1.3. Види і обґрунтованість проведення тендерів в державній економічній політиці України

Законодавством України визначені такі види проведення тендерів в державній економічній політиці:

• відкриті тендери - пропонують однакові можливості для всіх постачальників. Ця процедура може використовуватися для закупівель, що характеризуються чітко визначеними однозначними специфікаціями і простою оцінкою. Стандартні товари і загальновідомі послуги є прикладом звичайного застосування процедури відкритих торгів. Процедура відкритих торгів передбачає таке висування вимог, коли додаткова інформація щодо підготовки пропозиції учасником торгів не потрібна;

• закриті тендери - проводять тільки для спеціально запрошених компаній, відібраних організаторами торгів. Найчастіше такі тендери проводяться серед найбільш великих фірм або їх консорціумів. Вибір подібної форми торгів може диктуватися різного роду обставинами: бажанням розмістити замовлення тільки у перевірених партнерів, з хорошою репутацією; наміром одержати комплекс якісних послуг з "одних рук" і т. п.;

• двоступеневі тендери - застосовуються коли важко сформулювати однозначні тендерні специфікації. Замовник вважає необхідним можливість обговорення з постачальником, наприклад, технічних рішень. Після таких обговорень й оцінки можливостей різних виконавців, замовник оформлює остаточні тендерні документи і запрошує відібраних постачальників;

• запити котирувань - прощений спосіб закупівлі товарів, робіт, послуг, за якого держзамовник або організатор конкурсу надсилає кільком потенційним постачальникам запит щодо цін на необхідні товари, роботи, послуги і присуджує контракт на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг тому постачальникові, що дав пропозицію (котирування) з найменшою ціною;

• закупівлі у єдиного джерела - замовник направляє пропозицію про укладення контракту і веде переговори тільки з одним постачальником. Варто відзначити, що закупівля у конкретного постачальника не означає, що замовник автоматично приймає всі його умови - в ході переговорів, що передують укладенню договору, цілком можна виторгувати собі знижки і додаткові послуги[11].

Основним способом державних закупівель є тендери - спосіб видачі замовлень на постачання товарів, надання послуг або проведення підрядних робіт за заздалегідь оголошеним у конкурсній документації умовами, в обумовлені терміни на принципах змагальності, справедливості та ефективності. Державний контракт укладається з переможцем такого тендеру - учасником, що подав пропозицію, відповідну вимогам конкурсної документації і що містить найкращі умови [8].

Для операторів цивілізованого ринку питання проводити або не проводити тендери не стоїть в принципі. Тендери потрібні обом сторонам: і замовникам, і учасникам. Першим - щоб отримати можливість вибору кращого - і за ціною, і за якістю. Другим - щоб показати свій професійний рівень, отримати замовлення і, згодом, використовувати факт перемоги в тендері як елемент самореклами.

Табл. 1.1. Класифікація тендерів з урахуванням національної специфіки

Види тендерів	Характеристика
Чесні тендери	Обов'язковою ознакою чесного тендеру є його відкритість, тобто надання повної інформації. Потенційний учасник має право знати, з ким з колег, конкурентів йому належить змагатися. Тому організатор зобов'язаний скласти список конкурсантів (спочатку потенційних, а потім тих, хто підтвердив факт участі) та ознайомити з ним шукачів. Так як інформація про кількість і персоналіях учасників може кардинально вплинути і на професійний рівень пропозицій, і саме рішення - брати участь чи ні.
Откатні тендери	Організатори в цих тендерах найчастіше грішать відсутністю об'єктивності і недотриманням правил проведення тендерів. Недосконале законодавство не гарантує надійний захист авторських прав. Чим нахабно користуються замовники, реалізуючи тендерні розробки без погодження та оплати праці претендентів. А значить, тендер, в якому немає переможця іноді є великомасштабної безкоштовною консультацією замовника учасниками. Найпоширеніша фішка учасників відкатного тендеру - це банальна хабар, або відкат, власне який береться менеджментом компанії що впливає на керівництво.
Безпрограшна позиція учасника тендера	По відношенню до тендерів учасники займають різні позиції - одні беруть участь регулярно, інші не беруть участь від випадку до випадку, треті не беруть участь ніколи. До речі, відмова від участі в тендері явище нормальне - це не обов'язок, а право.
Бриф	Обмежуючись лише загальними натяками і очікуваннями, організатори тендера можуть розраховувати на таку саму пропозицію. Як правило - ні слова про конкурентів, про ситуацію на ринку, про орієнтовний бюджет, про терміни і т.д.

* джерело [4]

Висновки до розділу. Поняття "тендер" - було вперше застосовано Держпланом СРСР при розробці проекту народногосподарського плану на 1988 рік. Тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця тендера згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного постачальника), встановленими Законом. 22 лютого 2000 року на засіданні Верховної Ради України депутати прийняли Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Закон є важливим кроком у розбудові сучасної ринкової економіки, де держава виступає необмеженим у своєму розвитку абсолютним регулятором, а найбільш солідним і впливовим ринковим агентом. Законодавством України визначені такі види проведення тендерів в державній економічній політиці: відкриті тендери, закриті тендери, спеціалізовані закриті торги, двоступеневі тендери запити котирувань, закупівлі у єдиного джерела.