Розміщення електрообладнання на об’єкті
Розміщення електрообладнання може бути виконане як на виробничому механізмі так і зовні його в залежності від виду і розмірив механізму.
На механізмі встановлюється електрообладнання, яке конструктивно пов’язане з робочими органами машини: електродвигуни приводів; електрогальмівні пристрої; електромагнітні муфти; апарати визначення положень механізму та ін.
Зовні механізму розташовується електрообладнання, яке як правило, не пов’язане з виробничим механізмом і яке має великі габарити та масу (силові трансформатори, перетворювальні агрегати, шафи з апаратурою керування та ін.)
При проектуванні електрообладнання виробничих механізмів і машин складається ескіз розміщення електрообладнання. В подальшому цим ескізом користуються при розробці схем з’єднань з зовнішнім електрообладнанням, також в процесі монтажу і експлуатації електрообладнання.
На ескізах позиціями показуються базисні деталі, основні органи керування (в першу чергу ті, що пов'язані з електроапаратами) і елементи електрообладнання, які надаються в специфікації до креслення.
На рис.1.1.2 показано ескіз розміщення електрообладнання токарно-гвинторізного верстата 16К20.
Рис.1.1.2. Розташування електрообладнання на токарно-гвинторізному верстаті 16К20.
1 – місце встановлення двигуна головного приводу; 2 – рукоятка керування фрикційною муфтою
шпинделю; 3 – електрошафа; 4 – ввідний вимикач; 5 – сигнальна лампа; 6 – вимикач насосу охолодження; 7 – амперметр в колі двигуна головного приводу; 8 – світильник місцевого освітлення; 9 – вимикач світильника; 10 – кнопка швидкого ходу супорта; 11 – рукоятка механічного переміщення супорта; 12 – рукоятка керування фрикційною муфтою (дублює рукоятку 2); 13 – кнопкова станція приводу шпинделю.
Електроапаратуру управління (релейно-контактну або безконтактну) розміщають в електрошафах які, встановлюють поблизу верстатів і машин, а при невеликих розмірах електрошаф – безпосередньо на механізмах.
Невелика шафа може бути прилаштована до стінки корпусу (бабки) верстату. При можливості улаштування в стінці корпусу ніші або вікна доцільно використовувати шафу вбудованого виконання.
Для складного або громіздкого електрообладнання, а також, коли з-за вібрацій меха - нізму неможна використовувати шафи прилаштованого, утопленого або вбудованого виконання, використовується зовнішня електрошафа.
4. Схеми з’єднань і монтажні схеми
Після розміщення всього електрообладнання, складання ескізу розміщення апаратури і вибору способу з’єднання проводив приступають до проектування схеми проводки між затискачами приладів і апаратів, тобто до розробки схеми з’єднань (рис.1.1.2).
Рис.1.1.2. Схема з’єднань монтажної панелі токарно-гвинторізного верстату 16К20.
На схемах з’єднання апарати та інші прилади зображуються не розділеними на окремі елементи. Ці схеми відображають дійсне розташування окремих апаратів і вузлів електро- обладнання в шафах, нішах, на панелях управління і т. д. і спосіб здійснення електричних з’єднань між ними.
Складання схем з’єднань виконується по принциповій електричній схемі і ескізу розміщення електрообладнання. При цьому використовують ті ж умовні позначення апаратури і маркування, що і на принципіальній схемі.
При складанні схем з’єднань необхідно виконувати наступні правила:
1. Приєднання проводив виконується тільки до затискачів апаратів, електричних машин, приладів або до наборів зовнішніх затискачів (клемників), які випускаються промисловістю на номінальні струми 10, 25, 60 і 200 А і напругою до 500 В.
2. До одного затискача рекомендується приєднувати не більше двох проводив; при наявності більшої кількості проводив необхідно використовувати здвоєні затискачі.
3. В межах одної монтажної панелі всі розгалуження проводив між апаратами рекомендується виконувати на затискачах апаратів і не використовувати проміжних затискачів.
4. Категорично не допускається з’єднання проводив поза затискачами, наприклад шляхом скручування або пайки.
На схемах з’єднань проводи, що ідуть від наборів затискачів або від апаратів в одному напрямку, можна зображувати двома способами: або об’єднувати в пучки і показувати ці пучки на схемі одною товстою лінією, або кожен провід показувати окремо. Більш розповсюдженим є перший спосіб.
З'єднання всіх елементів електрообладнання установки виконується за допомогою загальної схеми (схеми підключень) (рис.1.1.3) електрообладнання, яка складається на підставі принципової схеми і ескізу розміщення електрообладнання на верстаті. На цій схемі може вказуватися тип, кількість струмоведучих жил, переріз та спосіб захисту проводив і кабелів.
Іноді на схемах з’єднань з метою спрощення їх начертання заміст повного зображення ліній проводки між апаратами зображуються невеликої довжини лінії-провідники, на яких вказується зустрічними стрілками тільки направлення проводки. Біля кожної стрілки ставиться «а д р е с» – умовне позначення апарату або затискача, до якого іде другий кінець проводу, і номер проводу (номер, що вказаний на принциповій схемі). Місце укладки таких проводив вибирається на місці монтажу самим монтажником.
Якщо провід (перемичка) іде до апарату, встановленому на другій панелі, то біля стрілки вказується позначення цього апарату і номер панелі (в дужках), до якої направ -ляється цей провід. Також відмічається проводка від панелей до тих апаратів, що вбудо -вані в шафі, окремо: до резисторів, сигнальних ламп, вимірювальних приладів та ін.
На рис.1.1.2 показано приклад схеми з’єднання електрошафи токарного верстату моделі 16К20, що виконана по адресній системі. На схемі відповідно з дійсним розташуванням зображені контури і умовні позначення всіх апаратів, набори затискачів КН1 і КН2, проставлені номера затискачів у відповідності з номерами провідників, що приєднуються до них відповідно нумерації вузлів принципової схеми на рис.2.1.
Для електроустановок, які мають нескладні електричні схеми можливо поєднання декількох схем в одну, наприклад поєднання електричної принципової схеми і схеми з'єднань дає різновид електричної схеми, яка має назву: “Схема електрична принципова і з'єднань”. Крім того на схемі можуть приводитись діаграми роботи перемикачів керування і командоапаратів, схематичне розміщення шляхових (кінцевих) вимикачів та ін.
Рис.1.1.3. Загальна схема електроустаткування токарно-гвинторізного верстату 16К20.