
- •1. Види вимірювань. Похибки.
- •2. Обробка результатів прямих та непрямих вимірювань
- •Механіка Лабораторна робота №1.1 Вивчення кінематики і динаміки поступального руху на машині Атвуда
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.2 Визначення моменту інерції твердих тіл за допомогою крутильних коливань
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.3 Визначення моменту інерції маятника Максвела
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1.4 Вивчення центрального удару тіл
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.5 Визначення моменту інерції маятника Обербека
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.6 Визначення модуля Юнга за прогином стержня
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 2.1 Визначення в’язкості рідини методом Стокса
- •Теоретичні відомості і опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2.2 Визначення в’язкості повітря капілярним методом
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3 Визначення відношення теплоємностей повітря методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи.
- •Завдання 2.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву кільця
- •Теоретичні відомості
- •Х Рис 2 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Електростатика. Постійний електричний струм Лабораторна робота № 3.1 Визначення електроємності конденсатора балістичним гальванометром
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2 Визначення опору провідників за допомогою містка Уітстона
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3 Визначення електрорушійної сили джерела методом компенсації
- •Теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4 Вивчення залежності опору металів від температури
- •Теоретичні відомості .
- •Х Рис.1 ід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5 Вивчення вакуумного діода і визначення питомого заряду електрона
- •Теоретичні відомості .
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
Контрольні питання
Яку енергію називають кінетичною? Потенціальною? Повною механічною?
Сформулювати закон збереження механічної енергії.
Дати означення моменту інерції твердого тіла.
Чому дорівнює кінетична енергія обертального руху? Поступального руху?
Вивести вираз для кінетичної енергії обертального руху.
Які системи називають консервативними, а які дисипативними?
Які сили називають потенціальними? Навести приклади.
Вивести робочу формулу.
Лабораторна робота №1.4 Вивчення центрального удару тіл
Мета роботи: Визначити силу взаємодії та коефіцієнт відновлення при центральному ударі.
Теоретичні відомості і опис установки
(Теорія до даної роботи описана в конспекті лекцій §§1.5, 1.17)
Ударом називають явище зміни імпульсу твердих тіл за малий проміжок часу (10-4–10-5с) при їх зіткненні. В процесі деформації тіл при ударі виникають ударні сили.
Нехай на тіло маси
m
в деякий момент часу діє ударна сила
.
Згідно другого закону Ньютона
,
тоді
,
де
та
–швидкості тіла до і після удару.
Для характеристики
взаємодії тіл при ударі використовують
імпульс сили
,
де
– середня сила удару,
– час удару. Отже,
(1)
В даній роботі вивчається центральний удар. За характером деформації, що виникає при співударянні, розрізняють два ідеалізованих удари: абсолютно пружній і абсолютно непружній. При абсолютно пружньому ударі деформації повністю зникають після удару. При такому ударі виконуються закон збереження імпульсу
(2)
і закон збереження енергії
.
(3)
З (2) та (3) можна знайти швидкості тіл після удару:
. (4)
Якщо після удару деформації в тілах зберігаються так, що тіла після удару рухаються разом, то удар називають абсолютно непружнім. При такому ударі механічна енергія тіл не зберігається, але зберігається імпульс системи, тобто
(5)
де
–
загальна швидкість тіл, що рухаються
після удару як одне ціле.
Швидкості куль до та після центрального удару в даній лабораторній роботі можна визначити знаючи висоту їх підйому. Без врахування втрат енергії на подолання сил опору на основі закону збереження енергії отримаємо:
для кулі, що
опускається
,
(
,
друга куля до удару знаходиться у стані
спокою);
для куль, що
піднімаються
,
,
де
–висота підйому першої кулі до удару;
та
висоти підйому куль після удару
Оскільки на установці вимірюються кути відхилення куль, то швидкості будемо визначати із співвідношення:
,
(6)
де
l
– віддаль
від точки підвісу до центру мас куль,
– кут кидання,
– кути відскоку першої і другої куль.
З врахуванням (6) величина середньої сили взаємодії куль
Рис.1
При ударі реальних тіл механічна енергія після зіткнення частково відновлюється, а частково переходить у внутрішню енергію. Для врахування втрат вводять так званий коефіцієнт відновлення k , що залежить від пружних властивостей куль і рівний відношенню кінетичної енергії тіл після удару до кінетичної енергії тіл до удару.
У випадку, коли куля 2 до удару знаходиться у стані спокою, з врахуванням (6)
.
(8)