Тема 2. Організація лобістської кампанії

Підготовка до лобіювання

Працюючи в межах правового поля, що регламентує систему лобі­ювання, зареєстрований лобіст-професіонал користується різнома­нітними методами та прийомами впливу на законодавців.

Але всьому цьому, як правило, передує велика підготовча робота.

• Як уже зазначалося, першою складовою такої роботи є

збирання інфор­мації.

Крім офіційної документації, різного ґатунку банків даних, що стосуються кола питань, по яких ведеться лобіювання, лобіст має во­лодіти поточною інформацією, точно знати розстановку сил у законодавчому органі, тримати руку на пульсі існуючих точок зору, бути глибоко обізнаним у всіх відтінках думок, яких на певний момент дот­римуються ті або інші законодавці з того чи іншого питання. Надто важливо знати потенційних прибічників позиції організації, інтереси якої обстоює лобіст, вірогідну опозицію, її сильні та слабкі місця.

Першим джерелом такої інформації є відкриті слухання, які пла­нуються і проводяться спільно законодавчими та виконавчими гілка­ми державної влади для розгляду законопроектів або постанов. Пос­тійне відстежування цих подій є обов'язковою складовою для всіх програм лобіювання.

Іншим джерелом необхідної інформації може бути обмін думок з офіційними представниками виконавчих органів влади, відповідаль­ними працівниками профспілок та їх об'єднань, інших груп спеціаль­ного інтересу, які володіють багатим фактичним матеріалом. У цьому відношенні чітко спрацьовують не тільки відвідування їх установ, а й різні форми організації спільного відпочинку, прийомів чи презента­цій, оскільки невимушена атмосфера більшості таких колективних зібрань сприяє процесові активного обміну інформацією.

Кінцевим моментом різних методів збирання інформації, уточнен­ня думок і настроїв має бути доведення всіх нових даних і фактів до відома керівництва організації-клієнта, підготовка лобістом конкрет­них рекомендацій про те, як на них реагувати.

• Наступною складовою підготовчої роботи лобіста повинно бути

ко­аліційне будівництво,

прагнення об'єднати групи або окремих лю­дей (включаючи колег-лобістів), інтереси яких збігаються, на підтрим­ку схвалення або відхилення певного законодавчого акту чи розпо­рядження. Коаліції можуть

об'єднати свої ресурси, інтелектуальний потенціал тощо та ефективніше діяти в потрібному напрямку. Працю­ючи разом, ці групи

здатні встановити пріоритети своєї стратегії,

роз­робити більш продуману тактику дій.

Тобто коаліційне будівництво - один із найважливіших і найбільш продуктивних видів тактики підго­товки до впливу на законодавців.

Планування

Перед тим як розпочинати лобістську кампанію, треба послідовно визначити головну проблему, бажані результати її розв'язання та шляхи досягнення цих результатів. У цьому допоможуть відповіді на п'ять питань.

Перше. У чому полягає проблема? Як ви хочете її розв'язати? Якого результату ви прагнете досягнути?

Друге. Хто має право на ухвалення бажаного рішення? Який саме посадовець чи яка конкретна владна структура? Іншими словами, до чиєї компетенції належить розв'язання цієї проблеми? Які підходи потрібно застосувати, щоб переконати цю особу (осіб) у доконечності ухвалення?

Третє. Які люди чи групи мають вплив на цього посадовця чи структуру й можуть підтримати вас у ваших зусиллях? А хто буде опонувати вам у вашому просуванні до мети? Тобто хто є вашим потенційним союзником, а хто – можливим супротивником? Професійний РР-лексикон називає таких осіб і такі групи адресатами лобістської кампанії.

Четверте. Якими шляхами ви будете впливати на адресатів кампанії, які способі та техніки лобіювання застосуєте?

П'яте. Як раціонально розподілити сили: хто і протягом якого терміну буде здійснювати конкретні заплановані заходи?

Стратегія

Будь-яка лобістська кампанія базується на трьох найважливіших стратегічних «китах».

Перший. Розпочинайте кампанію тільки тоді, коли ви твердо переконані, що знаєте абсолютно всю суть проблеми. Ваші повні знання мусять давати вам надійні аргументи, які переконають будь-якого адресата кампанії.

Другий. Беріться до справи тільки в тому разі, якщо ви до тонкощів вивчи­ли номенклатурну процедуру ухвалення бажаного рішення й впевнені в то­му, що домогтися його — річ реальна.

Третій. Застосовуйте в лобістській кампанії відразу декілька технік і під­ходів, «натискайте» з різних боків. Чим більш різноманітними й числен­ними будуть ваші шляхи впливу, то легше вам буде досягнути бажаного результату. Водночас, обрані техніки та підходи мають бути реалістични­ми й досить простими.

Треба наголосити, що в практиці лобіювання не існує оптимальної, чітко структурованої моделі лобістської кампанії. Тому побудову кожної вашої лобістської кам­панії визначатиме ваш досвід, людські та комунікаційні ресурси Організації, її ав­торитет в очах громадськості, певною мірою — її фінансові можливості, а найго­ловніше — те, наскільки творчим та винахідливим буде підхід до справи. Будьте готові до того, що ваш план буде постійно змінюватися (здебільшого в бік розширення переліку заходів та кола контактів). Це характерна особли­вість лобістської діяльності.

Інструменти лобіювання