Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про діяльність лобістів у Верховній Раді України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України “Про діяльність лобістів у Верховній Раді України”.

Практика останніх років переконливо свідчить про те, що лобіювання як вплив зацікавлених груп на позицію народних депутатів України щодо питань, які є предметом регулювання законами України стало поширеним явищем. При цьому форми, межі, спосіб такого впливу, коло питань, щодо яких він може здійснюватись, перебувають поза межами правового регулювання.

Відсутність належної правової основи лобіювання у Верховній Раді України породжує низку проблем.

По-перше, – проблему нерівноправності зацікавлених груп у здійсненні впливу на розробку та прийняття Верховною Радою України рішень з питань, віднесених до її компетенції. Це знаходить своє відображення, зокрема, у тому, що окремі групи інтересів, маючи тісні зв’язки з окремими народними депутатами України, фракціями та депутатськими групами, спроможні істотно впливати на зміст актів Верховної Ради України, забезпечувати прийняття нормативно-правових актів, які б максимально враховували їх інтереси, тоді як інші зацікавлені суспільні групи, не маючи зазначених зв’язків, а часто – і доступу до приміщень Верховної Ради України, неспроможні донести свою позицію до народних депутатів України та забезпечити врахування своїх інтересів при прийнятті парламентом рішень з віднесених до його компетенції питань. Як наслідок – значна кількість нормативно-правових актів Верховної Ради України враховує інтереси вузького кола громадян і суспільних груп та є недостатньо обґрунтованою.

По-друге, відсутність нормативно-правового регулювання способів лобістської діяльності у Верховній Раді України сприяє розвитку таких форм впливу на прийняття нормативно-правових актів, які мають ознаки корупційних діянь та посадових злочинів. Через тіньовий характер лобіювання, відсутність взаємного контролю зацікавлених груп факти відповідних діянь мають латентний характер і не можуть бути доведені.

По-третє, відсутність механізмів забезпечення гласності лобіювання у Верховній Раді України не дозволяє громадянам України, волю яких виражає парламент, чітко визначити, хто впливає на процес прийняття парламентом рішень, в який спосіб та на кого здійснюється такий вплив, а відтак – визначити політичні сили та конкретних осіб, які несуть політичну відповідальність за прийняття відповідних рішень.

Все це зумовлює потребу у визначенні засад та порядку здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України, прав та обов’язків лобістів, гарантій їх діяльності та видів юридичної відповідальності лобістів за неправомірні дії шляхом прийняття окремого Закону України.

Про можливість та необхідність визначення засад лобістської діяльності у парламенті свідчить і досвід ряду зарубіжних країн. Відповідні закони прийнято в США, Канаді, Японії, Німеччині, Франції, Ізраїлі та багатьох інших демократичних країнах. Активна законопроектна робота у цій сфері здійснюється і в постсоціалістичних державах, зокрема – в Російській Федерації, Польщі, Казахстані.

2. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону.

Законом пропонується закріпити засади та порядок здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України, права і обов’язки лобістів, гарантії їх діяльності.

Під поняттям “лобіст” за законопроектом слід розуміти зареєстрованого у Верховній Раді України в передбаченому проектом Закону порядку громадянина України, який на платній або безоплатній основі від імені та в інтересах юридичної особи (клієнта), в межах і у спосіб, незаборонених Конституцією України, проектом Закону та іншими законами України, здійснює вплив на суб’єктів, перелік яких визначено законопроектом, з метою впливу на позицію таких суб’єктів щодо питань, які є предметом регулювання законами України (лобістський вплив).

При цьому пропонується передбачити, що лобіст може здійснювати вплив лише на народних депутатів України, комітети та тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України (об’єкти лобіювання). Слідчі комісії Верховної Ради України не віднесено до переліку об’єктів лобіювання, оскільки вони відповідно до Конституції України проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, а відтак – їх діяльність має бути незалежною від будь-якого (у тому числі лобістського) впливу. До переліку об’єктів лобістського впливу не віднесено посадових осіб Апарату Верховної Ради України, оскільки відповідні відносини регулюються Законом України „Про звернення громадян”.

Проектом пропонується заборонити здійснення лобістом дій, які можуть вплинути на позицію народного депутата України щодо питань, які є предметом регулювання актами Верховної Ради України індивідуально-правового характеру. Такий підхід обумовлений тим, що дія актів індивідуального характеру обмежується визначеним колом осіб або ж стосується внутрішньоорганізаційних питань діяльності Верховної Ради України. З метою запобігання корупції в процесі лобістської діяльності у Верховній Раді України, унеможливлення протиправного впливу на суб’єктів, віднесених до переліку об’єктів лобіювання, пропонується встановити заборону на здійснення лобістського впливу шляхом погроз, надання народним депутатам України грошей, безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей лобістом або організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є лобіст, а також здійснення лобістського впливу у будь-який інший заборонений законами України спосіб.

Реєстрація лобістів та державний контроль за діяльністю лобістів у Верховній Раді України відповідно до законопроекту здійснюється спеціально уповноваженим підрозділом Апарату Верховної Ради України. Умовою реєстрації є подання передбачених проектом Закону документів та сплата реєстраційного збору у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, помножених на кількість вказаних у заяві комітетів (тимчасових спеціальних комісій) Верховної Ради України.

Пропонується встановити, що строк дії свідоцтва на право здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України закінчується в останній день чергової сесії Верховної Ради України, наступної за черговою сесією Верховної Ради України, під час якої було видано свідоцтво на право здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України.

Не пізніше як за 10 днів після закінчення чергової сесії Верховної Ради України лобіст зобов’язаний подавати до Апарату Верховної Ради України звіт про лобістську діяльність у Верховній Раді України.

Зареєстрований лобіст наділяється низкою прав, зокрема – правом розповсюджувати серед народних депутатів України пропозиції щодо необхідності прийняття нових законів України, внесення змін або скасування чинних законів України, інформаційно-аналітичні матеріали, результати соціологічних та інших досліджень щодо питань, які є предметом регулювання законами України; бути прийнятим народним депутатом України та надсилати на ім’я народного депутата України поштою (електронною поштою) заяви, скарги та пропозиції; бути присутнім під час пленарних засідань у Верховній Раді України та засіданнях комітетів, зазначених у заяві про видачу свідоцтва на право здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України тощо.

У разі порушення лобістами закріплених у проекті вимог (несвоєчасне подання звіту, подання звіту, що містить завідомо неправдиву інформацію тощо), до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення протизаконної діяльності;

2) зупинення дії свідоцтва на право здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України до відкриття наступної чергової сесії Верховної Ради України;

3) анулювання свідоцтва на право здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України та заборона здійснення лобістської діяльності у Верховній Раді України до закінчення строку повноважень Верховної Ради України відповідного скликання.

Рішення про вжиття вищезазначених заходів приймаються керівником Апарату Верховної Ради України.

З метою забезпечення гласності лобістської діяльності у Верховній Раді України у законопроекті закріплено обов’язок лобіста не пізніше як за 10 днів після закінчення чергової сесії Верховної Ради України подати до спеціально уповноваженого підрозділу Апарату Верховної Ради України звіт про лобістську діяльність у Верховній Раді України; а на керівника спеціально уповноваженого підрозділу Апарату Верховної Ради України покладено обов’язок забезпечення щорічної публікації в газеті „Голос України” Зведеного звіту про лобістську діяльність у Верховній Раді України.