
- •1. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •2. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •3. Принципи аг. Права у.
- •4. Система аг. Права у.
- •5. Поняття науки аг. Права
- •6. Особливості джерел аг. Права
- •8. Закони — основні джерела аг. Права
- •10. Локальні нормативні акти
- •11. Поняття, види й особливості аг. Правовідносин
- •12. Внутрішні агр. Правовідносини
- •13. Зовнішні агр. Правовідносини
- •14. Поняття і класифікація суб'єктів аг. Права
- •15. Особливості правового статусу суб'єктів аг. Господарювання
- •16. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аг. Господарювання
- •17. Правове регулювання приватизації в апк
- •18. Правове регулювання паювання
- •19. Правові засоби формування інфраструктури аг. Ринку
- •20. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •21. Правове регулювання ринку зерна
- •22. Правове регулювання ринку цукру
- •23. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •24.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •25. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •26. Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •27. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •28. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •29. Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •30. Поняття відповідальності за порушення аг. Законод.
- •31. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільгосп. Виробництві
- •32. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •33. Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •34. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •35. Поняття і склад земель сільгосп. Призначення
- •36. Землі сільгосп. Призначення як об'єкт правового регулювання
- •37.Особливості правового режиму земель сільгосп. Призначення
- •38.Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •39. Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •40. Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •41. Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •42. Правове регулювання використання тваринного світу у сільському господарстві
- •43. Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •44. Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •45. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •46. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •47. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •48. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •49 Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •50 Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •51 Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •52 Статути сільськогосподарських кооперативів
- •57.Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
- •58. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств
- •59. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності
- •60. Земельні правовідносини у фермерському господарстві
- •61. Майнові правовідносини у фермерському господарстві
- •62. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •63. Відносини фермерського господарства з бюджетом, банківськими установами та страховими організаціями
- •64.Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •65. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •66. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •68. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
- •70. Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підпр.
- •72. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •73. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •74. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільгосп. Продукції
- •75. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільгосп. Продукції.
- •76. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції.
- •77. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції
- •78. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції
- •79. Загальна характеристика законод. Про охорону довкілля в сільському господарстві
- •80. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •81. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •82. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •83. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •84. Правове регулювання застосування біотехнологій у сільському господарстві
- •85. Правове регулювання ведення сільгосп. Діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій
- •86. Проблеми сучасного науково-правового забезпечення аграрної реформи в Україні.
- •87. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- •88. Договори на передачу майнового права на науково-технічну продукцію та права на її використання.
- •89. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства.
- •90. Загальна характеристика правового регулювання тваринництва і рослинництва.
26. Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
Центральним спеціалізованим органом державного управління агропромисловим комплексом є Мін. аграрної політики У..
Правове становище та повноваження Мінагрополітики У. визначаються Положенням про Мін. аграрної політики У.. Згідно з цим актом, Мін. аграрної політики У. є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільгосп. продукції.
Цим документом визначені основні повноваження Мінагрополітики. Останнє відповідно до покладених на нього завдань:
забезпечує згідно із законод.м здійснення на підпр.х усіх форм власності державного контролю за якістю вироблюваної ними сільгосп. продукції та сировини, їх зберіганням і реалізацією, в тому числі під час здійснення експортно-імпортних операцій;
координує разом із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів проведення земельної реформи, моніторингу земель сільгосп. призначення та відновлення їх продуктивної цінності, визначає основні напрями державної політики у сфері використання й охорони земель сільгосп. призначення;
здійснює аналіз діяльності, макроекономічне прогнозування й нормативне планування розвитку галузей агропромислового вироб. з урахуванням попиту і пропозицій на продовольчі товари;
Міністр аграрної політики У. несе персональну відповідальність перед Президентом У. та Кабінетом Міністрів У. за стан справ у галузях агропромислового вироб..
На основі Положення про Мін. аграрної політики У. розробляються відповідні положення про обласні та районні управління сільського господарства і продовольства.
Правомочності Головного обласного управління Мін. аграрної політики визначені Типовим положенням про Головне управління сільського господарства і продовольства обласної, управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів У. від 12 жовтня 2000 р. №1546'. Головне управління сільського господарства і продовольства є структурним підрозділом обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним голові відповідної держадміністрації і Мінагрополітики.
Свою управлінську діяльність управління здійснює відповідно до завдань та компетенції, визначених Типовим положенням. Найважливішими серед них слід визнати повноваження щодо його участі у формуванні та реалізації державної аграрної політики, організації розроблення і здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави; розробленні та здійсненні заходів щодо державної підтримки й захисту товаровиробників, сприяння демонополізації вироб. й розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі, формування ринкової інфраструктури, створення сприятливих економічних, матеріально-технічних і соціальних умов для прискореного розвитку реформованих господарств; участі у формуванні та реалізації соціальної політики на селі.
Органом державного управління землями сільгосп. призначення, які є головним засобом вироб. в сільському господарстві, є Державний комітет У. по земельних ресурсах (Держкомзем). Він є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів У. через Міністра екології та природних ресурсів У.. Правове становище і компетенція Держкомзему визначені Положенням про Державний комітет У. по земельних ресурсах.
На місцях контроль за використанням земель у системі Держкомзему покладено на обласні, Київське і Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів та районні відділи земельних ресурсів.