові доведеться спіл­куватися, від того, наскільки добре він їх особисто знає.

Щоб успішно виконувати свою роль, лобіст має чітко визначати пріоритети, розробляти стратегію діяльності. Але найістотніше зна­чення має те, наскільки добре лобіст знає:

• питання, які обговорюються;

• законодавців;

• як із ними розмовляти;

• законодавчий процес;

• бюджетний процес.