
- •Розділ 1. Науково-теоретичні засади використання тендерної політики
- •Історія виникнення тендерів як економічної категорії
- •Сутність та зміст тендерів в Україні
- •1.3. Види і обґрунтованість проведення тендерів в державній економічній політиці України
- •Розділ 2. Стан та суперечності використання тендерів в україні
- •2.1. Аналіз застосування тендерів в Україні на сучасному етапі.
- •2.2. Методологічні суперечності застосування тендерів в державній економічній політиці
- •2.3. Особливості контролю здійснення тендерів державними органами
- •Розділ 3. Удосконалення реалізації тендерів в сучасних умовах української економіки
- •3.1. Проблемні питання в реалізації тендерів
- •3.2. Удосконалення правової бази
Розділ 2. Стан та суперечності використання тендерів в україні
2.1. Аналіз застосування тендерів в Україні на сучасному етапі.
Головним управлінням економік облдержадміністрації наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.07.2004 N189 “Про делегування окремих функцій щодо координації закупівель товарів, робіт і послуг ” делеговані функції щодо підготовки та подання до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Лакмусовим папірцем для огляду та аналізу функціонування системи державних закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та моніторингу їх здійснення є державна статистична звітність по формі №-1 торги (тендери) “Звіт про проведення торгів (тендерів)на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, за якою головні розпорядники коштів подають до головних управлінь економік облдержадміністрацій для узагальнення інформацію, затверджена наказом Держкомстату України від 29.11.2000 №386 зі змінами від 27.06.2001 №309.
На основі державного статистичного спостереження №1-торги (тендери) “Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” головним управлінням економіки щорічно проводиться моніторинг здійснення закупівель розпорядниками державних коштів.
На 17. 05. 2010 було проведено тендери в різних галузях країни, таких головних як – будівництво, енергетика, товари, роботи і послуги, медицина, загальна кількість яких становила 232 472 тис. штук, відповідно до цього можна зробити розподіл на ці галузі, цей розподіл наведений на мал.. 2.1.
Рис. 2.1.Кількість тендерів, які мають бути розглянуті в червні 2010
*джерело [12].
Табл. 2.2. Тендери, які проводились і проводяться в травні 2010
Найменування галузі |
Тендери актуальні архів |
Всього замовників |
||
Автотранспорт |
165 |
18513 |
7151 |
|
Господарчі товари |
33 |
1541 |
670 |
|
Житлово-комунальні послуги |
25 |
1750 |
693 |
|
Комп’ютерна техніка |
47 |
7010 |
2855 |
|
Консалтингові послуги |
1 |
959 |
534 |
|
меблі |
4 |
2100 |
1282 |
|
Медицина |
113 |
20176 |
6276 |
|
Метали |
118 |
6490 |
1427 |
|
Науково-дослідницькі роботи |
11 |
4205 |
1101 |
|
Нерухомість |
9 |
2565 |
1344 |
|
Енергетика, нафтопродукти |
152 |
25028 |
10866 |
|
Легка промисловість |
20 |
3093 |
1038 |
|
Харчова промисловість |
126 |
20394 |
23517 |
|
Промислове обладнання |
325 |
34793 |
6281 |
|
Сільське господарство |
45 |
5911 |
2824 |
|
Будівельні матеріали, ремонт |
245 |
42233 |
11505 |
|
Товари, робота, послуги |
341 |
32225 |
8690 |
*джерело [12].
З цієї таблиці ми можемо зробити висновок, що на даний момент найактуальнішими є тендери у галузі промислового обладнання, будівельні матеріали, товари, робота, послуги. тобто попит є в тих галузях де надання послуг не тривале.
Згідно із державною статистичною звітністю наведеною в табл. 2.1. , починаючи з 2002 року в Україні загальна сума державних коштів,за укладеними договорами починає стрімко рости і це можна спостерігати в табл.2.2. .
Табл. 2.3. Загальна сума державних коштів,за укладеними договорами
Роки |
Загальна сума, тис. грн. |
За процедурою відкриті торги, тис. грн. |
За процедурою торги з обмеженою участю, тис. грн. |
За процедурою Двоступеневі торги, тис, грн. |
За процедурою закупівля в одного виконавця, тис. грн. |
За процедурою цінових пропозицій, тис. грн. |
2002 |
10 746 985.0 |
5 341 251,5 |
720 047.9 |
53 734.9 |
2 622 264.3 |
2 009 686.2 |
2003 |
16 538 383.6 |
9 244 458.4 |
810 380.7 |
74 422.7 |
3 959 288.9 |
2 439 191.9 |
2004 |
24 860 513.1 |
12 537 728.1 |
1 317 607.2 |
522 070.7 |
6 538 557.2 |
3 957 350.4 |
2005 |
20 748866.1 |
14 248 093.0 |
705 461.4 |
269 735.3 |
3 166 856.8 |
2 356 230.8 |
2006 |
40 199 462.9 |
26 726 657.3 |
833 716.9 |
158 300.2 |
8 193 261.0 |
3 983 204.2 |
2007 |
142 285 462.0 |
59 756 692.5 |
2 087 863.2 |
1 408 894.9 |
75 034 026.6 |
3 997 985.0 |
2008 |
170 966 585.9 |
84 719 875,1 |
2 204 028.4 |
1 001 846.5 |
80 858 481.3 |
2 182 354.6 |
2009 |
126 854 100 |
88 969 421.0 |
1 450 342.3 |
675 147.4 |
32 973 396.2 |
2 803 794.1 |
* джерело [11].
Найбільшу питому вагу за сумою укладених договорів займає основна процедура закупівель – відкриті торги – 27520 у 2009 році . За цією процедурою укладено договорів на суму 88 969 421.0 тис. грн.. . Питома вага цієї закупівлі у загальному обсязі закупівель зросла проти попереднього 2008 року, яка становила 84 719 875.1 тис. грн. і проти всіх попередніх незважаючи на те, що кількість у 2 рази зменшилася з 2001 роком.
На більш однаковому рівні стоять закупівлі спрощеною процедурою закупівель – запит цінових пропозицій, яка становила у 2009 році близько 2 803 794.1, а у 2001 році вона складала 2 009 686.2. Це пов’язано, перш за все, з тим, що на початку року, з метою ефективного та найшвидшого забезпечення закладів освіти та охорони здоров’я продуктами харчування, ліками та іншими предметами першої необхідності, замовники застосовували цю процедуру, як найбільш доцільну в ситуації, що склалася на момент здійснення закупівлі.
У 2009 році неконкурентною процедурою закупівлі товарів, робіт і послуг “в одного учасника” здійснено 2391 закупівель. За цією процедурою укладено договорів на суму 32 973 396.2 млн. грн. У порівнянні з попереднім роком, застосування цієї неконкурентної процедури у загальному обсязі закупівель зменшилось більше ніж у 2,5 разів і становить 80 858 481.3 млн. грн.
З введення закону поставки для державних потреб стають все привабливішими для середнього та малого бізнесу. Підприємці стають все обізнанішими у сфері державних закупівель, вони починають все більше брати участь рис. 2.2.
Рис. 2.2. Кількість учасників у тендерах з 2001-2009.
* джерело [12].
Дивлячись на рис. 2.2. ми можемо зробити аналіз, що спочатку коли прийнявся Закон про проведення тендерів їх кількість стрімко почала зростати і досягла свого максимуму у 2002 році і становила 774051. Але починаючи з 2003 року їхня кількість почала стрімко зменшуватися і вже у 2009 році становила 143645 тис. учасників що майже у 5.4 рази менше ніж у 2002 році, це зменшення відбулося тому, що при проведенні тендерів, є значні матеріальні затрати учасників, особливо в частині укладання договору, які при програванні тендера повернути майже неможливо.