Закон України Про лобіювання в Україні

Право народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, що може здійснювати владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, гарантується Конституцією (ст.5 Конституції України) та законодавством України.

Громадяни України реалізують своє право на звернення особисто, а також через направлення індивідуальних чи групових звернень в органи державної влади і місцевого самоврядування.

Лобіювання законодавчих і виконавчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування є ефективним засобом безпосереднього впливу громадян та їх об'єднань на політичну та соціально-економічну ситуацію в країні, формою здійснення ними влади в Україні.

Держава, сприяючи розвитку політичної і громадської активності, соціальної ініціативи громадян, створює рівні умови для забезпечення легальної лобістської діяльності їм та їх відповідним об'єднанням.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Лобіювання в Україні

Лобіювання - діяльність громадян і їх об'єднань будь-якого виду та форми, не заборонених законом, в тому числі політичних, релігійних, профспілкових, комерційних, жіночих, молодіжних тощо, зареєстрованих як "лобісти" для легального впливу на органи законодавчої і виконавчої державної влади та органи місцевого самоврядування, метою якої є відстоювання інтересів різних зацікавлених верств та груп населення в здійсненні певної економічної, соціальної, культурної політики в Україні, сприяння у здійсненні державою протекціоністської політики на національному, регіональному, галузевому рівнях, формування адекватного інтересам лобістів правового поля, системи практичної реалізації відповідних політичних і соціально-економічних програм, формування певної громадської думки в державі.

Стаття 2. Способи лобіювання

Лобіювання як діяльність спрямована на здійснення впливу на депутатів, органи державної влади та місцевого самоврядування, на посадових осіб та інші об’єкти лобіювання, здійснюється лобістськими утвореннями, об'єднаннями та спілками лобістів через особисті зустрічі, письмові звернення, через засоби масової інформації або в інший законний спосіб.

Стаття 3. Визначення термінів

Для цілей цього Закону використовуються наступні терміни:

лобіювання - використання незаборонених законодавством України засобів впливу на орган або представника влади для прийняття рішення, що відповідає інтересам лобіста;

лобістська діяльність - будь-який контакт чи спроба контакту, включаючи підготовку та планування діяльності, дослідження та іншої підготовчої роботи, метою якої є її використання в контактах, та координація лобістської діяльності з іншими;

лобістський контакт - усний чи письмовий (включаючи засоби електронного зв'язку) зв'язок з представником влади, який здійснюється від власного імені або від імені зацікавленого клієнта з приводу:

• формулювання, зміни чи прийняття законодавчого акту (включаючи законопроекти);

• формулювання, зміни чи прийняття іншого нормативно-правового акту (указу, постанови, рішення, програми тощо);

• управління та виконання програми чи політики (включаючи переговори, надання державних контрактів, позик, грантів, дозволів чи ліцензій);

• призначення особи на посаду, яке має затверджуватися Верховною Радою чи Президентом України.

Термін "лобістський контакт" не включає зв'язок:

• який здійснюється представником органу влади при виконанні ним своїх безпосередніх службових обов'язків;

• який було зроблено представником засобу масової інформації з метою такого збору і розповсюдження новин та інформації для публічних цілей;

• який було зроблено у виступі, статті, публікації та іншому матеріалі, що поширюється і стає доступним для загалу, чи через радіо, телебачення, кабельне телебачення, чи інший засіб масового зв'язку;

• який є проханням про зустріч, запитом про стан справи, якщо запит не включає намір вплинути на представника влади;

• який зроблено під час участі в робочій чи експертній групі;

• який зроблено в письмовому вигляді у відповідь на усний чи письмовий запит представника влади про спеціальну інформацію;

• про який не можна повідомити без розголошення інформації, публічне розкриття якої без спеціального дозволу заборонено законом;

лобіст - фізична чи юридична особа, яка від власного імені або на замовлення інших зацікавлених осіб-груп інтересів - здійснює легальний вплив на Президента України, органи державної законодавчої або виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на посадових осіб зазначених органів та Адміністрації Президента України у межах і у спосіб, не заборонений законом;

професійний лобіст - фізична чи юридична особа, яка займається лобіюванням на замовлення від імені клієнта, що є зацікавленою в лобіюванні тих чи інших офіційно визнаних для цієї мети об'єктів за грошову чи іншу винагороду;

клієнт - особа чи організація, яка наймає іншу особу для проведення лобіювання від її імені;

представники органів влади:

• Президент України;

• Народний депутат України;

• депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• депутати органів місцевого самоврядування;

• працівники апаратів органів законодавчої та виконавчої влади, які є державними службовцями.

Стаття 4. Гарантії правомірності створення і функціонування лобістських груп

інтересів та спілок

Гарантією правомірності створення і функціонування лобістських груп інтересів та спілок є: конституційне положення про право на об'єднання громадян, включаючи право створювати професійні спілки для захисту своїх інтересів, а також конституційне положення про право кожного захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом.

Свобода діяльності лобістських груп інтересів, спілок лобістів також гарантується Конституцією України.

Стаття 5. Мета лобіювання

Метою лобіювання є - вплив на формування рішення органів законодавчої і виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при розробці, прийнятті або відхиленні тих чи інших нормативно-правових актів, резолюцій, постанов.

Стаття 6. Об'єкти лобіювання

Об'єктами лобіювання можуть бути:

• Верховна Рада України;

• народні депутати України;

• Президент України;

• Кабінет Міністрів України;

• Національний банк України;

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

• Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;

• місцеві органи державної влади;

• органи місцевого самоврядування;

• депутати місцевих органів влади;

• посадові особи зазначених органів та Адміністрації Президента України

Стаття 7. Суб'єкти лобіювання

До суб'єктів лобіювання відносять:

лобістів - фізичних та юридичних осіб, офіційно зареєстрованих для здійснення лобіювання, які діють виключно для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів, у межах і в спосіб, що не заборонені Конституцією та законами України.

професійних лобістів - фізичних або юридичних осіб, які легально здійснюють лобіювання у межах і в спосіб, не заборонені Конституцією та законами України, за винагороду на замовлення осіб, що представляють національні, регіональні або галузеві інтереси, інтереси певних кіл, верств або груп населення.

Стаття 8. Основні засади функціонування лобістів в Україні

Функціонування лобістів в Україні здійснюється за умов неухильного дотримання ними конституційної законності, що означає, що в своїй діяльності лобісти мають керуватися виключно Конституцією України, іншими конституційними нормативно-правовими актами України та конституційно-правовими звичаями.

Окремі громадяни, їх об'єднання, групи інтересів, зареєстровані у встановленому порядку як утворення для здійснення лобіювання, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка, партія тощо) відповідно до цього Закону визнаються лобістами.

Стаття 9. Неприпустимість зловживання лобіюванням

Не підлягає легалізації як лобістська і забороняється у судовому порядку діяльність громадян та груп інтересів, які мають метою:

• використання лобіювання для здійснення кримінально-карних діянь;

• розголошення інформації, що є державною або іншою таємницею, охорона якої гарантована законом в Україні;

• захоплення влади, зміни шляхом насильства конституційного

• ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності

• держави;

• підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

• пропаганду війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

• розпалювання національної, соціальної та релігійної ворожнечі;

• створення незаконних воєнізованих формувань;

• вжиття заходів, що можуть бути кваліфіковані як прояв недобросовісної конкуренції;

• обмеження загальновизнаних прав людини.

Стаття 10. Інші обмеження в лобістській діяльності

Забороняється створення і діяльність лобістських утворень в органах судової влади або для впливу на останні, у Збройних Силах, Національній гвардії та Прикордонних військах, у Службі безпеки, системі МВД або для впливу на будь-які силові органи або структури в Україні.

Стаття 11. Законодавство про лобіювання

Законодавство про лобіювання спирається на Конституцію України і складається з цього Закону та інших актів законодавства, що регламентують правовідносини в розглядуваній сфері.

Стаття 12. Застосування Закону

Цей Закон поширюється на діяльність лобістів, зареєстрованих в Україні, а для діючих за її межами - лише в частині, що стосується їх лобістської діяльності, спрямованої на отримання певних результатів у законодавчій та виконавчій роботі органів законодавчої та виконавчої влади України.

Іноземні юридичні та фізичні особи і особи без громадянства користуються тими ж правами та виконують ті ж обов'язки, передбачені цим Законом, що й юридичні та фізичні особи України, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 13.Поінформованість діяльності лобістів

Міністерство юстиції України здійснює систематичний збір інформації про суб'єктів лобіювання, які надсилають до Міністерства звіти про свою діяльність, і забезпечує систематичну поінформованість суспільства шляхом публікації об'єктивних даних про діяльність лобістів.

Розділ ІІ. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЛОБІЮВАННЯ

Стаття 14. Принципи створення та діяльності лобістів

Лобісти створюються і діють на основі добровільності, рівноправності, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності, за винятком тих напрямів та видів діяльності, що заборонені законом.

Обмеження діяльності лобістських утворень може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Лобісти повинні регулярно обнародувати свої основні документи.

Стаття 15 Заборона обмеження прав і свобод громадян у зв'язку з їх належністю

або неналежністю до лобістських утворень

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке лобістське утворення.

Належність чи неналежність до легалізованого в установленому законом порядку лобістського утворення не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг переваг будь-якому із таких утворень або індивідуальним лобістам.

Вимога про зазначення в офіційних документах відомостей про прізвища фізичних осіб-лобістів або членів (учасників) того чи іншого лобістського утворення не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 16. Взаємовідносини держави з лобістами

Взаємодія держави і лобістів здійснюється на засадах плюралізму, що передбачає вільну взаємодію обох сторін як незалежних один від одного.

Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів лобістських утворень, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 17.Правовий статус лобістів

Лобісти утворюються і діють на території України із всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських лобістських утворень належать такі, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві представництва у більшості її областей.

До місцевих лобістських утворень належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Територія діяльності самостійно визначається відповідним лобістським утворенням.

Лобістське утворення є міжнародним, якщо воно представляє в Україні інтереси міжнародних політичних, економічних, соціальних, наукових, культурних, релігійних тощо структур і діяльність якого відповідає вимогам Конституції та законів України.

Створення і легалізація лобістів, їх об'єднань та спілок, порядок їх діяльності та ліквідації здійснюються відповідно до цього Закону.

Розділ ІІІ. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЛІКВІДАЦІЇ

ЛОБІСТСЬКИХ УТВОРЕНЬ, ОБ'ЄДНАНЬ ТА СПІЛОК

ЛОБІСТІВ

Стаття 18. Засновники лобістських утворень, об'єднань та спілок лобістів

Лобістські утворення, об'єднання та спілки лобістів можуть бути ініційовані дієздатними громадянами України.

Засновниками лобістських утворень можуть бути українські та іноземні фізичні та юридичні особи, особи без громадянства, які досягли 18 років, міжнародні структури, діяльність яких на Україні не суперечить нормам українського законодавства. Рішення про заснування лобістських утворень приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок або об'єднань лобістів можуть бути легалізовані в установленому порядку лобістські утворення.

Стаття 19. Членство в лобістських утвореннях

Членами лобістських утворень можуть бути тільки дієздатні громадяни.

Членами лобістських утворень, що лобіюють інтереси молоді, дітей та сім'ї, можуть бути особи віком від 14 років.

Лобістські утворення можуть не мати фіксованого індивідуального членства, але кількість осіб, що беруть участь у їх діяльності, має бути чітко зазначена.

У діяльності лобістських утворень, у випадках, передбачених положеннями про них, можуть брати участь колективні члени.

Стаття 20. Положення про лобістське утворення

Лобістське утворення діє на основі положення про нього.

Положення про лобістське утворення (лобіста) має містити:

• назву лобістського утворення для юридичної особи та ім'я і прізвище фізичної особи - статус та юридичну адресу;

• мету та завдання лобістського утворення;

• умови і порядок прийому в члени лобістського утворення та порядок вибуття з нього;

• права і обов'язки членів об'єднання лобістів;

• порядок утворення і діяльності керівних органів лобістського утворення;

• особливості створення і діяльності лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів, фізичних осіб-лобістів;

• порядок звітності щодо здійснюваної діяльності, необхідної для виконання визначених установчими документами завдань;

• порядок внесення змін і доповнень до положення про лобістське утворення, об'єднання або спілку лобістів;

• порядок припинення діяльності лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів, вирішення юридично значущих питань, пов'язаних з його ліквідацією.

У положенні можуть бути передбачені інші положення щодо діяльності лобістів.

Положення про лобістське утворення не повинне суперечити законодавству України.

Стаття 21. Реєстрація лобістів та їх об'єднань або спілок

Усі лобісти як індивідуальні, так і ті, що представляють групові інтереси, підлягають обов'язковій реєстрації при тому органові державної влади або місцевого самоврядування, який є об'єктом лобіювання.

При реєстрації лобістів обов'язковим є надання інформації про керівництво групи лобістів, кількість її членів та про сферу їх інтересів.

Положення про діяльність лобістів вноситься в регламенти діяльності відповідних органів державної влади, в закони "Про державну службу", "Про діяльність Кабінету Міністрів України", інші, що регламентують діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, діяльність їх посадових осіб.

Стаття 22. Легалізація лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів

Легалізація, офіційне визнання лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.

Діяльність лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

Легалізація лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

У разі, коли діяльність лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві представництва зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів.

Про легалізацію (офіційне визнання) лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Стаття 23. Відмова у реєстрації

У реєстрації лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів може бути відмовлено, якщо його установчі документи або інші документи, подані для реєстрації, суперечать законодавству України.

Рішення про відмову в реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 24.Повідомлення про відмову в реєстрації

Про відмову в реєстрації лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Стаття 25. Повідомлення про заснування лобістського утворення, об'єднання

або спілки лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Стаття 26. Припинення діяльності лобістського утворення, об'єднання або

спілки лобістів

Припинення діяльності лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації, саморозпуску або примусового розпуску (наприклад, за рішенням суду).

Ліквідація лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів здійснюється на підставі положення про нього або на підставі рішення суду.

Стаття 27 Реорганізація лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів

Реорганізація лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів здійснюється відповідно до положення про нього.

Стаття 28. Реєстрація новоствореного лобістського утворення, об'єднання або

спілки лобістів

Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Розділ ІV. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ЛОБІЮВАННЯ

Стаття 29. Права та обов'язки лобістського утворення, об'єднання або спілки

лобістів

Для здійснення цілей і завдань, визначених в установчих документах, зареєстровані лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів користуються правом:

• виступати учасником цивільно-правових відносин;

• представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах;

• брати участь у політичному процесі в Україні;

• брати участь у законодавчому процесі в Україні координуючи свою діяльність з усіма суб'єктами законодавчої ініціативи на всіх стадіях проходження законопроектів;

• брати участь у процесі управління державою через лобіювання органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• право створювати нові лобістські спілки та об'єднання;

• на самостійні або колективні звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування;

• брати участь і бути заслуханими, на запрошення комітетів та комісій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в Адміністрації Президента України, в структурних профільних органах виконавчої влади;

• брати участь у громадських слуханнях, зокрема в парламентських, на яких розглядаються питання, пов'язані прямо або опосередковано із сферою інтересів лобістів;

• звертатися з питань, що входять в коло їх лобістських інтересів, до відповідних міністрів, до Президента України тощо;

• одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

• вносити пропозиції до органів державної влади і управління;

• розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

• засновувати засоби масової інформації.

Обов'язки лобістів включають:

• неухильне дотримання в їх діяльності положень Конституції та норм законодавства України;

• систематичне надання звітів органам реєстрації щодо їх лобістської діяльності;

• передачу на розгляд до об'єктів лобіювання інформаційних та аналітичних матеріалів, а також пропозицій щодо законодавчого процесу та адміністративної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 30. Права та обов'язки органів державної влади та органів місцевого

самоврядування як об'єктів лобіювання

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти відповідно до ст. 19 Конституції України лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Основним законом та іншими законами України.

Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, Адміністрації Президента мають право укладати контракти з лобістами, згідно з якими виконується робота за додаткову винагороду, якщо це не заважає, або не суперечить основним покладеним на зазначених посадових осіб функціям та повноваженням.

До обов'язків об'єктів лобіювання включають:

• систематичний розгляд і обговорення у комітетах та комісіях наданих лобістами матеріалів (звітів, експертних висновків, аналітичних довідок, пропозицій, побажань тощо);

• запрошування лобістів для звітів у зазначених структурах з питань, що належать до сфери їх інтересів.

Стаття 31. Власність лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх діяльності.

Лобістське утворення, об'єднання або спілка лобістів набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами або державою, набуте від пожертвувань фізичними та юридичними особами, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів також мають право на майно, придбане від продажу агітаційно-пропагандистських матеріалів, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших політичних заходів.

Кошти та інше майно лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів, у тому числі тих, що ліквідуються, не можуть перерозподілятись між їх членами і використовуються для виконання завдань, визначених в установчих документах, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави.

Стаття 32. Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна лобістськими

утвореннями, об'єднаннями або спілками лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів можуть прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від іноземних осіб та міжнародних організацій, осіб без громадянства тільки у випадках, визначених законодавством України.

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів не можуть прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів не можуть прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків.

Стаття 33. Інші обмеження щодо фінансування лобістського утворення,

об'єднання або спілки лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів не можуть прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно:

• не легалізованих об'єднань громадян;

• анонімних пожертвувачів;

• не мають права одержувати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється мати рахунки в іноземних банках та зберігати в них коштовності.

Стаття 34. Обов'язковість публікування бюджетів лобістських утворень,

об'єднань або спілок лобістів для загального відома

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів зобов'язані щороку публікувати свої бюджети для загального відома.

Стаття 35. Здійснення права власності лобістськими утвореннями, об'єднаннями

або спілками лобістів

Право власності лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів реалізують їх вищі органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та установчими документами.

Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними спеціальні органи, місцеві представництва.

Стаття 36. Звітність та платежі лобістських утворень, об'єднань або спілок

лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Розділ V. НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЛОБІСТСЬКИХ

УТВОРЕНЬ, ОБ'ЄДНАНЬ АБО СПІЛОК ЛОБІСТІВ

Стаття 37. Державний нагляд та контроль за діяльністю лобістських утворень,

об'єднань або спілок лобістів

Державний контроль за діяльністю лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.

Органи, що проводять нагляд за діяльністю лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів, здійснюють контроль за додержанням ними положення про їх діяльність.

Стаття 38. Право представників державних наглядово-контролюючих органів

бути присутніми на заходах, що проводяться лобістами

Представники державних наглядово-контролюючих органів мають право бути присутніми на заходах, що проводяться лобістами, вимагати від них необхідні документи, одержувати пояснення.

Стаття 39. Нагляд прокуратури за виконанням та додержанням законності

лобістськими утвореннями, об'єднаннями або спілками лобістів

Нагляд за виконанням та додержанням законності лобістськими утвореннями, об'єднаннями або спілками лобістів здійснюють органи прокуратури.

Стаття 40. Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків

лобістськими утвореннями, об'єднаннями або спілками лобістів

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків лобістськими утвореннями, об'єднаннями або спілками лобістів здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції.

Стаття 41. Порядок здійснення фінансового контролю за діяльністю

лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

У разі порушень фінансової дисципліни лобістське утворення, об'єднання або спілка лобістів несе відповідальність згідно з законодавством.

Незаконні надходження вилучаються за рішенням суду в порядку, встановленому законом, і зараховуються до Державного бюджету України.

Розділ VІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО

ЛОБІЮВАННЯ

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про лобіювання

Посадові особи легалізуючих органів та лобісти за порушення законодавства про лобіювання несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Керівництво лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а також бере участь у діяльності таких об'єднань, несе адміністративну або кримінальну відповідальність.

Стаття 43. Винесення письмового попередження лобістським утворенням,

об'єднанням або спілкам лобістів

При вчиненні лобістським утворенням, об'єднанням або спілками лобістів правопорушень, які не тягнуть за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження.

Стаття 44. Види стягнень, що застосовуються за порушення законодавства до

лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів

За порушення законодавства до лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів можуть бути застосовані такі стягнення:

• попередження;

• штраф;

• тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

• тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

• примусовий розпуск (ліквідація) лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів

Стаття 45. Застосування штрафів за порушення законодавства з боку лобістів

В разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора на лобістське утворення, об'єднання або спілку лобістів може бути накладено штраф в судовому порядку.

Стаття 46. Тимчасова заборона (призупинення) окремих видів або всієї

діяльності лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів

З метою припинення незаконної діяльності лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити окремі види або всю діяльність лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів на строк до трьох місяців.

Тимчасова заборона окремих видів діяльності лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів, їх діяльність може бути відновлена судом у повному обсязі.

Стаття 47. Примусовий розпуск (ліквідація) лобістських утворень, об'єднань або

спілок лобістів

За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду лобістські утворення, об'єднання або спілки лобістів примусово розпускаються (ліквідуються) у випадках:

• вчинення дій, заборонених цим Законом, іншими законами України;

• систематичного або грубого порушення вимог цього Закону або інших законів України;

• продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;

Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації лобістського утворення, об'єднання або спілки лобістів, яке примусово розпускається.

Про примусовий розпуск (ліквідацію) лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних лобістських утворень, об'єднань або спілок лобістів на території України приймається Конституційним Судом України.

Проект

(03.11.99)

Вноситься народним депутатом України

Ю. Сахном