План семінарського заняття

1.Проблема людини – центральна проблема філософії.

2.Основні історичні моделі людини:

а) образ людини в античній філософії;

б) християнсько-теологічне розуміння людини;

в) образ людини в філософії епохи Відродження;

г) модель людини в філософії Нового часу;

д) новий поворот до людини в філософії ХХ ст.

3.Проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

4.Категорії «індивід», «особистість», «індивідуальність».

5.Соціалізації особистості.

5.Структура та основні типи особистості.

Тести

1.Гуманізм – це:

- визнання цінності людини, її права на свободу, розвиток;

- право людини на щастя та прояв власних здібностей;

- реалізація принципів рівності, свободи та справедливості.

2.Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?

- зло вкорінене в гріховній природі людини;

- Бог, створивши наш світ, створив в ньому і зло для того, щоб карати людей за гріхи;

- від людини в цьому світі нічого не залежить, отже, вона не повинна відповідати за свої вчинки;

- причиною зла є сама людина, котра робить вибір на користь тілесного, матеріального, а не духовного, божественного;

- людина є “богорівною” істотою, найдосконалішою з її творінь, а тому вона нездатна чинити зло.

3.Вкажіть правильне судження:

- Визначальний вплив на поведінку людини здійснюють інстинкти.

- Людина є біологічною істотою за змістом свого існування, соціальною - за формою задоволення своїх біологічних потреб.

- Людина - це соціальна істота, біологічні фактори не впливають на її поведінку.

- Людина - це біосоціальна істота.

4.Яка відповідь буде правильною?

- Індивід і особистість – поняття тотожні.

- Індивід – антропологічне поняття, а особистість – соціальне.

- Людина стає особистістю, коли оволодіває культурою і мораллю.

- Чим більше поведінка людини відповідає вимогам суспільства до неї, тим більш розвинутим є в неї особистісне начало.

5.Що є головним фактором антропосоціогенезу?

- праця;

- мова;

- відмова від “зоологічного індивідуалізму”;

- здатність перетворювати оточуюче середовище, а не тільки пристосовуватись до нього;

- свідомість.

6.Які концепції розуміння природи людини можна віднести до біологізаторських?

- соціобіологія; - марксизм;

- неотомізм; - ніцшеанство;

- расизм; - соціал-дарвінізм.

7.К.Маркс запропонував свою формулу сутності людини. Яка вона?

- розумна істота, здатна до праці;

- тварина, яка вміє виробляти знаряддя праці;

- сукупність суспільних відносин;

- наявність мислення та мови;

- дуалізм душі та тіла.

8. Який філософський напрямок запропонував замінити класичну філософію сутності людини на філософію людського існування?

- середньовічна схоластика; - неопозитивізм;

- прагматизм; - фрейдизм;

- екзистенціалізм; - філософська антропологія;

- філософія життя.

9.В чому полягає суть трудової теорії походження людини?

- людина є істота погранична – вона породжена природою;

- вирішальним фактором виникнення людини виступає природний добір;

- праця , яка існувала до людини, створила людину;

- людина є продуктом праці, і сама праця виникає в процесі становлення людини.

10.Що являється елементами гомінідної тріади ?

- процес антропосоціогенезу; - розвиток мозку;

- розвиток мовлення; - розвиток руки;

- прямоходіння; - розвиток родових відносин;

- розвиток щелепу.

11.Що відноситься до суттєвих ознак людини ?

- вміння виготовляти знаряддя праці;

- вміння виготовляти знаряддя праці з допомогою знарядь;

- запрограмований характер життєдіяльності;

- потреби;

- інтереси;

- свідомо-вольова діяльність;

- моральні заборони.

12.Які з наведених стверджень виражають точку зору прихильників соціобіологічної теорії?

- біологічне в людині служить передумовою соціальної сутності;

- соціальна поведінка людини має біологічну основу;

- людина являє собою біосоціальну сутність;

- соціальне в людині передається через гени;

- людина - біосоціальна істота.

13.Які з наведених стверджень виражають точку зору прихильників соціальної сутності людини?

- на зміну біологічної еволюції прийшов соціальний розвиток;

- існує лише одна сутність – соціальна, яка проявляється через здатність створювати культуру;

- сутність людини - конкретно-історична, вона змінюється разом з історичним часом;

- сутність людини - абстрактна, незмінна, обумовлена родовим генофондом;

- людина - біологічна істота, життєдіяльність якої визначається не лише соціальними, а й біологічними законами.