Гарднереллез

Ще одне бактеріальне ЗПСШ, яке частіше зустрічається у жінок.

Збудник – особливий мікроорганізм – гарднерелла (Gardnerella vaginalis).

Шлях зараження – переважно статевий, але можливе внутрішньоутробне інфікування плоду та передача інфекції під час проходженні його через пологові шляхи матері.

Перебіг захворювання. Іінкубаційний період триває 7-10 днів (але може коливатися від 3 днів до 5 тижнів).

При гарднереллезі відсутні типові ознаки. Зазвичай з'являється свербіж, печія в області статевих органів, виділення, які тхнуть гнилою рибою. Вся ці ознаки підсилюються після статевого акту. Відрізнити його від інших ЗПСШ (гонореї, хламідіозу, трихомонозу та ін.) може тільки лікар після проведення лабораторних досліджень.

Своєчасно діагностований гарднереллез виліковний, в іншому випадку він може стати причиною запальних процесів статевих органів, безпліддя, ускладнень під час вагітності та після пологів.

0. Вірусні захворювання, що передаються статевим шляхом. Гепатит в

Це захворювання, можливо, не менш важлива проблема нового сторіччя, ніж СНІД. Хвороба широко розповсюджена. Згідно з оцінками спеціалістів у світі нараховується понад 200 млн. носіїв вірусу В. В Україні щорічно реєструється 10-12 тис. випадків його, але істинний рівень захворюваності в 5-6 разів вище, оскільки деякі хворі залишаються не виявленими. Гепатит В поширений, головним чином, серед людей 15-29 років (понад 70%).

Збудник захворювання – вірус, відомий як HBV (Hepatitis B Virus). Вірусу властива надзвичайно висока агресивність і стійкість до різноманітних чинників. Так спирт не вбиває вірус, а при кип'ятінні (наприклад, білизни) гине лише через 45 хвилин. Його активність у сироватці крові при температурі +30-32° зберігається впродовж 6 місяців. Місце розмноження вірусу – ядро та цитоплазма клітин печінки, ушкодження яких призводить до різких порушень функцій цього органу.

Джерело інфекції – хвора людина або носій вірусу гепатиту В. Найбільш небезпечним для передачі збудника є хворий в інкубаційному періоді та в перші 2-3 тижні з моменту захворювання.

Передається:

• парентерально – з кров’ю хворої людини або носія

  • при переливанні крові. Для зараження людини необхідна дуже невелика кількість сироватки, яка містить вірус – усього 0,0000001мл . Це в 1000 разів менше, ніж треба для зараження ВІЛ;

  • при використанні нестерильного медичного інструментарію;

  • при стоматологічних, хірургічних та гінекологічних оперативних втручаннях;

  • при проведенні манікюру, педікюру, татуажу, при проколювані вух;

  • при введенні наркотиків нестерильними шприцами (22,8% хворих заражаються таким шляхом);

- контактним шляхом - при потраплянні крові хворого на шкіру і слизові оболонки іншої людини, що мають мікротравми (через бритву і зубну щітку, якщо на них є кров хворого та ін.).

Вірус не передається через неушкоджену шкіру.

• статевим шляхом (20,9% випадків) – через сперму, вагінальні виділення, слину;

• внутрішньоутробно - від інфікованої матері плоду.

Можливе зараження новонародженого від інфікованої матері під час пологів та годування груддю.

Перебіг захворювання. Розрізняють декілька періодів:

1. Інкубаційний – як правило, 2-3 місяці (але може бути до 200 днів).

2. Продромальний (дожовтушний) – починається поступово ( часто хворі не можуть назвати дати початку захворювання): з'являється слабкість, швидка втомлюваність, нудота, підвищується температура тіла, приєднується головний біль, ломота в суглобах, біль у правому підребір'ї, зникає апетит, інколи спостерігаються катаральні явища (хвороба «одягає маску ГРЗ»). Це триває 2-5 днів (інколи 10-14) і у деяких випадках залишаються без уваги з боку хворого.

3. Жовтушний – жовтіють шкіра та склери, сеча набуває кольору темного пива, кал знебарвлюється, з'являється свербіж шкіри, погіршується загальний стан хворого. Тривалість цього періоду від 2-3 тижнів до 2-3 місяців.

Однак, у половини випадків основна ознака захворювання - жовтуха – відсутня і гепатит розвивається практично безсимптомно. Діагностувати такі форми без спеціальних лабораторних досліджень складно, тому вони часто залишаються не розпізнаними.

4. Наслідки захворювання:

   • одужання (повне або неповне);

   • вірусоносійство на все життя (спостерігається у 1-2% випадків, часто при відсутності відповідного лікування);

   • перехід у хронічну форму (10-15% );

   • сприяє розвитку цирозу (35-40%) та раку печінки.

Профілактика. Гепатит В – єдине ЗПСШ, у відношенні якого можливе створення штучного імунітету шляхом введення вакцини (є російська та бельгійська вакцини) – специфічна профілактика. Починаючи з 1996 року, в Україні проводиться планова активна імунізація проти гепатиту В за календарем щеплень.

Неспецифічна профілактика гепатиту В аналогічна профілактиці ВІЛ\СНІДу.