МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Історія української культури

Методичні рекомендації та контрольні завдання

для студентів Інституту заочного та

дистанційного навчання

Київ – 2010

УДК 930.8(075.8).

Укладачі: І.В. Братусь, Л.І.Братіца, В.С.Дорошенко, Г.А.Лісовик, О.М.Яценко

Рецензент: к.і.н. О.М.Захарчук

Затверджено на засіданні кафедри історії та культурології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету

(протокол № 1 від 31.08.2010)

Історія української культури: Методичні рекомендації та контрольні завдання для студентів Інституту заочного та дистанційного навчання. Уклад.: І.В. Братусь, Л.І.Братіца, В.С.Дорошенко, Г.А.Лісовик, О.М.Яценко. – К.: НАУ, 2010. – 32 с.

Викладено основні принципи та методи підготовки до контрольних робіт, самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни «Історія української культури». Подано рекомендації щодо самостійного опрацювання матеріалу, написанню контрольних робіт.

Для студентів Інституту заочного та дистанційного навчання всіх спеціальностей.

ВСТУП

«Історія української культури» - дисципліна багато в чому синтетична. Саме цей предмет увібрав у себе доволі розлогі відомості про минуле й сьогодення нашого народу, про його культурний доробок. При уявній простоті українська культура явище дуже складне й багатогранне. Тривалий час її зводили до «шароварщини» - гопак, борщ і т.п. Це робилося свідомо – вважалося, що подібне спрощення унеможливить сприйняття українців «серйозно», призведе до фальшування історії та культури. На жаль, частково так і сталося.

На хвилі набуття Україною незалежності по розпаду СРСР культура знову вийшла на перший план. Сьогодні імпульс дослідження вітчизняної культурної спадщини багато в чому глушиться різноманітними негативними тенденціями в нашому суспільству. Поряд з відвертим ідеологічним замовленням з’являються й інші деструктивні течії в культурі, що розмивають та пригнічують волелюбний дух українців. Та культурне й економічне відродження нації неможливе без системної та глибокої консолідації зусиль по вивченню вітчизняної культури.

Саме ці методичні вказівки пропонують структуровану підготовку до семінарських занять, організації самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни «Історія української культури». Скориставшись порадами, студент зможе ефективно розподілити навчальний час, визначити домінанти основних культурних реалій та долучитися до невичерпної скарбниці духовного доробку нашого народу.

Структура та зміст методичних рекомендацій органічно поєднує попередній досвід в царині вивчення української культури та залучення новітніх технологій – роботи з Інтернетом, мультимедійними матеріалами і електронними документами.

Методичні рекомендації адресовані в першу чергу студентам-заочникам всіх спеціальностей при вивченні дисципліни «Історія української культури».

Тема 1 вступ. Основні поняття Основні визначення культури

Культура – це сукупність всіх матеріальних та духовних цінностей (найбільш часто уживане в Україні визначення культури), створених людством протягом свого існування. За своєю природою культура – явище багатогранне та проблемне. Кожний вбачає в ній щось своє, прокладає незриму межу між культурним чи некультурним, допустимим і недопустимим. Перефразовуючи відомий вислів «ми всі розуміємо що таке час, поки не замислюємося ЩО ЦЕ ТАКЕ», те саме можна сказати про культуру. Відомо, що будь-яка людина містить в собі своє поняття культури. І це не просто теоретично віддалена категорія - це наповнення повсякденного життя та розуміння пріоритетів.

Доволі цікавими є роздуми, що намагаються з’ясувати спільне й відмінне між культурою та цивілізацією. І хоча на ужитковому рівні понять «культурний» та «цивілізований» тотожні, в сучасному розумінні цивілізація має більш вузьке значення.

Саме слово “культура” (colere, "населяти", "вирощувати", "сприяти", "успадковувати") має латинське коріння. Вважається, що вперше воно використане в праці Марка Порція Катона “De agri cultura” (ІІІ ст. до н.е.). Та Катон не піднімався у свої роздумах вище аграрно-соціального тлумачення культури. Більш повно це слово почав використовувати римський оратор Цицерон. Але сьогоднішнього значення поняття «культура» набуло лише з ХVІІІ століття н.е.