Контрольні питання з курсу

1. Поняття про ВІЛ-інфекцію і СНІД, історія питання.

2. ВІЛ-інфекція, причини, основні шляхи інфікування організму.

3. Механізм розвитку ВІЛ/СНІДу.

4. Перебіг ВІЛ-інфекції і СНІДу, основні ознаки захворювання.

5. Виявлення (діагностика) ВІЛ/СНІДу.

6. Основні напрямки профілактики ВІЛ/СНІДу.

7. Особливості розвитку епидемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.

8. ЗПСШ і репродуктивне здоров’я населення України.

9. Стан захворюваності населення України хворобами, що передаються статевим шляхом.

10. Поняття про «хвороби неправильної поведінки», їх види.

11. Поняття про ЗПСШ як про інфекційні захворювання.

12. Основні напрямки профілактики ЗПСШ в сучасних умовах.

13. Вірусні ЗПСШ, причини, ознаки, профілактика.

14. Бактеріальні ЗПСШ, причини, ознаки, профілактика.

15. Грибкові ЗПСШ, причини, ознаки, профілактика.

16. Паразитарні ЗПСШ, причини, ознаки, профілактика.

17. Правова відповідальність за порушення законодавства України в сфері боротьби з венеричними захворюваннями.

18. Сучасні тенденції прояву негативних явищ в житті суспільства.

19. Шкідливі звички та їх вплив на здоров’я людини.

20. Фізіологія і наслідки тютюнокуріння.

21. Склад тютюнового диму, вплив його на організм людини.

22. Тютюнокуріння як форма токсикоманії.

23. Активне і пасивне тютюнокуріння, наслідки для організму людини.

24. Тютюнокуріння і потомство.

25. Поняття про тютюновий синдром плоду.

26. Поняття про токсикоманії, їх види.

27. Загальні прояви токсикоманій.

28. Алкоголь і організм людини.

29. Дія алкоголю на серцево-судинну систему організму.

30. Дія алкоголю на нервову систему організму людини.

31. Дія алкоголю на систему органів травлення людини.

32. Соціальні наслідки алкоголізму для особистості і суспільства.

33. Алкоголь і потомство.

34. Особливості пивного алкоголізму.

35. Алкогольний синдром плоду.

36. Алкоголь і спорт.

37. Умови і причини вживання наркотиків молодю.

38. Наркотики, етапи формування адиктивної поведінки.

39. Дія наркотиків на організм.

40. Ознаки опіумного наркотичного стану.

41. Ознаки, що характерні для наркотичного стану при вживання канабіоїдів (препаратів індійської коноплі).

42. Соціальні наслідки наркоманії для особистості і суспільства.

43. Методи виявлення вживання наркотиків.

44. Поняття про «класичні» та «сучасні» наркотичні засоби.

45. Зміст державної політики України в сфері профілактики шкідливих звичок.

Глосарій

Абстинентний синдром (лат. abstinentia – помірність) – «синдром скасування» - хворобливий стан, який характеризується фізичними (соматичними) і психічними розладами, що настають в результаті припинення прийому наркотичних речовин або медикаментів, до яких у людини сформувалася фізична і психічна залежність. Абстинентний синдром у наркозалежних може виявлятися як у легкій, так і у важкій формах («ломка»).

Адиктивна особистість – залежна особистість або особистість, яка схильна до залежності.

Адикція (англ. addiction – залежність) – залежність від чого-небудь (наркозалежність, алкогольна залежність) або від кого-небудь (емоційна залежність).

Алкоголізм (араб. al-kuhоl – тонкий порошок) – хронічне захворювання, яке розвивається в результаті систематичного вживання спиртних напоїв, та проявляється у фізичній і психічній залежності від алкоголю і веде до соціальної та психічної деградації особистості.

Алкогольний синдром плоду (алкогольна ембріопатія|) – сукупність різних аномалій, фізичних і психічних дефектів плоду, що розвиваються внаслідок вживання алкоголю матір'ю під час вагітності (пороки розвитку плоду, зменшення ваги і росту плоду, розмірів голови (мікроцефалія), відставання у фізичному та розумовому розвитку, підвищена дратівливість, поганий сон і ін.)

Амфетаміни – група синтетичних речовин з вмістом в них амфетаміну. Отримують амфетаміни з медичних препаратів, до складу яких входить ефедрин (солутан, ефедрин гідрохлорид). Психостимулятори, збуджують ЦНС. У природі ефедрин міститься в рослині ефедра. Особливо небезпечні ін’єкції амфетамінів. Внаслідок звикання дози його доводиться збільшувати в сотні раз. Це призводить до галюцінацій, манії переслідування, параноїдальним змінам особистості.

Анальгетики (гр. analgetica – безболісні) – група лікарських препаратів, що чинять знеболювальну дію. Розрізняють наркотичні (промедол, морфіну гідрохлорид, фентаніл, омнопон, кодеїн, стадол, трамадол і інші) і ненаркотичні анальгетики (анальгін, парацетамол, кетанов і інші). Випускаються також комбінації ненаркотичних і наркотичних анальгетиків (пенталгін, седалгін, ефералган-кодеїн).

Анонімний (anonymous) – без якої-небудь ідентифікації: відсутність імені, статі, віку, соціального статусу. Термін використовується відносно дослідження крові людини на ВІЛ|.

Антитіла – речовини білкової природи, що виробляються імунною системою у відповідь на появу в крові чужорідних речовин. При СНІДі визначення антитіл у ВІЛ-інфікованної людини| дозволяє опосередковано довести наявність ВІЛ| в організмі.

Барбітурати - лікарські препарати, похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал, нембутал, секонал і інші). Барбітурати пригнічують ЦНС. Використовуються як седативні і снодійні засоби для лікування безсоння і зняття напруги, як протисудомні засоби при лікуванні епілепсії, як засоби для наркозу (гексенал, тіопентал натрію). Перевищені дози барбітуратів дають ейфоризуючий і стимулюючий ефект, внаслідок чого барбітурати з перших днів застосування в медицині стали використовуватися в немедичних цілях як наркотичний препарат (сленгова назва «сонники»). Великі дози можуть викликати пригнічення дихання, уповільнення пульсу, зниження температури тіла і навіть коматозний стан (втрата свідомості). Особливо шкідливо вживати барбітурати одночасно з алкоголем.

Безплідність – нездатність зрілого організму давати потомство.

Бісексуальність – людина (чоловік або жінка), яка вступає в статеві відносини з представниками як своєї, так і протилежної статі.

Викидень – спонтанний аборт, мимовільне переривання вагітності без яких-небудь втручань з боку самої жінки або інших осіб.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, належить до сімейства ретровірусів, що здатні синтезувати ДНК із РНК; ВІЛ розмножується тільки в певних імунокомпетентних клітинах крові : Т-лімфоцитах-хелперах і моноцитах.

ВІЛ – інфекція – смертельне інфекційне захворювання, спричинене ВІЛ.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) – спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, основним завданням якої є досягнення всіма народами максимально можливого високого рівня життя. Заснована у 1946 р., її діяльність спрямована на боротьбу з особливо небезпечними хворобами, розробку міжнародних санітарних правил, програм оздоровлення населення й ін. Місце перебування – м.Женева (Швейцарія).

Галюцинації (лат. hallucinatio – марення, бачення) – патологічне порушення перцептивной діяльності, що проявляється в баченні людиною об'єктів, які у даний момент не впливають на її органи чуттів.

Галюциногени (ЛСД, мескалін, псилоцибін і ін.) – наркотичні речовини, основною ознакою дії яких є галюциногенний ефект. Вживання їх призводить до необоротних змін у структурах головного мозку і порушень психіки.

Гедонізм (греч. hedone – задоволення) – система поглядів і спосіб життя, де вважають насолоду вищим благом і критерієм людської поведінки.

Геніталії – статеві органи.

Героїн–напівсинтетичний сильнодіючий наркотик, отримується з морфію. Білий порошок, гіркий на смак. Швидше за інші наркотики викликає звикання: вже через пару днів може виникнути сильна фізична залежність. Систематичне вживання героїну знижує апетит і призводить до виснаження і зниження опірності організму інфекціям. Навіть відносно невеликі дози героїну можуть стати причиною смерті наркомана внаслідок набряку легенів і шоку.

Гетеросексуал| – людина, сексуальні партнери якої виключно люди протилежної статі.

Гомосексуалізм (греч. homos – однаковий і лат. Sexus – стать) – сексуальний потяг до осіб своєї статі.

Димедрол – лікарський засіб антигістамінної (протиалергічної) дії. Часто додається в «ширку» для посилення дії і «відбиву бруду». Нерозчинні частки таблеток димедролу, потрапляючи у вену, стають однієї з причин виникнення флебіту (запалення вени) і наступного тромбозу вени.

«Екстазі» — група синтетичних наркотиків-стимуляторів, похідних амфетаміну. Деякі з препаратів створюють галюциногенний ефект. Довготривале застосування або передозування можуть викликати депресію, занепокоєння, приступи паніки, руйнацію печінки і, ймовірно, клітин головного мозку. Залежність може виникнути через декілька місяців регулярного застосування.

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) – нова повна назва інфекційних хвороб, що передаються в основному статевим шляхом; поєднує приблизно 20 інфекційних і паразитарних захворювань, що передаються при статевих контактах. Останнім часом називаються інфекціями, що передаються статевим шляхом ( ІПСШ).

Збудник інфекції (синонім – заразний початок, інфект) – загальна назва мікроорганізмів, потрапляння яких в організм людини або тварини супроводжується розвитком інфекційного процесу.

Імунний статус (ІС) організму – певна кількість клітин СД-4 у 1 мл крові. Характеризує стан імунної системи, та свідчить про можливості організму протидіяти впровадженню і розвитку інфекції в організмі, розпізнавати чужорідні і пухлинні клітини.

Імунодефіцит – поразка імунної системи людини, внаслідок чого вона не виконує своїх функцій, тобто стає нездатною протистояти інфекції, онкозахворюванням.

Ін'єкційні наркотики – речовини, що вводяться безпосередньо в судинне русло людини, зазвичай, за допомогою шприца з метою отримання специфічної насолоди («кайфу»).

Інфекційні захворювання (лат. Infectio - заражати) – це велика група захворювань, спричинених мікроорганізмами та здатних передаватися здоровим людям від хворих людей або тварин.

Канабіоїди – речовини, отримані з рослини Cannabis sativa (коноплі). Вживані наркотичні речовини: маріхуана (сленгові назви - «анаша», «травичка», «план», «драп») – висушена і подрібнена верхня частина рослини, гашиш – смола, що продукується канабісом у певний період вегетації.

Канцерогени (лат. cancer – рак і греч. genes – що народжує, породжений) – речовини, що здатні викликати розвиток пухлин.

Кокаїн – алкалоїд, виділений з листя чагарнику| коки, що| росте в Південній Америці. Напівсинтетичний особливо небезпечний| наркотик із групи| психостимуляторів.| Це білий кристалічний порошок, гіркий на смак. При нанесенні на слизові оболонки, введенні під шкіру, впливаючи на нервові закінчення і нервові стовбури, кокаїн викликає місцеву втрату чутливості і збудження ЦНС|. Дуже швидко викликає сильну| психологічну залежність і досить| швидке| руйнування| центральної нервової системи|. Кокаїн набув великого поширення у ряді країн Європи, особливо серед представників богеми, офіцерства, злочинного світу.

Контрацепція – сукупність методів і засобів запобігання небажаної вагітності.

Конфіденційний – той, що охороняється від розголосу. Відносно обстеження на ВІЛ| це означає, що результати обстеження відомі тільки обстеженому і тому, хто надаватиме консультативну і лікувальну допомогу ВІЛ-ПОЗИТИВНИМ| клієнтам.

Крек – наркотик, набагато небезпечніший за кокаїн. Його отримують шляхом спеціальної обробки кокаїну так, щоб крек можна було палити. Залежність від креку| виникає дуже швидко – після одного-двух| прийомів цього наркотика.

ЛСД| – найбільш відомий, найбільш вивчений і одночасно найбільш часто використовуваний наркотик. Після прийому ЛСД виникає не обгрунтований страх, тремтіння всього тіла, яке неможливо вгамувати, людину нудить. Ці явища супроводжуються запамороченням,| серцебиттям. Після цього виникають галюцинації, які можуть коливатися від приємних до кошмарних.

Марихуана – наркотик рослинного походження. Його виготовляють з висушеного листя і суцвіття| індійських конопель, відомих під назвою| канабіс|. У курців марихуани прискорюється робота серця, підвищується тиск, повіки червоніють, а слизові оболонки носової і ротової порожнини пересихають, настає зневоднення організму.

Морфін – головний алколоїд| опію. Застосовується в медицині як сильний знеболюючий засіб. При багаторазових повторних прийомах може розвинутися хвороблива пристрасть до нього – морфінізм.

Наркоманія (греч. narcosis – заціпеніння і mania – божевілля, захопленість) – хвороба, що характеризується нездоланним потягом до наркотичних засобів, потребою в збільшені застосовуваних доз, болісно-тяжким станом у випадку позбавлення наркотиків і, як наслідок, руйнуванням фізичного і психічного здоров'я, деградацією особистості. У молодіжному середовищі залучення і швидко наступаюча пристрасть до наркотиків розвивається в силу неадекватного способу самоствердження, тиску групи, соціально-психологічного зараження, експериментування.

Наркотичні засоби – речовини природного або синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров'я людини при зловживанні ними і віднесені до цієї категорії Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України.

Нікотиновий (тютюновий) синдром плоду – зміни в організмі плоду, що виникають при курінні матері під час вагітності (зниження ваги і росту плоду, зменшення розмірів голови, блідість і жовтушність| шкіри, що відрізняється від звичайної жовтяниці новонароджених, пороки розвитку органів, відставання у фізичному розвитку і ін.)

Носійство збудників інфекції – збереження в організмі практично здорової людини збудників інфекційних хвороб і виділення їх у зовнішнє середовище.

Овуляція – вихід зрілої яйцеклітини з фолікула яєчника.

Опіати – речовини, отримані з опію (джерело – опійний мак). Найбільш відомі опіати – морфін і кодеїн (лікарські засоби), синтетичні – метадон і трамал, напівсинтетичний – героїн. Кустарно виготовлена з маку наркотична рідина – «ширка», суміш коричневого кольору, вводиться внутрішньовенно.

Органогенез – процес розвитку окремих частин тіла і органів плоду впродовж перших 2-3 місяців вагітності.

Пияцтво – це систематичне непомірне споживання спиртних напоїв впродовж тривалого часу, завжди супроводжується| вираженим сп'янінням людей при відсутності синдрому залежності від алкоголю.

Прекурсори – речовини та їх солі, що використовуються для приготування наркотичних і психотропних речовин (кислоти, сода, розчинники, ангідрид оцтової кислоти і т.п.).

Пристрасть – нездоланний потяг до певної речовини, потреба в повторних прийомах її.

Психотропні речовини – речовини природного або синтетичного походження, що здатні викликати стан залежності і здійснювати депресивну або стимулюючу дію на ЦНС; становлять небезпеку для здоров'я при зловживанні ними.

Ретровірус – вірус, що містить РНК; відноситься ВІЛ|.

Синдром – сукупність ознак даного захворювання

СНІД – (синдром набутого імунодефіциту) – антропонозна повільно прогресуюча інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету, внаслідок чого організм стає високо сприйнятливим до опортуністичних інфекцій і пухлин, що зрештою призводить до загибелі хворого.

Сперміцид| – речовина, що вбиває сперматозоїди.

Стриманість (abstinence) – відмова від участі в статевому акті або від вживання наркотиків.

Т-лімфоціти – кілери - руйнують усі чужорідні частки, що надійшли в організм.

Т-лімфоціти – хелпери - відіграють підсилюючу роль у реакціях клітинного типу, допомагають розпізнаванню антигенів і ін.

Токсиканти (інтоксиканти) – речовини, які є чужерідними для організму людини. Здатні змінювати стан свідомості і призводити до зловживання ними або залежності.

Толерантність (лат. tolerantia – терпіння) – 1) Терпимість до чужого способу життя, поведінки, поглядам, думкам. 2) Здатність організму переносити несприятливий вплив того або іншого фактора середовища, стан адаптації до наркотичних або інших токсичних препаратів, що характеризується зменшеною реакцією на введення тієї ж самої кількості речовини, до якої звикла людини.

Транквілізатори – медичні наркотичні засоби, впливають на ЦНС|.

Хвороби венеричні (по імені Венери, богині любові в давньоримській міфології) – група інфекційних хвороб, об'єднаних за ознакою передачі збудника переважно статевим шляхом. До них відносять сифіліс, гонорею, м'який шанкр, венеричну гранулему.