
- •1. Українська система класифікації картографічних об'єктів.
- •2. Задачі, які розв’язують гіс. Класифікація гіс:
- •7. Атрибути об'єкта гіс – системи. Об’єднання об'єктів у шари
- •12. Практичні застосування gps – технологій.
- •13. Поняття про геоінформатику. Іс, які були попередниками гіс.
- •14. Види спотворень у картографічному проектуванні. Види допоміжних поверхонь у картографічному проектуванні.
- •15. Цифрування даних у гіс. Дігітайзери. Сканери
- •16. Основні картографічні проекції
- •17. Основні джерела даних для гіс.
- •18. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів кубічних сплайнів
- •19. Переваги і недоліки растрової структури даних; векторної структури даних.
- •20. Поняття про квадротомічне дерево. Приклад
- •21. Поняття про роздільну здатність растра. Поняття про розмір растра. Приклад
- •22. Векторна лінійно-вузлова модель даних і її недоліки
- •23. Розрахунок кількості пам'яті для чорно-білих та кольорових растрових зображень. Приклад
- •24. Поняття про сплайн. Обґрунтування оптимального степеня сплайнового полінома.
- •25. Поняття про інформаційні системи. Основні компоненти іс.
- •26. Алгоритм переходу від растрової структури до векторної; від векторної структури до растрової
- •27. Поняття про модель спагеті.
- •28. Побудова системи рівнянь для визначення коефіцієнтів сплайнів при побудові замкненої кривої.
- •29. Топологічні векторні моделі. Поняття сегмента, дуги, полігона.
- •30. Основні типи топологічних таблиць.
- •31. Методи стискання растрових файлів.
- •32. Поняття про бікубічні сплакни.
- •33.Умови, які використовують при побудові сплайн-функції.
- •34.Поняття про лінійно-вузлову модель даних.
- •35.Поняття графа, маршруту, ланцюга, дерева, циклу.
- •36.Властивості кривої Без'є.
- •37. Алгоритм побудови карти щільності населення.
- •40.Алгоритм Пріма – Краскала, та його застосування.
- •Задача Пріма та алгоритм її розв'язування.
- •Поняття про розріз транспортної мережі. Теорема про мінімальний розріз.
- •Геометричний алгоритм побудови кривої Без'є.
- •Мережева постановка транспортної задачі.
- •Задача про розміщення школи.
- •46.Матриця найкоротших відстаней. Алгоритм Флойда.
- •Побудова карти рельєфу методом обернених зважених відстаней.
- •Методи побудови матриці найкоротших відстаней.
- •49.Побудова матриці найкоротших відстаней методом прямого перебору.
- •50. Алгоритм Дейкстри(знаходження найкоротшого шляху в мережі)
- •51. Формулювання та застосування принципу найменших квадратів у апроксимації таблично заданих ф-й
- •52. Поняття про тріангуляцію. Застосування тріангуляції при моделюванні рельєфу.
- •54. Поняття про горизонталь та січення рельєфу. Модель горизонталей
- •55.Розрахунок внутрішніх вузлів діаграми Вороного.
- •56. Задача про перетин 2-х відрізків
- •62. Рівняння серединного перпендикуляра.
- •63. Тріангуляція Делоне.
- •Алгоритм послідовного покращення.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •Алгоритм знаходження висоти довільної точки у регулярній моделі рельєфу.
- •Алгоритм переходу від нерегулярної моделі рельєфу до регулярній моделі.
- •Алгоритм побудови тріангуляції Делоне.
- •Алгоритм прямого перебору.
- •68. Алгоритм переходу від регулярної моделі рельєфу до моделі горизонталей.
1. Українська система класифікації картографічних об'єктів.
1) Математична основа ( масштаб карти і проекції), пункти планової та висотної мережі.
2) Рельєф.
3) Гідрографія (вода)
4) Населені пункти.
5) Промислові та цивільні об’єкти.
6) Дорожня мережа.
7) Рослинний покрив і ґрунти.
8) Границі, межі та інші явища.
Кожен клас ділиться на підкласи, тобто деревоподібна структура.
2. Задачі, які розв’язують гіс. Класифікація гіс:
1) Введення даних.
2) Формування запитів і їх аналіз.
3) Обробка даних.
4) Візуалізація даних.
5) Цифрування.
Класифікація ГІС:
По функціональних можливостях( потужні, прості, настільні, домашнього користування)
По задачах, які розв’язують ГІС( муніципальні, кадастрові, картографічні)
За територіальним охопленням( територіальні, національні, регіональні, міські).
3. Основні споживачі сучасних ГІС.
Органи держ. Влади
Комунальний ГІС(для контролю теплових і електричних мереж)
Політологи(вибори)
Транспортні служби(затори, оптимальні маршрути)
Банкіри, працівники бірж.
Рекламісти і маркетологи.
Нафтовики і газовики.
Збройні сили(GPS-наведення)
Охоронні агентства(відеокамери)
Пожежники
Екологи( екологічний моніторинг атмосфери)
4. Які картографічні проекції зручно використовувати для зображення: при екваторіальних районів; полярних районів; середніх широт.
Поперечна циліндрична проекція для зображення при екваторіальних районів; нормальна азимутальна – для зображ полярних районів;
5. Класифікація географічних карт за масштабом та тематикою.
За масштабом:
Оглядові: 1:1000 000 і більше
Оглядово-топографічні: 1:200 000 – 1:1000 000
Топографічні6 1:200 000 і менше
По призначенню:
Загально-географічні
Карти природи(грунти, кор..копалини)
Карти населення(щільність, нац..склад, нас.міст)
Карти економіки( промисловість, транспорт, с/г).
6. Географічні координати. Означення широти та довготи.
Географічні координати — величини, які визначають положення певної точки на місцевості (на плані чи на карті) відносно прийнятої системи координат. Довгота (кут між площиною меридіану в точці спостереження та нульовим (Грінвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Грівніча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.
7. Атрибути об'єкта гіс – системи. Об’єднання об'єктів у шари
Кожна ГІС включає в себе:
Монітор
Дигітайзер
Сканер
Плотер
Електронні геодезичні прилади
GPS – приймачі
Об’єднання об'єктів у шари:
Основною концепцією ГІС є припущення: що навколишній світ складається з шарів. Кожен шар об’єднує об’єкти спільної природи, напр.. шар гідрографія включає: річки, джерела, озера, канали. Кожна цифрова карта це є комбінація різних шарів. Кожен об’єкт характеризується атрибутами (дорога: тип, матеріалопокриття, ширина, число смуг, назва). Кожен об’єкт має свій ідентифікатор. Всі об’єкти на карті представлені у вигляді умовних знаків( масштабні-окреслюють пунктиром деяку ділянку території; поза масштабні – описують точкові об’єкти; лінійні – описують дороги, кордони, нафтопровід; пояснювальні – служать для додаткових пояснень об’єктів).
8. Основи GPS- технології
GPS – зондування землі ( Global Position Station). С- ма містить 24 супутника і орбіту. Для успішного зондування необхідно не менше 4 супутників в зоні видимості.
GPS класифікують за типом апаратури:
Навігаційні—визначають розташ об’єкта з точністю 30-100м.
Топографічні – дорожнє будівництво, комунікації, точність 5-30м.
Геодезичні – точність 10см-5м викор в військових технологіях.
9. Способи орієнтації картографічних проекцій.
Нормальні, поперечні, навскісні.Наприклад: нормальна циліндрична проекція – вісь циліндра співпадає з віссю землі, радіус циліндра співпадає з радіусом землі; поперечна циліндрична – вісь циліндра в площині екватора, дотична по меридіану;
10. Класифікація картографічних умовних знаків.
Всі об’єкти на карті представлені у вигляді умовних знаків( масштабні-окреслюють пунктиром деяку ділянку території; поза масштабні – описують точкові об’єкти; лінійні – описують дороги, кордони, нафтопровід; пояснювальні – служать для додаткових пояснень об’єктів).
11. Поняття про GPS. Математичні основи GPS – знімань.
GPS – зондування землі ( Global Position Station). С- ма містить 24 супутника і орбіту. Для успішного зондування необхідно не менше 4 супутників в зоні видимості.
Математичні основи GPS – знімань:
В будь-який момент часу координати кожного супутника відомі.
В
Геодезист який має GPS-приймач, який приймає сигнал і визначає відстань. Такі сигнали треба приймати від 4-6 супутників. Математично потрібно розв’язати 6 рівнянь з 3 невідомими.