9. Методичні вказівки до підготовки та проведення лекційного заняття

9.1. Зміст і значення лекції

Навчальна лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням дослідів.

Загальне призначення лекції полягає у формуванні в студентів орієнтовної основи для оволодіння знаннями, уміннями, навичками, зацікавлення їх до науки і дослідницької діяльності. Слово "лекція" у перекладі з латинської мови означає «lectio» – читання, а «lector» – читець, лектор. Лекція активно застосовувалася в середньовічних університетах у формі читання й коментування викладачем тексту книг. В історії розвитку вона стала важливою формою словесного, особистісного впливу викладача, оратора на людину.

Як форма навчання лекція виконує ряд функцій. Так А. Алексюк, З. Курлянд виділяють такі:

• інформаційна. Передбачає передавання адаптованої для студентів інформації. В окремих випадках є основним джерелом наукової, навчальної інформації у зв'язку з відсутністю необхідних підручників і посібників. Або викладач повідомляє сучасну наукову інформацію, результати останніх досліджень, що не знайшли висвітлення у підручниках і посібниках;

• орієнтовна. Розкриває генезис теорій, ідей: коли, хто їх вивчав, які причини спонукали до її появи.

• пояснювальна, роз`яснювальна. Передбачає розкриття сутності наукових понять, їх визначень, тлумачення кожного слова, що належать до визначення. Деякі факти, теорії, концепції неоднозначно, суперечливо або складно обгрунтовуються в науковій літературі і потребують дохідливого пояснення лектором;

• переконувальна. Полягає у використанні аргументації, логічної доказовості, на основі чого студенти усвідомлюють наукову інформацію, яка стає базою для формування у них наукових поглядів і переконань;

• систематизувальна. Передбачає структурування всього масиву знань з певної дисципліни. Існують різноманітні наукові концепції, підходи до трактування сутності явищ, понять, що можуть бути доступно і стисло висвітлені викладачем;

• стимулююча. Спрямована на пробудження інтересу до навчальної інформації з певної науки. Під час лекції викладач має змогу здійснювати вплив на формування ціннісних орієнтацій студентів;

• виховна і розвивальна. Дає змогу розкривати у змісті не лише наукові поняття, положення, але й світоглядні, моральні, етичні ідеї та норми. Сприяє розвитку мислення, уваги, уяви, пам`яті та інших розвивальних здібностей.

Цінність лекції полягає у тому, що у її процесі студент має змогу засвоїти значно більше інформації, ніж за той самий час самостійної роботи. Однак не варто переоцінювати роль лекції у навчальному процесі. Вона має певні недоліки: привчає студентів сприймати готові думки, гальмує їхнє самостійне, творче мислення; змушує студентів займати позицію об'єкта навчального процесу; гальмує їхню активність, розвиток внутрішньої мотивації навчання, оскільки студенти позбавлені можливості самостійного пошуку, відкриття істин, критичного аналізу; регламентована в часі, тому наукова, навчальна інформація подається у визначеному, обмеженому обсязі; спроможна задіяти, захопити тільки деяку частину слухачів, адже рівень їхнього розвитку, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, індивідуальні здібності тощо є відмінні;

Отож поряд з лекцією повинні застосовуватися інші форми організації навчання: семінарські, практичні, лабораторні заняття, тренінги та інші організаційно-методичні форми, що активізують самостійну, творчу пошуково- дослідницьку діяльність студентів. Проте повна відмова від лекцій порушує науковий рівень, цілеспрямований, системний характер організації навчального процесу, обмежує можливості позитивного особистісного впливу викладача на внутрішній світ, поведінку студентів.

Позитивні сторони лекції будуть підсилені, а слабкі зменшені, за умови, якщо викладач:

• взаємодіє, спілкується зі студентами як рівноправними партнерами, суб'єктами спільної навчально-пізнавальної діяльності;

• стимулює активність студентів, розвиток їхнього критичного, творчого мислення шляхом постановки проблемних питань, залучення їх до дискусії, діалогу, висловлювання власних міркувань;

• регулює увагу студентів, спонукає їх до слідкування за власною думкою;

• не критикує судження слухачів, а лише здійснює відгук на їхні міркування, спирається на них під час викладу змісту;

• висловлює власні точки зору, виявляє своє захоплення відповідною темою, галуззю науки;

• постійно здійснює зворотній зв'язок, слідкує за динамікою емоцій студентів, перевіряє рівень розуміння, осмислення ними навчальної інформації;

• застосовує різні методи викладення матеріалу – різні види лекцій (таблиця 1).

Таблиця 1.

Види лекцій та їх характеристика

Вид лекції	Характерні ознаки
Інструктивна лекція	Метою є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостями виконання окремих дій та способів роботи
Лекція-діалог	Проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації
Лекція з науковою структурою	Використовує структури, що властиві науці, яка вивчається, або проблемній галузі
Лекція теоретичного конструювання	Дає можливість навчити слухачів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії
Узагальнюючі лекції	Демонструють слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем
Бінарна лекція	Проходить у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як ученого та практика, або як учителя й учня)
Лекція із заздалегідь запланованими помилками	Спонукає слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки змістової, методичної. методологічної)
Лекція-конференція	Проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин
Лекція-консультація	Може здійснюватися за типом «питання – відповідь» або «питання – відповідь - дискусія»
Проблемна лекція	Нове подають як невідоме, яке необхідно «відкрити». Викладач, створивши проблемну ситуацію, спонукає студентів до пошуків її розв'язання, крок за кроком підводячи до цілі. В умові поданої проблемної задачі є суперечності, які потрібно знайти і розв'язати. Проблемні лекції сприяють розвитку теоретичного мислення, пізнавального інтересу до предмета, забезпечують професійну мотивацію, корпоративність.