
- •1. Види вимірювань. Похибки.
- •2. Обробка результатів прямих та непрямих вимірювань
- •Механіка Лабораторна робота №1.1 Вивчення кінематики і динаміки поступального руху на машині Атвуда
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.2 Визначення моменту інерції твердих тіл за допомогою крутильних коливань
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.3 Визначення моменту інерції маятника Максвела
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.4 Вивчення центрального удару тіл
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.5 Визначення моменту інерції маятника Обербека
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.6 Визначення модуля Юнга за прогином стержня
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 2.1 Визначення в’язкості рідини методом Стокса
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2.2 Визначення в’язкості повітря капілярним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3 Визначення відношення теплоємностей повітря методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи.
- •Завдання 2.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву кільця
- •Теоретичні відомості
- •Х Рис 2 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Електростатика. Постійний електричний струм Лабораторна робота № 3.1 Визначення електроємності конденсатора балістичним гальванометром
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2 Визначення опору провідників за допомогою містка Уітстона
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3 Визначення електрорушійної сили джерела методом компенсації
- •Теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4 Вивчення залежності опору металів від температури
- •Теоретичні відомості .
- •Х Рис.1 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5 Вивчення вакуумного діода і визначення питомого заряду електрона
- •Теоретичні відомості .
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
Опис установки
Загальний вигляд приладу показаний на рис. 1. На стійці 1 закріплений кронштейн 2, на якому за допомогою провідників підвішені кулі. Знизу стійка має шкалу 3 для визначення кутів відхилення куль. Кут відхилення можна фіксувати за допомогою електромагніта 4. Чає удару вимірюється мікросекундоміром 5.
Хід роботи
Записати початкові значення кутів
,
.
Ввімкнути прилад в мережу живлення.
Відтиснути кнопку «Пуск».
Праву кулю відвести в бік електромагніта і зафіксувати її в цьому положенні, ліву встановити нерухомо в положенні рівноваги. Записати кут відхилення правої кулі .
Натиснути послідовно кнопки «Сброс» і «Пуск».
Після удару куль визначити кути
і
. При цьому також слід враховувати початкові значення кутів , . Час буде висвітлено на шкалі мікросекундоміра. Величини кутів і часу занести в таблицю.
Виконуючи послідовно пункти 3–6 повторити вимірювання не менше п’яти разів.
Знайти середні значення кутів і часу та підставити їх в формули (7), (8). Обчислити середню силу взаємодії куль і коефіцієнт відновлення k.
Оцінити похибки прямих вимірювань і обчислити відносну (9) та абсолютну (10) похибку F
,
(9)
. (10)
Записати кінцевий результат.
Увага!
Перед підстановкою в (9)
перевести у радіани!
Таблиця вимірювань
№ з.п. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ср. |
|
|
|
|
Контрольні запитання
Що таке удар двох тіл?
Сформулювати закони збереження імпульсу і механічної енергії.
Сформулювати загальний закон збереження енергії.
Дати визначення центральних абсолютно пружнього і абсолютно непружнього ударів; записати закони збереження для цих двох випадків.
Що таке коефіцієнт відновлення?
Вивести робочу формулу для визначення середньої сили удару.
Лабораторна робота №1.5 Визначення моменту інерції маятника Обербека
Мета роботи: визначити момент інерції маятника Обербека.
Теоретичні відомості і опис установки
(Теорія до даної роботи описана в конспекті лекцій §§1.9, 1.10)
Загальний вигляд
маятника Обербека зображений на рис.1.
На вертикальній стійці 1, закріплені
два кронштейни: верхній рухомий 2 і
нижній нерухомий 3.
Рис.1
На нижній втулці (за шківом) розміщений електромагніт, який після підключення до нього напруги живлення, утримує за допомогою муфти маятник в стані спокою.
На верхньому і нижньому кронштейнах (2, 3) знаходяться фотоелектричні датчики. Вони виробляють електричні імпульси початку і кінця вимірювання часу мілісекундоміром.
Момент інерції маятника може бути визначений з основного рівняння динаміки обертального руху
, (1)
тобто вимірювання моменту інерції зводиться до визначення моменту сили М і кутового прискорення . Визначимо силу, що діє на шків, яка рівна силі натягу нитки (силою тертя нехтуємо)
, (2)
де m – маса тягарця (9), a – прискорення, з яким рухається тягарець.
Тоді обертальний момент М дорівнює
, (3)
де R – радіус шківа.
Тягарець (9) опускається рівноприскорено, тому
, (4)
де h – висота падіння тягарця, t – час падіння. Звідси лінійне прискорення
. (5)
Кутове прискорення маятника обчислюється за формулою
. (6)
Підставляючи (3),
(5), (6) в (1) і врахувавши, що
(d
–
діаметр шківа),
маємо
. (7)
Формула (7) може бути використана, як робоча два визначення моменту інерції.