- •Тема 1. Лобізм: сутність, легітимність, практика
- •Правові засади
- •Зміст роботи лобістів
- •Тема 2. Організація лобістської кампанії
- •Ієрархізація проблеми (як це практично робити)
- •Реєстр причетних до проблеми (контактів)
- •Реєстр контактів лобістської кампанії "За ухвалення альтернативного проекту постанови облради
- •П’ять заповідей лобіста
- •Основні принципи лобіювання
- •Тема 3. Прийоми та способи лобіювання
- •Глибоке знання питань, які обговорюються
- •Особисте знайомство з депутатами
- •Тема 4. Методи впливу на адресатів лобіювання
- •Організація публічних заходів на зразок «зустрічі влади з народом»
- •Тема 5. Висвітлення лобістської кампанії в змі
- •Якщо посадовець вперто провокує вас до ворожнечі, мовчки йдіть обхідною дорогою, демонструючи, що ви й досі вважаєте його союзником”.
- •Тема 6. Лобіювання Верховної Раду України Можливості лобіювання народних депутатів України
- •Загальні відомості про Верховну Раду України
- •Органи Верховної Ради України
- •Апарат вру
- •Законодавчий процес
- •Народний депутат України в парламенті
- •Діяльність у Верховній Раді України
- •Депутатське звернення
- •Депутатський запит
- •Діяльність у тій чи іншій місцевості
- •Етапи законодавчого процесу у вру
- •Помічники народного депутата
- •Тема 7. Технології лобіювання законодавчого процесу
- •Зусилля на етапі попереднього розгляду законопроектів постійними комітетами
- •Дії на етапі обґрунтування законопроекту
- •Подальші кроки
- •Прес-конференція
- •Література
- •Додатки
- •Лобіювання Верховної Ради України (пам’ятка для лобіста)
- •Закон України Про лобіювання в Україні
- •Закон україни Про правовий статус груп об'єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України
- •Про діяльність лобістів у Верховній Раді України
- •Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про діяльність лобістів у Верховній Раді України"
- •3. Фінансово-економічне обґрунтування.
- •4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
- •5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону України “Про діяльність лобістів у Верховній Раді України”.
- •Висновок на проект Закону України “Про діяльність лобістів у Верховній Раді України”
- •Перший заступник керівника управління л. М. Задорожня
- •Правила лобіювання в національних парламентах членів Європейського Парламенту
- •Німеччина (Бундестаг)
- •Бундесрат
- •Франція (Сенат)
- •Національна Асамблея
- •Фінляндія
- •Нашим лоббистам закон еще не писан Что протолкнешь, то и получишь
- •Найдет ли лоббизм своего лоббиста?
- •Истоки и смысл явления
- •Лоббист – это прежде всего информационный посредник, считает координатор проектов Института конкурентного общества Ксения ляпина
- •Была бы цель. Средства и пути для ее достижения всегда найдутся
- •Национальные облики лоббизма
Загальні відомості про Верховну Раду України
Склад і засідання
Верховна Рада України (ВРУ) складається з 450 депутатів, які обираються строком на п’ять років за списками політичних партій і виборчих блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Депутати ВРУ не пов'язані імперативним мандатом і здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Верховна Рада України працює сесійно. Вона є правомочною за умови обрання не менше двох третин її складу. Верховна Рада України на першу сесію збирається не пізніш як на тридцятий день після виборів. Чергові сесії починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії із зазначенням порядку денного скликаються на вимогу не менше третини депутатів конституційного складу або на вимогу Президента України. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості конституційного складу. Закон України, постанова Верховної Ради України та інше рішення (крім процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість фактичної кількості народних депутатів. Рішення про прийняття Конституції України, її зміну і доповнення до неї вважаються прийнятими, якщо після обговорення за них проголосувало не менш як дві третини депутатів від конституційного складу.
Органи Верховної Ради України
Верховна Рада України як орган складається з депутатів, що входять до певних організаційних структур - комітетів Верховної Ради, тимчасових та слідчих комісій, депутатських фракцій. Для забезпечення діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади служить Апарат.
Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, першого заступника та заступника Голови Верховної Ради і відкликає їх. Голова Верховної Ради України веде її засідання, організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях, підписує ухвалені нею акти, організовує роботу апарату.
Відповідно до Конституції України Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає їх голів. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України. Верховна Рада України в межах своїх повноважень може утворювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань або тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування з питань, що становлять громадський інтерес.
Постійні комітети Верховної Ради України
Постійні комітети Верховної Ради України обираються з числа народних депутатів України на першій сесії Верховної Ради України нового скликання на строк її повноважень. Депутат має право і повинен бути членом лише одного комітету, не включаючи членства в лічильній комісії. Роботу комітету очолює його голова, який обирається Верховною Радою України. Кандидатури для обрання голів постійних комітетів, а також їх членів висуваються на засіданнях відповідних депутатських груп (фракцій) згідно з квотами пропорційного представництва груп (фракцій) і з урахуванням згоди кандидатів. Ці положення щодо Верховної Ради України подані у розділі IV нової Конституції України. Певні зміни щодо обрання голів комітетів із складу більшості та опозиції сталися у 2006р., після того, як була внесені зміни до Конституції.
Нині до складу Верховної Ради України входять комітети з таких питань:
Комітет з питань правової політики
Комітет з питань правосуддя
Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Комітет з питань національної безпеки і оборони
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Комітет у закордонних справах
Комітет з питань європейської інтеграції
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України
Комітет з питань бюджету
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
Комітет з питань економічної політики
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства
Комітет з питань транспорту і зв'язку
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Комітет з питань науки і освіти
Комітет з питань охорони здоров’я
Комітет з питань культури і духовності
Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
Комітет з питань свободи слова та інформації
Комітет з питань соціальної політики та праці
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів
Народні депутати, що не входять до складу будь-якого комітету
У складі кожного з комітетів у разі необхідності утворюються постійні підкомітети, очолювані головами. Підкомітети розглядають більш вузькі питання або окремі проблеми в межах загальних завдань профільного напрямку, за вирішення яких відповідає той чи інший комітет.
Фракції у Верховній Раді України
Верховна Рада України час від часу вносить зміни до Регламенту Верховної Ради України, які стосуються принципу формування депутатських фракцій. Згідно з останніми рішеннями, право на утворення депутатських фракцій отримали політичні партії або їх блоки, які подолали 3-процентний бар'єр на парламентських виборах 2006 року. Сьогодні не передбачається створення депутатських груп. Однак, можливі певні зміни і не виключено створення окремих депутатські групи, а також фракцій, не пов'язаних з результатами виборів до Верховної Ради України.
Депутатські фракції попередньо обговорюють кандидатури на посади Голови Верховної Ради України і його заступників, голів комітетів, а також персональний склад колегіальних органів Верховної Ради України. Депутатські фракції мають право пропорційного представництва у всіх органах Верховної Ради України. Уповноважені представники депутатських фракцій (по одному від кожної) створюють погоджувальну раду депутатських фракцій, яка є органом дорадчого, погоджувального характеру.
У Верховній Раді України на початку 2007 року функціонували такі депутатські фракції:
Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України;
Фракція „Блок Юлії Тимошенко” (політичних партій „Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина”, Українська соціал-демократична партія);
Фракція Блоку „НАША УКРАЇНА”: політична партія „Народний Союз Наша Україна”, Народний Рух України”, Партія промисловців і підприємців України, Конгрес Українських Націоналістів, Українська республіканська партія „Собор”, Партія Християнсько-Демократичний Союз у Верховній Раді України;
Фракція Соціалістичної партії України;
Фракція Комуністичної партії України;
Народні депутати, що не входять до складу будь-якої фракції.
Фракції час від часу змінюють назви, склад і кількість своїх членів. Лобіст повинен стежити за цим процесом і звертатися за підтримкою до існуючих фракцій у процесі своєї роботи.
Розпорядок роботи
У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради України та її комітетів починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. У цей період робочий день Верховної Ради України та її комітетів починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години ЗО хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години. За погодженням депутатів час засідань в окремих випадках може бути змінено.
