МіністерствО освіти і науки, молоді та спорту України

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Асистентська практика Методичні рекомендації

для магістрантів

спеціальності 8.03050801- фінанси і кредит

Чернівці

2012

Асистентська практика: Методичні рекомендації для магістрів спеціальності 8.03050801- фінанси і кредит / Укл. Нікіфоров. П. О., Кучерівська С.С., Гладчук О.М. – Чернівці : ЧНУ, 2012. – с.

У методичних рекомендаціях викладені основні питання організації, проведення і підведення підсумків асистентської практики студентів-магістрів спеціальності 8.03050801 – фінанси і кредит економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Зміст

с.

ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ
3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ
4. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
4.1. Орієнтовна схема аналізу лекції
4.2. Орієнтовна схема аналізу семінарського (практичного, лабораторного) заняття
5.ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
6.СТРУКТУРА Й ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ
7. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ
8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ
9. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
9.1. Зміст і значення лекції
9.2. Структура лекції
9.3. Підготовка до проведення лекції
9.4. Вимоги до проведення лекції
9.5. Алгоритм проведення лекції
10. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
10.1. Зміст і значення семінарських та практичних занять
10.2. Вимоги до проведення семінарського (практичного, лабораторного) заняття
10.3. Алгоритм підготовки та проведення семінарського (практичного, лабораторного) заняття
ДОДАТКИ
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Поєднання знань з досвідом належить до найбільш важливих умов формування людини як суб’єкта діяльності, постійного вдосконалення її майстерності у певній сфері.

Асистентська практика є передусім ідентифікацією магістранта з новою соціальною роллю майбутнього викладача-практиканта і, як наслідок зрушенням у його «Я-концепції», трансформацією уявлень про себе, коригуванням самооцінювання і самоставлення. Доведений факт, що доцільно організована педагогічна практика, її безпосередній зв'язок з теорією є одним з основних шляхів поліпшення професійної підготовки педагогічних кадрів.

На думку К. Д. Ушинського, метод викладання можна вивчити з книг або зі слів викладача, але набути вміння користуватися цим методом можна тільки завдяки довготривалій практиці. Саме на практиці магістрант може визначити, наскільки правильно він обрав для себе сферу діяльності, з’ясувати ступінь співвідношення особистісних якостей з професією викладача.

Асистентська практика у ВНЗ сприяє формуванню у магістрантів уміння застосовувати в педагогічній діяльності науково-теоретичні знання, здобуті при вивченні суспільних, загальноекономічних і спеціальних дисциплін, розвитку інтересу до викладацької та наукової діяльності. Упродовж практики здійснюється виховна робота, спрямована на формування професійних навичок, активної життєвої позиції, сукупності громадянських і моральних якостей майбутнього фахівця.

Асистентська практика забезпечує фундамент для формування основних педагогічних умінь і навичок магістрантів та виконує ряд функцій:

- адаптаційну (магістр ознайомлюється з різними видами навчальних закладів, звикає до ритму педагогічного процесу, роботи зі студентами);

- навчальну (актуалізація, поглиблення та застосування теоретичних знань, формування педагогічних умінь і навичок);

- виховну (формування ставлення до майбутньої професії, професійно значущих якостей викладача, розуміння необхідності самоосвіти та самовиховання);

- розвивальну (розвиток необхідних для майбутньої професії здібностей, знань і мислення);

- діагностичну (перевірка рівня особистісних і професійних якостей майбутнього фахівця, професійної придатності та підготовленості).

У процесі асистентської практики у магістрантів також повинен сформуватись комплекс психолого-педагогічних умінь: конструктивні, комунікативні, організаторські та дослідницькі.

На практиці професійна діяльність магітрантів удосконалюється на основі теоретичного змістовного матеріалу, пізнання і результативне освоєння якого можливе тільки на основі «живих» вражень і спостережень. Саме у процесі діяльності і практики виявляються суперечності між необхідним і наявним запасом знань, що виступає рушійним чинником безперервної самоосвіти.

Асистентська практика є однією з важливих подій у житті магістранта, необхідним компонентом його професійного становлення. На певний час магістрант змінює роль: від студента-слухача до викладача-лектора, що надає змогу самому оцінити складність науково-педагогічної праці.