4.3 Поурочне планування

Тематичний план є основою для поурочного планування, в якому розкривається конкретний зміст кожного уроку. З урахуванням специфіки іноземної мови як навчального предмета у процесі формування і складання плану – конспекту кожного конкретного уроку тематичного циклу необхідно пам’ятати, що:

• на уроці іноземної мови формуються мовленнєві навички і вміння;

• змістом уроку є певний комплекс вправ, що виконуються в чіткій послідовності;

• завдання кожного уроку визначається в залежності від його місця в тематичному циклі;

• організація мовного матеріалу повинна бути комплексною;

• для формування конкретних аспектів мовленнєвих навичок та для розвитку умінь з різних видів мовленнєвої діяльності повинен виконуватись відповідний комплекс вправ;

• мовленнєва практика (вправи) повинна імітувати процес мовленнєвого спілкування, тобто мати комунікативну спрямованість, вмотивованість та ситуативну зумовленість;

• ефективність уроку визначається ступенем мовленнєвої активності учнів;

• урок повинен передбачати систематичний і планомірний контроль рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь учнів і сприяти здійсненню диференційованого підходу до їх навчання;

• зміст уроку повинен готувати учнів до виконання домашнього завдання;

• урок повинен проводитись іноземною мовою в доступних для розуміння учнями формах;

• діяльність учителя повинна викликати інтерес і пізнавальну активність учнів;

• У процесі планування необхідно врахувати вікові особливості учнів.

Зразок оформлення плану - конспекту уроку міститься в Додатку Б

4.4 Вимоги до сучасного уроку іноземної мови

Кожний урок іноземної мови, який проводить студент-практикант, має відповідати таким вимогам:

1. На уроці повинні вирішуватися практичні, освітні, виховні та розвиваючи цілі.

2. Урок іноземної мови має бути комунікативно спрямованим, що досягається за допомогою мовленнєвих вправ, які створюють реальні умови спілкування й забезпечують мотивацію мовленнєвої діяльності. Комунікативна спрямованість досягається:

- шляхом організації активної мовленнєвої взаємодії учнів на уроці;

- за допомогою використання мовленнєвого матеріалу, типового для процесу спілкування в реальних життєвих ситуаціях;

- на основі створення ситуацій спілкування й використання рольових ігор.

3. На уроці слід здійснювати індивідуалізацію навчання шляхом врахування індивідуального-психологічних особливостей учнів, їх мовної підготовки, нахилів, інтересів у процесі організації та проведення вправ з іншомовній діяльності.

4. Значна роль повинна приділятись самостійній роботі учня на уроці для виховання вміння працювати самостійно, потреби в самостійному вдосконаленні рівня володіння іноземною мовою.

5. Активізація навчально-мовленнєвої діяльності учнів досягається шляхом використання парних і групових форм роботи, широкого застосування дидактичного матеріалу, технічних засобів навчання, форм і методів, що відповідають віковим та індивідуальним особливостям школярів.

6. Ефективність уроку іноземної мови в значній мірі залежить від техніки педагогічного спілкування вчителя і створення сприятливої психологічної атмосфери.

7. На уроці слід широко використовувати виховний потенціал іноземної мови як навчального предмету. З цієї метою необхідно застосовувати матеріали суспільно-політичних подій, факти з життя країни, міста, села, школи, класу, що становлять інтерес для конкретного контингенту учнів.

8. Урок іноземної мови передбачає раціональне поєднання навчальних і контролюючих функцій, методичних прийомів і вправ.

9. Урок слід вести переважно іноземною мовою; рідна мова застосовується лише для пояснення і контролю, якщо одномовні прийоми виявляються неефективними.

10. Робота на уроці іноземної мови повинна носити комплексний характер, що забезпечує взаємопов’язаний розвиток фонетичних, лексичних і граматичних навичок, умінь аудіювання, діалогічного і монологічного мовлення, читання, писемного мовлення.

11. На уроці іноземної мови допускається використання рідної мови та опори на неї з метою успішного подолання інтерференції та переносу знань, навичок і умінь з рідної мови на іноземну. Це дозволяє скоротити пояснення і створити резерв часу для мовленнєвого тренування і практики.

12. Успішність уроку іноземної мови значною мірою залежить від використання краєзнавчого матеріалу з історії, географії, літератури, мистецтва, звичаїв і культури народу, мова якого вивчається.

13. На уроці учні повинні знайомитися з можливостями використання іноземної мови в реальному житті і готуватись до спілкування шляхом усного і писемного мовлення.

4.5 Мета і зміст аналізу уроку.

Аналіз уроку – важлива ланка професійної підготовки студентів у період педагогічної практики. Він має на меті:

• поглиблювати знання з методики;

• розвивати дослідницькі, конструктивно - планувальні, комунікативно - навчаючі та організаційні професійні вміння майбутнього вчителя;

• сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Конкретні завдання проведення аналізу уроку:

• оволодіти вміннями щодо фіксованого спостереження за діяльністю вчителя або студента-практиканта та правильного її інтерпретування;

• навчитися визначати шляхи усунення помічених недоліків з урахуванням причин їх виникнення та конкретних умов навчання;

• оволодіти вмінням самоаналізу, що дозволяє порівнювати свої дії з прийнятими в методиці еталонами, шукати та знаходити ефективні прийоми навчання, розвитку та виховання учнів, умінням оперативно перебудовувати накреслені дії залежно від конкретних змін в навчальний ситуації.

Уміння студентів IV курсу аналізувати уроки під час педпрактики розвивається поступово. Спочатку (перші два тижні) студенти навчаються проводити загальний цілісний аналіз уроку з опорою на схему аналізу уроку, оцінюючи реалізацію вчителем основних вимог до уроку іноземної мови, його цілеспрямованість, змістовність, мовленнєву активність учнів, відповідність мовленнєвої поведінки вчителя цілям, змісту та умовам навчання, результативність уроку. Примірну схему загального аналізу уроку наведено в Додатку В.

Після цього (наступні два тижні) на базі загального аналізу студенти оволодівають аналізом окремих елементів уроку за індивідуальними завданнями методиста. На завершальному етапі (останні два тижні) одержані вміння інтегруються у поглиблений аналіз уроку з опорою на схему. Примірну схему поглибленого аналізу уроку наведено в Додатку Д.