Тема 4. Методи впливу на адресатів лобіювання

Створення коаліцій.

Впевнену лобістську перемогу забезпечують зусилля відразу кількох союзницьких груп чи партнерів, що працюють у кількох напрямках і діють у кількох «цільових точках». Саме для цього на певний період чи для досягнення певної мети лобісти формують коаліції, тобто тимчасові об'єднання. Кожний учасник коаліції має свої канали комунікації з владою, свої гру­пи підтримки серед громадськості, зрештою, своє авторитетне ім'я. Об'єднання зу­силь і всіх можливостей учасників коаліції швидко дає бажаний результат. Професійні лобісти розглядають створення коаліцій як обов'язковий і безпере­рвний процес будь-якої лобістської кампанії. Зверніть увагу: коаліційні процеси — це не обов'язково офіційні заходи з підписанням протоколів за столом переговорів.

Шукати союзників скрізь і всюди, забезпечувати собі їхню підтримку, залучати їх до участі у своїх заходах — ось ваш алгоритм дій.

Увага! Вибираючи майбутнього учасника коаліції, будьте дуже обережні. При­гляньтеся до його минулого й сучасного, оцініть його авторитет: чи не ском­прометує він вашого імені?

Увага! У лобістській діяльності величезну вагу для вас мають також ті лідери чи гру­пи, які стоять осторонь і займають нейтральну позицію. Якщо ви не передбачаєте запросити їх до коаліції, спробуйте «прозондувати грунт», тобто з'ясувати, яку по­зицію щодо ваших дій вони займуть у майбутньому: нейтральну, прихильну чи нега­тивну? Йдіть до них, зробіть перший крок: спробуйте схилити на свій бік. Не вда­ється? Тоді намагайтеся зробити з них хоча б пасивних союзників. А якщо ви й тут зазнали невдачі, то принаймні подбайте про те, щоб ці групи зберігали нейтралітет. Наголошуємо ще раз: саме вам належить зробити перший крок!

Залучення населення та громадських організацій

Як вже зазначалося, дуже ефективним ін­струментом у лобістській діяльності є організована «підтримка знизу». Залу­чайте до коаліційної діяльності якомога більші громадські об'єднання чи навіть колективи великих підприємств та установ. За тиждень-два перед ухваленням рішення влади тисячі листів від працівників цих установ, звернення із сотнями підписів, пікетування, демонстрації, мітинги тощо можуть відіграти надзвичай­но велику роль у переконанні представників влади.

Інформування адресатів кампанії

Постійно інформуйте всіх «потрібних» і «причет­них» посадовців особисто. Методи інформування можуть бути, наприклад, такими:

• інформаційний лист вашої організації про перебіг подій: «Шановний Павле Петровичу! У межах нашої співпраці повідомляємо Вам, що в справі підго­товки нашого з вами проекту зроблено таке (...)»;

• телефонні дзвінки на зразок: «Ми раді вам повідомити, що (...)»

Посадовці люблять, коли до них телефонують не з проханням чи вимогою, а для то­го, щоб поінформувати про вже виконану роботу, до якої вони причетні.

Присутність та виступи на організаційних заходах органів влади.

Це дуже важлива форма роботи. Зазвичай досить важко «пробитися» до виступу, скажімо, на сесії представницького органу, але все-таки це можливо: наприклад, за підтримки та сприяння певного посадовця, який вже став вашим союзником.

Такі виступи мають величезне значення.

По-перше, ви ще на ранніх етапах лобістсь­кої кампанії отримуєте можливість безпосередньо впливати на депутатів — форму­вати їхню думку.

По-друге, вже після першого такого виступу всі починають сприйма­ти вас як такого собі «позаштатного експерта» облради з питань, дотичних до проб­леми. Це дає вам величезну перевагу над опонентами. Після такого виступу до вашої думки «автоматично» прислухатимуться преса, депутати, виконавчі органи тощо.

Стежте за роботою органів влади, за порядком денним усіх її засідань тощо. Нама­гайтеся «пробитися» хоча б з 3-5-хвилинними виступами-повідомленнями на засі­даннях рад, нарадах виконкомів, держадміністрацій і т. ін.

Запрошення представників влади до участі в заходах Організації

Зазвичай це роблять для того, щоб стимулювати посадовців свідомо чи підсвідомо сприяти до­сягненню цілей Організації.

Час від часу Організація збирає всіх своїх членів на якісь семінари чи кон­ференції або, скажімо, відряджає свою представницьку делегацію на подібні всеукраїнські заходи. Спробуйте знайти можливість залучити до участі в таких заходах «потрібного» посадовця — адресата лобістської кампанії. При­від до участі має бути абсолютно офіційний: «оприлюднити точку зору та пози­цію органів місцевої влади». Виграш виявиться величезним.

По-перше, поса­довець справді глибше усвідомить важливість проблеми, нагальну потребу її розв'язання.

По-друге, після такого усвідомлення він відчує себе неформаль­но «своїм» у вашому колі.

По-третє, участь у згаданих заходах підштовхне його до глибших неформальних контактів — і ця абсолютно нормальна людська ре­акція піде на користь обом сторонам...

Або так: запропонуйте посадовцеві стати експертом чи консультантом Ор­ганізації в тій ділянці, у якій лежить проблема. Знов-таки — обопільна користь... Запрошуйте посадовців — як представників владних структур — на робочі наради Організації й обов'язково передбачайте в порядку денному їхні виступи. Починаєте широкомасштабні публічні заходи? Нехай «потрібний посадовець» відкриє їх, скаже вступне слово!

Такі дії — це поступові кроки до партнерства й взаєморозуміння між вашою Ор­ганізацією та представниками влади.

Залучення до процесу лобіювання авторитетних діячів

“Вирахуйте” серед громадськості людей (лідерів громадської думки (оріпіоп-таkers), до думки яких прислухаються групи, що є адресатами кампанії. Ось приклад. Скажімо, під час лобістської кампанії ви хочете здобути підтримку пенсіонерів. Спробуйте знайти двох-трьох людей, до яких прислухаються пенсіонери. Це може бути, наприклад, заслужений генерал — го­лова Ради ветеранів війни. Або ж відома громадська діячка старшого віку — ро­весниця саме цих адресатів вашої кампанії. Спробуйте залучити їх до співпраці. Так само здобути підтримку школярів та студентів вам допоможе місцева «рок-зірка» або хтось із неформальних лідерів молоді.