Реєстр причетних до проблеми (контактів)

Тут йдеться про один з найголовніших інструментів кожного лобіста. Реєстр — це список осіб (оформлений як таблиця), що сприятимуть вам у здійсненні лобістської кампанії. Крім імен, прізвищ, посад, номерів телефонів та адрес, цей перелік містить ще й таку важливу інформацію: роль і щоденні дії кожного із союзників у лобістській кампанії. Ці дані вносять до останнього, найширшого стовпчика реєстру. Записи навпроти прізвищ тут виглядають приблизно так:

«14 лютого. Має виступити на засіданні фракції «Центру», щоб запропонувати співучасть у головній акції, призначеній на 18 березня». Зрозуміло, що записи в цьому стовпчику ви будете оновлювати майже щодня (тому робіть їх олівцем, щоб у разі потреби можна було стирати застарілу інформацію гумкою).

Загалом, реєстр контактів є своєрідним «відображенням поточного моменту» вашої лобістської кампанії (див таблицю)¹

Реєстр контактів лобістської кампанії "За ухвалення альтернативного проекту постанови облради

щодо раціонального використання земель несільськогосподарського призначення"

Станом на 20 березня 2006 року

Ім'я, прізвище, посада, організація	Номер телефону	Функція в нашій лобістській кампанії	Термін	Хто відповідає за зв'язок з цією особою
Сергій Дячук, депутат облради	8-050-352-57-39	Має організувати в депутатських групах обговорення нашого альтернативного проекту постанови облради	до 5 квітня	Ігор Мовчан
Микола Гуртовий, голова Правління Спілки підприємців, роботодавців та орендарів	252-55-27	Має зібрати підписи членів своєї Спілки, а також Асоціації підприємців під "Відкритим листом до депутатів облради"	до 10 квітня	Юрій Коваль
Світлана Мащенко, оглядач телекомпанії "Дніпро-ТV"	217-22-53 8-050-923-16-16	Має взяти інтерв'ю в голови облдержадміністрації про його особисту думку щодо альтернативного проекту постанови	ефір — не пізніше ніж 5 квітня!	Ігор Мовчан
Павло Чучка, депутат міськради, підприємець	322-17-56	Має ініціювати підтримку альтернативного проекту постанови з боку депутатського корпусу міськради, а також підготувати "Лист депутатів міськради депутатам облради"	2-4 квітня	Юрій Коваль
Ольга Колісниченко, молодіжна громадська організація "Паростки"	8-067-615-32-92	Має провести збір підписів громадян на підтримку альтернативного проекту постанови: - на центральній площі — під час молодіж- ного фестивалю; - на виставці "Український бізнес-2004".	29 березня — 5 квітня	Наталя Галчевська
Надія Шепелюк, експерт „New Biznet”	220-45-72 8-067-234-56-78	Підготує експертну оцінку нашого альтернативного проекту постанови облради (для поширення серед депутатів облради)	до 3 квітня	Ігор Мовчан

Ключові тактики лобіювання

В практиці лобіювання можна виокремити три типи лобізму:

• прямий лобізм - коли ведеться цілеспрямована робота з представниками інститутів влади силами лобістів-професіоналів, що наймаються групою інтересу.

• опосередкований лобізм - коли організуються різноманітні акції та широкомасштабні кампанії у ЗМІ, збирання підписів, надсилання листів на підтримку або проти конкретних рішень, часто безадресних.

• внутрішній лобізм - коли інтереси в органах влади обстоюють ті, хто працює в них або має до них безпосередній доступ

Виходячи з цього, розглянемо сутність наступних тактик лобіювання

Безпосереднє лобіювання

Серцевинною формою діяльності лобіста є робочі зустрічі. Він контактує із законодавцями, які можуть підтримати або «завалити» законопро­ект чи запропоновану постанову. Безпосереднє лобіювання - це про­цес прямого захисту інтересів організації, яку представляє лобіст, від тиску на законодавців. Таке спілкування із законодавцями передба­чає надання їм офіційних даних про організацію-клієнта, її інтереси і наслідки, що можуть виникнути в тій сфері, де вона діє, якщо буде прийнято або не прийнято певний закон чи постанову.

Серед законодавців, з якими безпосередньо контактує лобіст, на особливу увагу заслуговує представник виборчого округу, де розташована організація, інтереси якої захищає лобіст. Адже це саме та те­риторія, де мешкають і працюють виборці, які обрали даного сенато­ра, конгресмена (депутата). Захищаючи інтереси організації, лобіст захищає й інтереси виборців. Лобіст повинен особисто знати пред­ставника своїх виборців, постійно з ним спілкуватися, допомагати йо­му, надавати додаткову інформацію про стан справ у його окрузі.

Це зовсім не означає, що лобіст не повинен безпосередньо й актив­но спілкуватися з іншими законодавцями. Чим більше він буде знати їх особисто, чим міцніші ділові відносини матиме з ними, чим ширше буде володіти інформацією про справи в їх виборчих округах, про тих, хто їх активно там підтримує або, навпаки, критикує, тим більше шансів на успіх у процесі лобіювання. Не слід забувати, що серед цих законодавців можуть бути досить впливові люди, скажімо голови пос­тійних комісій або підкомісій законодавчого органу, які за профілем зобов'язані розглядати законопроект, що цікавить лобіста.

У процесі безпосереднього спілкування з законодавцями лобіст має досягти їхнього доброзичливого ставлення, з одного боку, до сво­єї організації-клієнта як до важливого і соціальне відповідального інс­титуту, а з іншого, - і до себе особисто як авторитетного і повноправ­ного її представника. З цією метою багато лобістів і тих, кого вони представляють, використовують міжсесійний період, коли законодав­ці менше завантажені, для організації різноманітних заходів. До участі в них запрошуються депутати, які за допомогою засобів інформації, які висвітлюють ці заходи, можуть отримати ба­жане для себе пабліситі.

Крім того, у процесі безпосереднього контакту із законодавцями лобіст прагне не лише зацікавити їх позицією, яку обстоює його орга­нізація, а й продемонструвати соціальну вагу даної позиції, потенцій­ний інтерес до неї виборців або наслідки, які можуть мати пропозиції законодавчого характеру. Це також важлива обставина, адже законо­давцю надається шанс отримати добру пресу, якщо він стане на бік ін­тересів організації, що «робить добру справу». Саме ці два аспекти – мати сприятливе пабліситі та відгукнутися на нагальні потреби ви­борців – найбільше цікавлять кожного законодавця, особливо тоді, ко­ли він планує бути переобраним на наступний строк.

Мотивація законодавців завжди повинна бути в центрі уваги лобіста під час подачі ним справи свого клієнта. Але, крім подачі матеріалів, що зачіпають інтереси як законодавців, так і виборців, лобіст, як правило, повинен запропонувати членові законодавчого органу ще й підготовле­ний текст проекту закону або постанови, де б ураховувалася точка зору організації-клієнта. І, нарешті, лобіст може передати законодавцю авто­ритетні заяви або свідчення, які звичайно додаються до запропонова­ного законопроекту і зачитуються під час слухань у парламенті. Лобіст як досвідчений фахівець часто сам готує такі документи на основі матеріалів, передай їх йому керівництвом організації-клієнта та інших установ, що професійно володіють колом обговорюваних питань.

Саме повнота й надійність інформації, якою, як правило, володіють лобісти, високо цінуються американськими законодавцями. Сенатор-республіканець від штату Айдахо Джеймс Мак-Клур із цього приводу зазначав: “Я особисто переконаний, що лобісти відіграють надзвичай­но корисну роль. Якщо вам потрібно отримати достовірну інформацію, якщо ви хочете відчути дихання громадської думки, телефонуйте ло­бістам, які підтримують певне питання, та лобістам, які виступають проти нього. Вас миттєво просвітять. Вони викладуть вам найперекон­ливіші аргументи з обох сторін. На мою думку, ця система спрацьовує».

Безпосереднє лобіювання часто набуває більш прихованої форми порівняно з обміном інформацією в офіційній обстановці. Сюди зде­більшого відноситься надання гостинності законодавцю або посадо­вій особі. Давно вже минули ті часи, коли їм дарували норкові шуби, організовували прогулянки на розкішних яхтах, мисливські полюван­ня у вихідні дні. Крім жорсткого законодавства, посадовці сьогодні особливо побоюються всюдисущих журналістів, які постійно “полюють» за протиправними вчинками людей вищого світу. Та все ж гос­тинність і досі відіграє важливу роль у лобіюванні. Законодавці та державні чиновники часто відгукуються на запрошення відвідати громадські заходи, спонсоровані впливовими корпораціями, громад­ськими організаціями та різного гатунку фундаціями. Такі зібрання мають добру пресу, створюють невимушену атмосферу, сприятливу для обговорення громадських і ділових справ.

Опосередковане лобіювання

Ця форма лобіювання, яку ще називають місцевою (на рівні «коріння трави»), - є другою серцевинною складовою діяльності лобістів. По суті, це лобіювання знизу за допомогою організації різних масових кампаній, мобілізації громадськості за межами столиці на підтримку певного акта органів державної влади або на протидію йому. Мета полягає в тому, щоб впливати на громадську думку та, активізувавши виборців, посилити тиск на законодавців. У багатьох випадках лобіювання знизу поєднує безпосередні форми лобіювання з силою масових політичних рухів.

Діяльність лобіста на місцевому рівні включає:

• роботу з центральни­ми та місцевими засобами інформації;

• особисте спілкування та роботу з місцевими організаціями громадськості;

• диригування кампаніями звернення (надсилання листів та іншої кореспонденції) до законодав­ців, державних чиновників із метою справити вплив виборців на них.

Працюючи із засобами масової інформації різного рівня, лобіст за їх допомогою поширює точку зору організації-клієнта, переважаючу громадську думку виборців, демонструючи злободенність і загальну громадянську значущість порушуваного питання. До таких акцій він, як правило, вдається тоді, коли законодавець, який представляє ви­борчий округ, протидіє позиції клієнта або залишається нейтральним до неї і тим самим діє не в інтересах виборців. Використовуючи всі можливі канали масової інформації, лобіст звертає увагу громад­ськості на дії обраного законодавця, інформує її про те, як він голосує в парламенті з конкретного кола питань і як така його позиція може завадити інтересам населення виборчого округу. Тут, правда, дуже важливо не перестаратися. У деяких випадках атаковані в такий спо­сіб законодавці теж можуть скористатися засобами масової інформа­ції і з успіхом подати себе жертвами «жирних котів-лобістів».

Ефективним напрямком активного лобіювання знизу є викорис­тання різноманітних форм особистого спілкування на місцевому рів­ні. До таких форм належать запрошення законодавців на зустрічі з ключовими лідерами громадської думки на місцях, на конференції чи зібрання громадськості, що організовуються у виборчому окрузі, де з експертними повідомленнями виступають авторитетні представ­ники населення. Під час таких заходів запрошеним законодавцям на­дається можливість особисто звернутися до присутніх, поділитися думками, обгрунтувати свою позицію.

На додаток до цього особисте спілкування може відбуватися й у вигляді неформальних зустрічей із невеликими групами людей і роз­мов «віч-на-віч». Організовуючи їх, лобіст дає можливість керівниц­тву організації-клієнта зустрітися з ключовими посадовцями. Це мо­жуть бути спільні сніданки, зустрічі з видавцями газет, невеликими групами лідерів місцевої громади, куди запрошуються і законодавці, і керівники зацікавлених організацій. Розмови між ними віч-на-віч можуть бути доповнені інтерв'ю, зустрічами з ключовими громад­ськими діячами, керівниками партійних організацій, профспілок та інших громадських формувань.

Одним словом, організація лобістом міжособистісного спілкуван­ня у вигляді промов, зустрічей із невеликими групами людей або роз­мови віч-на-віч, як правило, стають надзвичайно важливою формою лобістської активності на місцевому рівні.

Нарешті, лобістська діяльність на місцевому рівні досягає своєї кульмінації у вигляді диригування кампанією масової відправки пош­тової кореспонденції законодавцям та установам столичного рівня. Мобілізуючи виборців, не тільки лобісти, а й партійні організації, іні­ціативні групи у такий спосіб, обминаючи бюрократичну машину, до­водять до відома законодавців і вищих посадовців загальний настрій громадськості. Сучасна техніка комунікації, особливо електронні програми масової підготовки персоніфікованих листів і високоякісна друкарська техніка, зробили можливою розробку програм прямого зв'язку з представниками законодавчої та виконавчої гілок влади. Усе це допомагає в разі потреби організувати «ріки» поштових надходжень, телефонних дзвінків і масових візитів виборців до законодавців і чиновників. Таке лобіювання сформувалось у вигляді «тиску знизу», залучення широкої громадськості до політичного процесу.

Громадськість у такий спосіб часто домагається значних поступок із боку держави. Прикладом однієї з таких кампаній може бути масо­ва коаліція американської громадськості в низах, яка змусила Прези­дента США Б. Клінтона відмовитися в 1993 році від введення податку на використання енергоносіїв. Виборці у всіх штатах країни, пред­ставники різних груп населення, стурбовані зростанням цін на енер­гоносії, писали своїм представникам у Конгресі США і вимагали від них посилити тиск на Білий дім. Нарешті, Президент США Б. Клінтон був змушений поступитися.

Таким чином, із двох наведених вище форм лобіювання - без­посереднього та опосередкованого - найбільшу ефективність проде­монструвала діяльність на місцевому рівні (лобіювання знизу). Акції на рівні «коріння трави» у поєднанні з пресою, міжособистісним спіл­куванням і кампаніями прямого надсилання пошти можуть безпо­милково довести до відома законодавців і державних чиновників во­лю електорату.

Внутрішнє лобіювання

Це особлива форма лобіювання, яка набуває свого поширення у вигляді прагнення окремих бізнесменів чи високопосадовців бути особисто обраними до законодавчих органі влади та особливо у вигляді створення політичних партій під певних бізнесменів, олігархів, олігархічних угруповань (кланів) для того, щоб зміцнити позиції організаторів партій у державній владі.

Такі утворення значною мірою виконують роль лобістських організацій:

• проштовхують через парламент бажані для себе законопроекти;

• впливають через своїх представників із депутатськими мандатами на чиновників із виконавчої влади;

• спрямовують кошти із державного бюджету до своїх бізнес-стркутур тощо.

В Україні, показовими в цьому плані були Аграрна партія та Партія промисловців і підприємців. По суті, вони виконували роль аграрного і промислового парламентського лобі.

Запам’ятай