2.2.7. Тютюн як наркотична речовина

Тютюн (Nicotiana tabacum) – багаторічна|багатолітній| трав'яниста рослина з|із| сімейства пасльонових, вирощується зазвичай|звично| як однорічна (мал.).

Рис. Тютюн (Nicotiana tabacum)

Найближчі родичі тютюну – картопля, томат, баклажани, червоний перець, а також беладона, білена, дурман. У|в,біля| світі нараховується понад| 60 його| видів. Тютюн має красиві квіти і деякі його| види використовують| у|в,біля| декоративному садівництві. З тютюну одержують| хімічний продукт–нікотин-сульфат, що| використовують| у|в,біля| сільському господарстві для захисту| рослин| від шкідників. Іноді господарки пересипають| тютюном речі з вовни, рятуючи| їх від молі.

Тютюнокуріння – одна з найбільш поширених| у|в,біля| світі шкідливих звичок|.

Історія тютюну. У|в,біля| жовтні 1992 року людство| відзначило сумний| ювілей – 500-річчя свого| залучення| до куріння.

В історії людства тютюн пройшов|минув,сплив| такі ж етапи, як і алкоголь. Спочатку його використовували у релігійних обрядах, потім як псевдоліки, потім як засіб|кошт| наживи і, нарешті|урешті|, тютюн став засобом|кошт| боротьби проти|супроти| людської незалежності.

Батьківщина тютюну – тропічна Америка. Американські індійці, хоч і курили|курити| його, але|та| головним чином застосовували як лікарський засіб: листям лікували рани і нагноєння.

Правда, знайомство| людини| з тютюном відбулося задовго| до відкриття Америки.

Тютюнокуріння або вдихання диму людина практикує з початку використання вогню.

Повертаючись з невдалого полювання у печеру до вогнища|осередок|, стародавні|древній| люди часто залишалися голодними, стомленими|втомлений|, змерзлими, агресивними. Магія вогню і задимленість печери їх заспокоювала, зігрівала, а отруєння чадним газом притупляло|притуплювати| голод і злість|злоба|. Помічаючи це, хранителі|охоронець| вогнища|осередок| (перші священнослужителі) кидали у вогонь ті рослини, дим яких викликав|робити,виявляти,чинити| підсилену наркотичну (одурманюючу, заспокійливу) дію.

Ритуал «благовонного» обкурювання димом тліючих рослин для «вигнання злих духів» віддавна|здавна| практикувався під час різних святкувань|свято| і церемоній в Єгипті, Греції, Стародавньому|древній| Римі. Зберігся він у багатьох релігіях і понині (у християн спалювання в кадилах|кадильниця| ладану - затверділого соку бальзамних рослин, що ростуть|зростати| в Сомалі і на північно-східному узбережжі|узбережжя| Аравійського півострова).

Заповзятливі «священнослужителі - шамани» з метою завоювання авторитету і благ у своїх «вибраних» одноплемінників і суперників, придумали|вигадали| пристосування, що дають можливість|спроможність| подихати димом «травичок» з|із| великим вмістом|вміст,утримання| наркотику, щоб люди, скуштувавши одурманюючий наркотичний ефект, визнали «магію чародія». А щоб це виглядало більш значущо, обізвали це|сей| ритуалом - «розкурювання люльки миру».

Так, у|в,біля| Єгипті при розкопках| могил фараонів, що| відносяться до 21-18 століть до н.е., були| знайдені глиняні курильні трубки|люлька|.

Ще у 5 столітті|вік| до н.е. в літописах історика Геродота вказується|вказується|, що у побуті скіфів, які колись жили на нашій території, існував ритуал навмисного вдихання диму від спалювання певних рослин. В описах побуту стародавніх|древній| народів Африки також є|наявний| вказівки, що з незапам'ятних часів їх мешканці|пожилець| вдихали дим деяких рослин.. У|в,біля| древній китайській літературі можна| знайти| свідчення про куріння тютюну. Зображення трубок|люлька| збереглося| на старих| індійських картинах. Куріння тютюну мало місце у|в,біля| стародавні часи й у|в,біля| ряді країн Азії.

Але|та| як би там не було, вважається|лічиться|, що тютюн до Європи потрапив|попав| з|із| Америки. Під час подорожі|мандрівка| Колумба у 1492 р. матроси, що висадилися на Кубу, вперше|уперше| побачили, як аборигени|тубілець| підпалювали скручене у трубочку листя і ковтали дим, випускаючи його через ніздрі до тих пір, поки з|із| ними не починав|розпочинати,зачинати| розмовляти “великий дух”.

Поширення тютюну в Європу відбулося після наступного відвідування Колумбом Америки у 1496 р. Його супутник| – іспанський чернець|монах| Роман Пано вивіз із провінції Табаго на острові Гаїті насіння тютюну і вперше| посіяв його| в Іспанії як декоративну| рослину|. З Іспанії тютюн потрапив| у|в,біля| Португалію. Потім плантації тютюну з'явилися| у ряді південних країн.

Нюхати, жувати і курити|курити| його стали тільки|лише| після того, як( згідно легенді) у|в,біля| 1560 р. французький| посол в Португалії, ботанік і лікар Жан Ніко підніс у|в,біля| подарунок| своїй королеві Катерині Медічи листя| тютюну, подрібнені в порошок для нюхання,| як засіб|кошт| від головного болю. З цієї миті тютюн став швидко розповсюджуватися|поширюватися| і використовуватися при різноманітних хворобах. На честь Ніко тютюновій рослині було| дане ботанічне ім’я Nicotiana, а сторіччя по тому назва наркотику тютюнового диму також| пішла від його| імені

: НІКОтин – це ім'я першого європейського тютюнового наркоділка, у поєднанні з безповоротно засмоктуючим, брудним, наркотичним багном, в яке потрапляє|попадати| кожен курець.

У різні часи, в різних частинах світу ставлення до куріння було різним.

Так в один із періодів правителі держав і служителі релігій звеличували|вихваляти| ритуал куріння аж до його обожнювання. Лікарі|лікарка| прописували куріння як протиотруту від нежиті і лихоманки|пропасниця|, як снодійний|снотворний| і знеболюючий засіб|кошт|, а дехто вважав|лічити| навіть, що вдихання тютюнового диму може застрахувати від чуми. Наприклад, у 1664 році в Англії під час чуми викладачі Ітонського коледжу примушували студентів |заставляти| щодня палити|курити| для її профілактики. І нерідко|незрідка| таке “лікування” закінчувалося не тільки|не лише| отруєннями, але і смертю людей.

Проте|однак|, незабаром люди переконалися в “цілющих” властивостях тютюну, оскільки стала очевидною його шкідлива дія на здоров'я.

Так свою знамениту праця “Про шкоду тютюну”, опубліковану у 1604 році, англійський король Яків I закінчив словами: “Куріння - це звичка, осоружна|противний,супротивний| зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів”.

Відчувши негативні|заперечний| наслідки куріння, людство спустило його на рівень месії злих духів і переслідувало любителів|аматор| «подимити» всілякими стратами. Так, наприклад, у Туреччині|Турція| - за куріння садили|саджати,садовити| на кіл|кілок|; в Персії - за куріння відрізували губи і ніс; в Італії - тютюн був оголошений забавою диявола і для повчання потомства п'ятеро ченців-курців|монах| живцем були замуровані в монастирській стіні; в Англії - курців прирівнювали до злодіїв і водили по вулицях з|із| мотузком|вірьовка| на шиї, а найбільш злісних з|із| них страчували|стратити| і їх відрубані голови з|із| трубкою|люлька| в роті|у роті| виставляли| на площах|майдан|.

В Росії на початку 17-го століття людям, які були викриті у курінні, відрізали ніс або вуха! А після того, як в 1634 році через курців згоріла дерев'яна Москва, куріння було заборонене під страхом страти! У спеціальному Укладенні від 1649 року було “...велено всіх, у кого буде знайдено богомерзке| зілля, катувати|тортурувати| і бити на козлах|цап| батогом, поки|доки| не признаються, звідки зілля отримане|одержане|”. Торговців тютюном наказувалося “пороти|шмагати| і засилати в дальні|далекий| міста”.

Але, не дивлячись на|незважаючи на| суворі|суворий| заходи, паління та виробництво| тютюну в Європі усе більше розвивалося|, тому що| торгівля ним приносила гарні прибутки.

В|в,біля| Росії куріння поширилося| з надзвичайною| силою при Петрі 1 (сам Петро заохотився до куріння в Голландії): у|в,біля| 1697 році ним були| не тільки не зняті всі заборони на тютюн, а навпаки, він примушував|заставляти| палити|курити| всіх своїх підданих. Так в Росії це|сей| зілля отримало|одержало| розквіт і було зведене|піднесене| у ранг «необхідних» товарів, що приносять величезний прибуток|доход| скарбниці. В|в,біля| Криму з'явилися| цілі плантації тютюну, а перша тютюнова| фабрика в Україні з'явилася| у першій чверті 18 століття в м. Охтирка.

В той же час в|в,біля| медичній літературі з'являються| повідомлення про шкідливу дію тютюну на організм людини| і з цього| моменту втрачаються| ілюзії про лікувальні властивості тютюну. Але|та| тільки у 80-х роках| ХХ ст. у|в,біля| США було| проведене| комплексне| дослідження впливу| тютюну на організм людини|.

Україна відноситься до країн з високою| розповсюдженістю тютюнокуріння.

За даними| ВООЗ| Україна в абсолютних| цифрах знаходиться| на 17-у місці серед| усіх країн по вживанню| цигарок, що| складає 1,5% всіх цигарок у світі. Водночас, населення| України складає не більше 0,85% населення| Землі. Якщо в усьому| світі на кожну| людину| припадає в середньому| 870 викурених| за рік цигарок, то в Україні – 1500-1800 (|приблизно| 4,5 цигарки на добу)|, тобто| майже| вдвічі|вражати| більше, ніж в середньому| на земній кулі. На даний час активні курці складають| третину| всього| працездатного| населення| країни.

Тютюнокуріння – це багаторівнева хімічна і психічна дія на організм людини: на клітинному|клітковий|, ферментативно-біохімічному, фізіологічному, особистіському, психічному, світогляд-філософському рівнях. Куріння – не просто шкідливе заняття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня|теперішній,даний| наркоманія (токсикоманія) і тому дуже небезпечна, але багато хто не сприймає це серйозно.

Унікальність тютюну як|серед| наркотичної речовини полягає в тому, що його наркотична складова – нікотин – обумовлює|зумовлювати| тільки|лише| короткострокові|короткотерміновий| ефекти, а довгострокові ефекти пов'язані з іншими компонентами тютюну.

Склад тютюнового диму. Цигарка, що горить, – своєрідна фабрика з виробництва понад 4000 різних хімічних сполук, жодне з яких не приносить користі організму людини.

У|в,біля| момент затягування| температура на кінчику цигарки| досягає 600-1100ºС. При курінні відбувається суха перегонка тютюну, в результаті чого| утворюються| токсичні речовини| (мал.).

Понад 200 з|із| них біологічно активні (біологічні отрути|) і володіють антигенними, цитотоксичними|, мутагенними властивостями, біля 60 - є відомими або| можливими| канцерогенами (речовинами|, що| викликають| рак).

Саме різнорідна біологічна дія компонентів тютюнового диму створює основу для численних|багаточисельний| негативних наслідків куріння. Людина, що викурює пачку цигарок кожного дня, за рік затягується|зволікатися| більше 70000 разів, Під час кожного затягування слизові оболонки рота, носа, глотки|горло|, трахеї і бронхів піддаються дії тютюнового диму. Одні його компоненти діють безпосередньо на слизові, інші всмоктуються в кров, треті розчиняються в слині і заковтуються.

Тютюновий дим є |уявляти| своєрідною фізико-хімічною|фізико-хімічний| системою, що складається з повітря і завислих| в ньому продуктів горіння тютюну. Тютюновій дим| дуже| різноманітний за складом і містить тисячі хімічних речовин|, що| потрапляють| в|в,біля| повітря у вигляді часточок| або| газів. Фаза часточок| складається зі смоли (яка у|в,біля| свою чергу| містить багато| хімічних речовин|), нікотину і води. Газова фаза -це оксид та діоксид вуглецю|, амоній, ацетон, сірководень, діметилнітрозамін, формальдегід, цианістий водень,| ізопрен, ацетальдегід, синильна кислота|, акролеїн, нітробензол| та інші речовини|.

Ефірні олії

Сірководень

Органічні кислоти

Нікотин

Бензпірен

Канцерогені смоли

Чадний газ

Синильна кислота

Радиактивний полоній –210

Формальдегід

Аміак

Стирол

Ацетон

Рис. Склад тютюнового диму

У виробництві сигарет крім тютюну використовують різні добавки, вплив яких на склад і біологічну активність тютюнового диму не встановлений|установлений|.

Вміст шкідливих речовин у тютюновому димі залежить від природи тютюну, способів його попередньої обробки – в'ялення, сушки, ферментації, а в готових виробах – від сортності.

Деякі курці вважають|гадати|, що сигаретні фільтри, звільняючи|визволяючи| дим від частинок|частка,часточка|, що містяться|утримуватися| в ньому, роблять|чинити| його нешкідливим. На жаль, це не так. Найбільш вживанні сьогодні фільтри|використовують затримують не більше 20% речовин, що містяться|утримуватися| в димі.

Давно | відомо про шкоду| основного компоненту| тютюну – нікотину. Нікотин – алкалоїд, що міститься|утримуватися| у листях і стеблах|стеблина| тютюну. Нікотин швидко| всмоктується слизовими| оболонками|, шкірними покривами|, легко надходить| в кров, долає|переборювати| гемато-енцефалічний| бар'єр і через декілька секунд потрапляє|попадати| в центральну нервову систему, накопичується і в інших життєво важливих|поважний| органах, приводячи|призводячи,наводячи| до порушення їх функцій.

Нікотин – одна із найнебезпечніших| отрут рослинного| походження|. Він втричі токсичніший, ніж миш'як. У|в,біля| чистому вигляді нікотин – безбарвна| масляниста рідина зі специфічним, неприємним для здорових| людей, запахом, гірка на смак. Всім відомо, що «крапля|краплина| нікотину вбиває коня», але|та| лише деякі здогадуються, що людина не кінь і тому для нього смертельна доза складає всього 50-75 міліграм нікотину (1мг на кілограм маси| тіла), а для дітей – ще менше. У не викуреній цигарці міститься|утримуватися| приблизно 10 міліграм нікотину.|та| Через дим курець отримує|одержувати| з|із| однієї цигарки лише|лад| 0,533мг нікотину (приблизно| 1/20- 1/25 вмісту його| в тютюні). Але|та| навіть цієї невеликої дози досить для того щоб виникли соматичні і психологічні ефекти, у тому числі і для формування хімічної залежності. Має значення| і частота затягувань| під час паління. Якщо тютюн згоряє повільно, у|в,біля| дим| переходить| 20% нікотину, а якщо| швидко| – більше 40%. Викурюючи 20-25 цигарок за добу, |в,бі людина| отримує дозу нікотину, яка | для тих хто не курить є смертельною. Людина загине| миттєво, якщо| дозу нікотину з однієї курильної трубки|люлька| ввести|запровадити| в організм внутрішньовенно.

Нікотин це наркотична| речовина| стимулюючої дії з|з'являтися,являтися||із| сильним адиктивним| потенціалом. Дослідження вчених показали, що нікотин у більшій мірі| |міра| викликає|спричиняти| фізичну залежність, ніж кофеїн і марихуана|маріхуана|, але|та| в меншій, ніж алкоголь, кокаїн і героїн. В той же час, нікотин більше, ніж будь-які інші речовини, здатний|здібність| викликати|спричиняти| психологічну залежність.

Смоли (тютюновий дьоготь) – це все те, що міститься|утримуватися| в тютюновому димі, за винятком газів, нікотину і води. Кожна частка складається з багатьох органічних і неорганічних речовин, серед яких безліч|безліч| летючих|леткий| і напівлетючих| з'єднань|сполучення,сполука|. До складу смоли входять нітрозаміни|, ароматичні аміни, ізопреноїд|, пірен|, бензпірен, прості і складні феноли, нафтоли| і ін.

Дим потрапляє|попадати| в рот у вигляді концентрованого| аерозолю. При охолоджені він конденсується і утворює смолу, що осідає в дихальних шляхах|колія,дорога| ( до 1 кг за рік). Речовини, що містяться|утримуватися| в смолі, викликають|спричиняти| рак і інші захворювання легенів, пошкодження|ушкодження| альвеол, а також знижують ефективність імунної системи. 

Канцерогени тютюнового диму мають різну хімічну природу. Вони складаються з 44 окремих речовини, 12 груп або сумішей хімічних речовин і 13 умов, що сприяють їх дії. Дев'ять з|із| цих 44 речовин присутні в основному потоці тютюнового диму. Це - бензол, кадмій, миш'як, нікель, хром, 2-нафтил-амін, вініл|винуватити|хлорид, 4,3 амінобіфеніл|, берилій. Окрім|крім| власне канцерогенів, тютюновий дим також містить|утримувати| так звані ко-канцерогени, тобто|цебто| речовини, які сприяють реалізації дії канцерогенів. До них відноситься, наприклад, катехол|. 

Нітрозаміни – це група канцерогенів, що утворюються з|із| алкалоїдів тютюну. Вони є|з'являтися,являтися| етіологічним чинником|фактор| злоякісних пухлин легенів, стравоходу, підшлункової залози, ротової порожнини у курців. При взаємодії з нітрозамінами| молекули ДНК змінюють|зраджувати| свою структуру, що слугує початком злоякісного переродження|зріст|. Сучасні цигарки, не дивлячись на удаване|незважаючи на| зниження в них|вміст,утримання| вмісту смол,|видава обумовлюють |зумовлюват надходження |вступ| в організм курця нітрозамінів ще в більшій кількості|. Тому зі|із| зниженням надходження|вступ| в організм курця поліциклічних ароматичних вуглеводнів і збільшенням надходження|вступ| нітрозамінів| пов'язана і зміна структури захворюваності раком легенів, а саме- зменшення|із| частоти плоскоклітинного| раку і збільшення|зріст| випадків аденокарциноми. 

Чадний газ (монооксид вуглецю) – це газ без кольору|цвіт| , запаху і присутній в сигаретному димі у великій концентрації. Його здатність|здібність| з'єднуватися з|із| гемоглобіном у 200 разів вище, ніж у|в,біля| кисню. У зв'язку з цим підвищений рівень оксиду вуглецю в легенях і крові курця зменшує здатність |здібність| крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м'язи (включаючи і серцевий|сердечний|) не можуть діяти в повну|цілковитий| силу без достатнього надходження|вступ| кисню. Тому серце і легені повинні працювати з|із| більшим навантаженням для того, щоб компенсувати знижене надходження|вступ| кисню в організм. Чадний газ також пошкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин|посудина|, що може привести до серцевих нападів. 

Цианістий водень або синильна кислота здійснює|робити,виявляти,чинити| пряму згубну|шкідливий| дію на природний очисний|очищувальний| механізм легенів - на вії епітелію дихальних шляхів|колія,дорога|, що призводить до накопичення токсичних речовин в легенях та збільшення вірогідності|ймовірність| розвитку хвороб. Крім того, синильна кислота відноситься до речовин так званої загально токсичної дії - пригнічує|придушувати| активність залізовмісних| ферментів, що беруть участь у передачі кисню з гемоглобіну в клітини тканин, внаслідок чого порушуються процеси внутріклітинного|внутрішньоклітинний| і тканинного дихання. Розвивається гіпоксія тканин, що знижує розумову і фізичну працездатность, а також викликає більш серйозні проблеми, такі як інфаркт міокарду|. Окрім|крім| синильної кислоти в тютюновому димі є й інші компоненти, що безпосередньо впливають на вії легенів. Це - акролеїн, аміак, діоксид азоту і формальдегід. 

Акролеїн (у перекладі|переведення,переказ| з грецького «гостре масло|мастило,олія|»), як і чадний газ, |з'являтися,являтися| продукт неповного згорання|згоряння|. Акролеїн має різкий запах, подразнює|роздратовувати,подразнювати| слизові оболонки і є|з'являтися,являтися| сильним лакриматором|, тобто|цебто| викликає|спричиняти| сльозотечу. Крім того, як і синильна кислота, акролеїн відноситься до речовин загально токсичної дії і також підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Виведення з організму метаболітів| акролеїну може викликати|призводити,наводити|   запалення сечового міхура|пузир,пухир| – циститу. Акролеїн, як і інші альдегіди, призводить до ураження нервової системи. Акролеїн і формальдегід відносяться до групи речовин, що провокують  розвиток астми.

Оксиди азоту (оксид азоту і значно небезпечніший діоксид азоту) містяться|утримуватися| в тютюновому димі у досить високих концентраціях. Вони можуть викликати|спричиняти| пошкодження|ушкодження| легенів, що ведуть до емфіземи. Діоксид азоту (NO2) знижує опірність організму до респіраторних захворювань, які можуть ускладнитися, наприклад, бронхітом. При отруєні оксидами азоту в крові утворюються нітрати і нітрит. Нітрати і нітрит, діючи безпосередньо на артерії, викликають|спричиняти| розширення судин|посудина| і зниження кров'яного тиску|тиснення|. Потрапляючи|попадаючи| в кров, нітрит утворює з|із| гемоглобіном стійке з'єднання|сполучення,сполука| – метгемоглобін, який перешкоджає перенесенню|перенос| гемоглобіном кисню і надходженню|вступ| кисню в органи, внаслідок чого розвивається|призводити,наводити| киснева недостатність. Таким чином, діоксид азоту впливає, в основному, на дихальні шляхи|колія,дорога| і легені, а також викликає|спричиняти| зміни складу крові, зокрема, зменшує в крові кількість гемоглобіну. Діючи на організм людини, діоксид азоту знижує опірність до захворювань, викликає|спричиняти| кисневе голодування тканин, особливо у дітей. Він також підсилює|посилювати| дію канцерогенних речовин, сприяючи виникненню злоякісних новоутворень. Діоксид азоту впливає на імунну систему, підвищуючи чутливість організму, особливо дитячого, до патогенних мікроорганізмів і вірусів. Оксид азоту (NO) грає дещо складнішу роль в організмі, оскільки утворюється ендогенно і бере участь в регуляції просвіту судин|посудина| і дихальних шляхів|колія,дорога|. Під дією оксиду азоту, що поступає|надходити| ззовні з|із| тютюновим димом, ендогенний синтез оксиду азота в тканинах зменшується, що призводить|призводити,наводити| до звуження судин|посудина| і дихальних шляхів|колія,дорога|. При цьому екзогенні порції оксиду азоту можуть приводити|призводити,наводити| до короткочасного розширення бронхів і глибшого надходження|вступ| тютюнового диму в легені. Оксиди азоту не випадково присутні в тютюновому димі, оскільки|тому що| їх надходження|вступ| в дихальні шляхи|колія,дорога| підсилює|посилювати| абсорбцію нікотину. Останніми роками також виявлена роль оксиду азота у формуванні нікотинової залежності. NO вивільнюється в нервовій тканині під впливом нікотину, що потрапив з димом цигарки , внаслідок чого|вчинити||призводити,наво зменшується вивільнення симпатичних нейромедиаторів| головного мозку і полегшується стрес. З іншого боку, інгібується| зворотне захоплення|захват| дофаміну| і його підвищені концентрації створюють винагороджувальний ефект нікотину. 

Вільні радикали — це молекули, в яких є|наявний| атоми, що утворюються при горінні тютюну. Вільні радикали тютюнового диму разом з іншими високоактивними речовинами, наприклад, перекисними| з'єднаннями|сполучення,сполука|, складають групу оксидантів|, які беруть участь в реалізації так званого оксидативного| стресу і відіграють важливу|поважний| роль в патогенезі таких захворювань, як атеросклероз, рак, хронічна хвороба легенів. Їм відводиться в даний час|нині| головна роль в розвитку бронхіту курця. До того ж вільні радикали| тютюнового диму найактивніше впливають на верхні відділи респіраторного тракту, викликаючи|спричиняючи| запалення і атрофію слизової оболонки задньої стінки глотки|горло| і трахеї, і |робити,виявляти,чинити| згубно|шкідливий| діють переважно в альвеолярній області легенів, в стінках кровоносних судин|посудина|, змінюючи|зраджуючи| їх структуру і функції. 

Тютюновий дим містить76 металів |наявний, зокрема:

• миш'як, хром шестивалентний та їх з'єднання|сполучення,сполука| (достовірно відомо, що вони викликають|спричиняти| розвиток раку у людей);

• нікель (імовірно|приблизно| є|з'являтися,являтися| канцерогеном та провокує розвиток бронхіальної астми);

• кадмій (важкий|тяжкий| метал, що токсично діє на нирки|брунька| і сприяє зниженню мінеральної щільності кісткової тканини, канцероген);

• залізо (інгаляція його призводить|призводити,наводити| до розвитку раку дихальних шляхів|колія,дорога|);

• радіоактивні компоненти - полоній-210|, свинець-210, радій-226, радій-228, торій-228, цезій-134 і ін. - канцерогени. Особливо небезпечний| радіоактивний ізотоп полоній-210, виділений з тютюнового| листя у|в,біля| 1964 р. (токсичний через альфа-випромінювання|), більша частина| якого| залишається і накопичується в організмі. Людина, що| викурює в день 20 цигарок, за рік одержує таку| ж дозу радіації, як і від | ||200 рентгенівських знімків|в,бі;

Ефірні олії (обумовлюють своєрідний характерний для кожного виду тютюну запах) є специфічними нервово-серцевими отрутами і по інтенсивності токсичного впливу на серце займають 2 місце після нікотину.

Ацетилен і його похідні пошкоджують мембрану еритроцитів, знижуючи їх стійкість, що призводить до їх передчасного зношення і підвищеного навантаження на печінку, яка перевантажується продуктами розпаду еритроцитів.

Аміак спричиняє подразливу дію – розчиняється у вологих слизових оболонках верхніх дихальних шляхів і, перетворюючись на нашатирний спирт, подразнює слизову оболонку, внаслідок чого і виникає підвищена секреція слизу.

Феноли і формалін, подразнюючи слизову оболонку дихальних шляхів, порушують механізм самоочищення, призводять до перевантаження захисної системи.

Піридинові сполуки – речовини з різким специфічним запахом, є хорошими розчинниками органічних речовин, ушкоджують клітини слизової оболонки дихальних шляхів і легеневих альвеол.

Органічні кислоти – оцтова, масляна, мурашина, валеріанова і ін. – спричиняють подразнюючу дію на слизову оболонку дихальних шляхів, слинні залози.

Курці завдають| відчутну шкоду| не тільки собі. Зростає кількість інформативного матеріалу стосовно того, що тютюновий дим, який вдихають некурці|, також шкодить їх здоров'ю.

При згоранні тютюну утворюються основний і додатковий потоки диму.

Основний потік формується під час затягування диму, проходить через весь тютюновий виріб і вдихається курцем. Цей потік утворюють 30-35% згораючої цигарки без фільтра, а з фільтром – 23% загальної кількості диму|. Як вже вказувалося, від 5 до 20% компонентів згорілої цигарки залишається на фільтрі.

Додатковий (побічний) потік утворюється димом, що видихається, а також виділяється між затягуваннями в навколишнє середовище з тієї частини сигарети (цигарки, трубки і т.д.), що обвуглюється, – а це 50% сигарети, що згорає.

Різниця між основним| і додатковим димом| дуже| істотна. Обидва види диму| містять однакові сполуки|, але| містять їх у різних пропорціях. Наприклад, додатковий дим| містить нікотину вдвічі більше, бензпирену — в три рази, окислів вуглецю — в п'ять разів, толуолу – в 6 разів, аміаку — вдесятеро більше, ніж основний. Різниця у вмісті деяких канцерогенів ще значніша: так вміст 4-амінобіфеніла, що| обумовлює розвиток| раку сечового| міхура|, майже| в 31 раз більше в додатковому, ніж в основному димі, а діметилнітрозаміну – у 50 разів.

Більше того, багато| шкідливих компонентів додаткового диму| не можуть| бути| усунені шляхом| вентиляції або| фільтрації. Таким чином, велика частина| диму| від сигарети, що горить,| виділяється в зовнішнє середовище|, звідкіля його| вимушені вдихати| так звані «пасивні курці» - люди, які самі не палять, але знаходяться поряд з курцями.

Повітря в накуреному приміщенні забруднене отрутами тютюну на 60 - 90 %. Навіть на відкритому просторі на лавці біля під'їзду (у парку), в безвітряну погоду від викуреної сигарети зона шкідливої дії «наркотоксинів|» тютюнового диму в радіусі п'яти метрів зберігається протягом 30 хвилин.

Поспішаючи на роботу або повертаючись додому, курець неодмінно закурить в ліфті. Створюючи видимість турботи про здоров'я своїх домочадців, сусід виходить палити на сходову клітку або лоджію і отруює «тютюновими отрутами» всіх мешканців будинку, у тому числі і своїх домочадців.

Будь-яка людина|, яка| ввійшла в будинок| або| автомобіль, у якому| палили, навіть через декілька днів || може| відчути запах, відомий як “застоялий| тютюновий| дим|”. Цей запах обумовлений| повторним| виділенням напівлетючих органічних сполук|, що| абсорбуються| на поверхнях| будинків, стінах, підлозі, килимах| і т.п. До таких з'єднань відносяться нікотин, тютюнова| смола (|не така| летюча|, як нікотин і тому буде| повторно виділятися протягом| більш тривалого| періоду), безліч сильнодіючих канцерогенів і атерогенів. Це явище| абсорбції і повторного виділення тютюнової смоли цілком ігнорується під час обговорення| проблеми| паління в будинках|.

Вдихання тютюнового диму в накуреному приміщенні некурящими протягом години відповідає «викурюванню» ними чотирьох сигарет.

Особи, що систематично знаходяться в накурених, погано вентильованих приміщеннях, можуть захворіти такими ж хворобами, як і активні курці.

Дія куріння на основні органи і системи організму. Курець – хвора людина ( у тій чи| іншій мірі)||, тому що| тютюновий| дим| грубо втручається в усі види обмінних процесів, порушує функцію основних| органів, активно втручається в структуру генів і хромосом.

Викурювання навіть однієї сигарети| викликає широкий спектр фізіологічних реакцій.

Найбільш чутлива до куріння нервова система. Тут ефект починає виявлятися негайно, в процесі куріння і є безпосереднім результатом дії нікотину ^на нервові клітини головного мозку.

Виправдовуючи свою пристрасть до куріння, курці зазвичай посилаються на те, що після викурювання сигарети збільшується ясність мислення, зростає продуктивність роботи. Певною мірою це підтверджується і деякими дослідженнями, якими доведено, що| малі дози| нікотину спочатку підвищують збудливість кори головного мозку| на короткий час, а потім пригнічують і виснажують| діяльність нервових| клітин. Це пояснюється тим, що потрапляючи до клітини, нікотин включається в обмінні процеси, різко збільшуючи їх інтенсивність, що ненадовго активізує функцію нейронів і дає ефект підвищення працездатності курців. Після цього, витративши велику частину енергетичних речовин, клітини працюють вже “в півсили” і лише “на відновлення”. Щоб збільшити їх працездатність, потрібна нова доза нікотину. Мозок звикає до нікотинових подачок| і починає вимагати| їх, тому при відсутності нікотину з'являються| занепокоєння, дратівливість. Людина знову| починає курити|, б'є свій мозок|, послабляючи| процес| гальмування| та викликаючи переподразнення| нервових клітин.

Таким чином, в результаті дії нікотину нервові клітини працюють аритмічно, з різкими перепадами інтенсивності процесів обміну, що призводить до виснаження нервової системи (на електроенцефалограмі виявляються виражені порушення у вигляді підвищеної нестабільності, десинхронізації ритмів біоелектричних процесів і ін.).

Тютюн спричиняє наркотичну дію на центральну нервову систему: людина втрачає волю, стає повністю підвладною незборимій потребі в курінні, яку вона відчуває постійно. З часом ця потреба посилюється, і людина починає палити натщесерце, вночі, після їжі, при виході з приміщення на вулицю. Часто такі люди не в змозі приступити до роботи не закуривши.

Порушення процесів збудження| і гальмування| викликає симптоми|, що| характерні для неврозів: головний| біль, запаморочення|, підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, ослаблення| працездатності, тремтіння, порушення апетиту, безсоння|. Паління може| викликати| в організмі такі ж зміни, як стрес|.^

Вже наголошувалося, що| під впливом| куріння (в результаті дії чадного газу, діоксиду азоту) знижується насиченість крові киснем і розвивається кисневе| голодування|, від якого|, передусім, страждає головний| мозок|. Чутливість мозку| до гіпоксії особливо різко виражена| у підлітків і молоді|.

В результаті непомірного куріння може виникнути спазм мозкових судин, що супроводжується запамороченням і блювотою.

У всіх курців швидше зношуються судини мозку, просвіт їх звужується, зменшується еластичність, нерідко розвивається склероз, внаслідок чого погіршується живлення мозку. Це призводить до порушення мозкового кровообігу, крововиливам| у мозок (у 3-4 рази частіше, ніж у некурящих), можуть виникнути епілептичні (судорожні) припадки.

Куріння, як і будь-яка різнобічна інтоксикація, прискорює старіння клітин нервової системи, їх деградацію, знижує розумову| діяльність головного мозку|:

• часто виникають розлади пам'яті (зниження швидкості запам'ятовування і об'єму пам'яті на 25 - 75 %)

• знижується здатність логічного мислення від 15 до 55 %,

• вдвічі повільніше стає швидкість реакції на подразнення| (у водія автомобіля| це| вдвічі збільшує час гальмування|; у воротаря-хокеїста та в тенісі, футболі – це| пропущені м'ячі, у бігуна, плавця, конькобіжця| – це втрачені долі секунди на старті)

• знижується чіткість реакції: радисти при| |прийомі| радіограм та друкарки| (якщо| вони палять) частіше помилялися| та швидше| стомлювалися|)

• швидше| притупляється увага|

• виникає головний біль, погіршується настрій

• знижується працездатність.

Це пояснює той факт, що школярі та студенти, які курять, більш розсіяні|, успішність у них знижена, вони частіше хворіють і пропускають заняття. Серед студентів « які чесно» навчаються на « відмінно» - 10 % курців, на « добре» - 20 - 25%, на «задовільно» - 75%.

Шкідлива дія куріння на нервову систему проявляється також у порушеннях координації рухів на 25%, спостерігається тремтіння рук (і тим виразніше, чим більший «стаж» куріння). М'язова сила знижується на 15% вже через 10-15 хв. після викурювання сигарети.

Нікотин сильно діє на нервові центри, які знаходяться в спинному мозку. Внаслідок пригнічення центрів, що керують статевою діяльністю, у чоловіків з'являється статеве безсилля, у жінок передчасно припиняються менструації.

Під впливом куріння можуть розвинутися неврити, поліневрити, радикуліти і ін. При цих захворюваннях виникають больові відчуття по ходу нервів.

Курці тішаться ілюзією, що куріння знижує біль. Впливаючи на периферичні нервові закінчення, тютюнові «нарко-токсини|» просто короткочасно порушують нервову провідність, але після припинення їх дії біль посилюється за рахунок післянаркотичного ефекту.

Порушення діяльності нервової системи призводить до розладу функцій інших органів, але перш за все серцево-судинної системи і органів травлення.

На серцево-судинну| систему з продуктів тютюнового| диму| особливо шкідливо діють нікотин, ефірні олії та окис| вуглецю|.

Нікотин діє на вегетативну| нервову| систему і, насамперед|, на її симпатичний| відділ, прискорюючи діяльність серця, звужуючи кровоносні судини, підвищуючи артеріальний тиск.

Під час паління нікотин і ефірні масла викликають прискорення пульсу на 15-18 уд.| за хв|. Це означає, що| у курців серце| скорочується за добу| на 12000-15000 разів більше (3-4 години| додаткової роботи|.!). До того ж досить швидко у курців розвивається порушення ритму скорочень–аритмія, екстрасистолія^. Все це призводить до швидкого зношування серцевого м'язу, до зниження його здатності до скорочення.

Нікотин підвищує тонус судинних| стінок і викликає спазми| судин| (особливо мікроциркуляторного| русла – дрібних артерій, вен, капілярів), що| продовжуються ще| 30-40 хвилин| після припинення| паління. Викурюючи кожні 30 хвилин| нову| сигарету, курці весь час тримають свої| судини| в стані спазму. При цьому| погіршується забезпечення киснем| тканин| різних органів (виникає гіпоксія), підвищується артеріальний тиск| (одна викурена| сигарета підвищує його| на 10 мм рт.ст. Якщо| курити| постійно, АТ| підвищується на 20 мм рт.ст.), що є істотним чинником у виникненні гіпертонічної хвороби особливо в молодому і середньому віці.

Одним з найбільш частих ускладнень куріння є спазм коронарних судин, тобто судин, що живлять серцевий м'яз, і розвиток нападу стенокардії. Наслідком тривалого вираженого спазму судин серця та розладу| кровопостачання| міокарду є омертвіння ділянки міокарду (інфаркт міокарду). Імовірність виникнення| інфаркту міокарду у курців у 12 разів вище|, ніж у некурящих, а раптова смерть в 4 рази частіше.

Не остання роль в механізмах розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарда|) під впливом куріння належить окислу вуглецю. Нікотин викликає підвищення артеріального тиску і частоти серцебиття, а окис вуглецю — недостатність серцевої діяльності за рахунок зниження скоротливої сили м'язу серця і зменшення постачання його киснем.

Нікотин сприяє також жировому переродженню серцевого м'язу, що ще більше знижує працездатність серця.

Важливо підкреслити, що при відмові від куріння вдається дуже істотно понизити ризик ішемічної хвороби - через три роки непаління ризик її виникнення знижується до рівня тих, хто ніколи не палив.

Куріння призводить до раннього розвитку атеросклерозу, оскільки в результаті дії складових тютюнового диму на надниркові залози в крові підвищується вміст ліпоїдів|, зокрема холестерину. Постійно циркулюючи в крові, холестерин інфільтрує| стінки артерій, викликаючи розвиток в них атеросклеротичного процесу. Він супроводжується втратою еластичності стінки судини через розростання в ній сполучної тканини, крихкістю, ламкістю, утворенням атеросклеротичних бляшок і звуженням просвіту, ослабленням циркуляції крові в таких судинах і зменшенням кровопостачання відповідних органів.

Тютюновий дим| активізує процеси| згортання| крові, що| призводить| до виникнення| тромбів (рис.) в судинах| |головного мозку|, міокарду, кінцівок).

Рис. Тромб в артеріальній судині.

Куріння є основною причиною ще одного дуже серйозного судинного захворювання нижніх кінцівок —облітеруючого ендартериїта| (переміжаючої кульгавості). Це захворювання пов'язане зі значним зменшенням просвіту судин ніг, що може призвести до гангрени (омертвінню) стопи, гомілки, які нерідко вимагають їхньої ампутації.

Вплив тютюнового| диму| на органи| травлення| проявляється на різних ділянках шлунково-кишкового тракту, починаючи| з ротової порожнини|. Руйнівну дію на організм першим починає тепло – єдиний фізичний патогенний чинник куріння. Щоб ввести дим з порожнини рота і носоглотки в легені, курець автоматично і непомітно, злегка відкривши рота, вдихає порцію повітря. При цьому температура повітря, що потрапляє до рота, зазвичай, на 40ºC нижче від температури диму. Такі значні перепади температури позначаються на стані зубної емалі. З часом на ній з'являються мікроскопічні тріщини, «вхідні ворота» для мікроорганізмів в результаті чого зуби курця починають руйнуватися.

Пошкодження зубної емалі сприяє відкладенню на поверхні зубів тютюнового дьогтю, внаслідок чого вона набуває жовтий колір (рис.), з'являється карієс. Зуби починають хитатися, а потім і випадати, виникає запалення ясен. Ясна розпушуються і кровоточать (через різницю температур), язик вкритий сірим нальотом (один з показників порушеної діяльності шлунково-кишкового тракту), а ротова порожнина починає виділяти специфічний запах, відчутний під час розмови з курцями.

Р ис. Зуби курця

Температура диму негативно впливає на слизові оболонки рота і носоглотки. Капіляри їх розширюються, слизова оболонка піддається подразненню, запалюється. Тепло тютюнового диму і хімічні речовини (аміак, кислоти і ін.) подразнюють і слинні залози: настає посилене виділення слини, яку курці вимушені спльовувати. Частину слини з різноманітними складовими тютюнового диму вони ковтають, а це

|подразнює слизову| оболонку| шлунку|, внаслідок чого змінюється його секреція: підвищується кількість і кислотність шлункового соку, що сприяє розвитку гастриту (запалення слизової оболонки шлунку), а інколи і до самоперетравлювання окремих ділянок тканин шлунку.

За даними рентгенівських досліджень через 15 хвилин від початку куріння припиняється нормальна перистальтика шлунку, яка відновиться лише через 20—30 хвилин після закінчення куріння, але за одної умови - не надходження нових порцій нікотину. Внаслідок цього у курців знижується апетит, погіршується перетравлення | їжі, яка затримується в шлунку, що також створює умови для виникнення гастриту з поступовим переходом його в хронічну форму.

Слід врахувати, що під час куріння судини| шлунку| або дванадцятипалої кишки звужуються|, слизова| оболонка| знекровлюється, а це створює сприятливі умови для розвитку виразки.

Між курінням і поширеністю виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки простежується чіткий зв'язок: захворюваність серед курців в 2-3 рази, а смертність від цих захворювань – в 4 рази вище, ніж у тих, хто не курить.

Виразкова хвороба в більшості випадків протікає приховано і проявляється утворенням великої кількості маленьких виразок (1-2 мм в діаметрі) по всьому шлунково-кишкового тракту. Ці виразки мають швидкоминучий характер: виникнувши ненадовго, зникають, а потім з’являються знову і т.д. Через маленькі розміри і швидкоплинність їх іноді буває дуже важко діагностувати.

Природно, що навіть при незначних виразкових ураженнях травна здатність шлунково-кишкового тракту відчутно знижується.

Хворі виразковою хворобою часто відзначають, що куріння підсилює біль, а в подальшому призводить до затримки рубцювання виразки.

Стає зрозумілим, чому особливо шкідливо для травлення є звичка ковтати тютюновий дим, палити натщесерце, відразу після прийому їжі, вночі і чим можуть пояснюватися такі хворобливі явища, як нудота, блювота, болі в шлунку і ін.

Чуттєвий до тютюнового| диму| і кишечник. Паління підсилює його| перистальтику, порушує функції кишечнику, що| виражається зміною запорів і поносів. Неперетравлена їжа в товстому кишечнику піддається процесам гниття і бродіння, внаслідок чого маса токсичних речовин всмоктується в кров і знижує працездатність людини (як загальну, так і спортивну).

Крім того, спазми| прямої кишки, спричиненні нікотином, утрудняють| відток крові і сприяють| розвитку| геморою|.

Особливо небезпечний| вплив| тютюну на печінку. Куріння, як хронічне отруєння, викликає зниження знешкоджуючої функції печінки (наприклад|, синильна| кислота| тютюнового диму| у печінці перетворюється| на відносно нешкідливу сполуку – родаристий| калій і т.д.), сприяє розвитку багатьох захворювань, наприклад, хронічного гепатиту (запалення печінки), цирозу (пошкодження і загибель клітин печінки із заміщенням їх сполучною тканиною).

У курців нерідко (30-40% випадків) реєструються розлади рухової функції жовчних шляхів, що призводить до застою жовчі. При одночасному зловживанні тютюном і алкоголем застійні явища в печінці проявляються особливо виразно.

Куріння якоюсь| мірою втамовує почуття| голоду внаслідок підвищення вмісту цукру| в крові, що позначається на функції підшлункової залози| з розвитком її захворювання|.

У хронічних курців нерідко виникає рак порожнини рота (мал.), глотки, стравоходу, шлунку, причиною яких є канцерогени тютюнового диму.

Вживання алкоголю разом з курінням підсилює дію обох| чинників і істотно підвищує ризик| цих| видів раку.

Рис. Рак порожнини рота

При курінні в організмі відбувається розпад| вітамінів. Тютюновий дим| порушує засвоєння вітаміну А, нейтралізує вітамін С (одна викурена| сигарета позбавляє організм 25 міліграм аскорбінової кислоти|). Різко падає вміст вітамінів В6 і В12.

Під дією тютюнового| диму| відбуваються зміни і у дихальній системі.

Це пов'язано, перш за все, з прямим подразненням слизової оболонки тютюновими смолами та їх шкідливими компонентами (аміак, ефірні олії|, органічні кислоти, піридинові сполуки| і ін.). Проходячи через верхні дихальні шляхи, тютюновий дим подразнює слизову оболонку носоглотки, гортані, трахеї і бронхів, що викликає підвищене виділення слизу, спазм бронхів, та призводить до розвитку хронічного запалення дихальних шляхів («бронхіт курця»). Скупчення слизу в певних ділянках слизової оболонки бронхів викликає кашльовий рефлекс, а отже, і постійний кашель, що супроводжується виділенням брудно-сірої мокроти .

Тютюновий дим| уражає й паралізує миготливий| епітелій, що| вистилає слизову| оболонку| дихальних| шляхів і виконує захисну| функцію, внаслідок чого спостерігається зростаюча| схильність організму до простудних| і інших (наприклад|, до туберкульозу|) захворювань| органів дихання|^.

Дим діє на голосові зв'язки а це| сприяє розростанню| фіброзної тканини|, потовщенню| й огрубінню зв'язок|, звуженню| голосової щілини. І як результат – зміна тембру і забарвлення| голосу - голос стає хрипким|, втрачає чистоту і звучність, що особливо помітно у жінок (“прокурений голос”).

Легені курця| менш| еластичні, більш забруднені (мал.), вентиляція їх знижена| і вони раніше старіють. Під час фізичного навантаження| такі легені виявляються| неповноцінними, у людини| виникає задишка|, швидке| стомлення|. Як показують патологоанатомічні дослідження, легені сорокалітнього курця виглядають, як легені некурящих людей у віці 75—80 років. Порушується також газообмін, що викликає кисневу недостатність.

Рис. Легені некурящої (зліва) людини, що палить (справа)

Після відмови від куріння поразка бронхів припиняється. Якщо палити кидають у молодому віці, функція легенів повертається до

н орми. Припинення куріння після великого стажу може привести до значного зменшення задишки і кашлю.

Особливо небезпечним ускладненням куріння є рак. 90% всіх установлених випадків раку легенів припадає на долю курящих (рис.)

Рис. Рак легені

Курці, що викурюють більше однієї пачки сигарет за день, захв

орюють раком легенів у 20 разів частіше, ніж некурящі.

Імунна система у курців різко ослаблена. Підвищується чутливість до алергічних захворювань, оскільки тютюн є алергеном. Встановлено, що у людей, які мають постійний контакт з тютюном (зокрема, працівники тютюнових фабрик), майже у 50% спостерігається алергічний риніт (набряк і набухання слизової оболонки порожнини носа з утрудненням дихання), майже у 30% - бронхіт з астматичними явищами, більш ніж у 20% - контактний дерматит (алергічне запалення шкіри). Ризик виникнення| бронхіальної астми| у курця у декілька разів вищийе|, ніж у некурящих людей.

Порушення спостерігаються і в ендокринних| залозах| (гіпофіз, надниркові, щитовидна| та паращитовидні| залози|).

Викурювання 10-20 сигарет в день підсилює функцію щитовидної залози, внаслідок чого прискорюється обмін речовин, частішає серцебиття. Це може привести до повного припинення діяльності цієї дуже важливої для організму людини залози.

Нікотин здатний вибірково стимулювати парасимпатичну іннервацію кори надниркових залоз, що приводить до підвищеного синтезу глюкокортикоїдних| гормонів – гормонів стресу, яким властива найпотужніша катаболічна дія (вони підсилюють розпад в організмі білкових молекул до амінокислот і розпад підшкірного жиру до жирних кислот і гліцерину).

При курінні, тобто багатократному введенні в організм нікотину, катаболічна дія дуже стійка і продовжується навіть протягом декількох місяців після відмови від цієї звички.

Надмірне виділення глюкокортикоїдів під дією нікотину пригнічує природну секрецію соматотропного гормону і андрогенів, а саме за рахунок цих гормонів, як ми знаємо, в основному реалізується анаболічна| дія тренування.

Глюкокортикоїди є також контрінсуліновими| гормонами. Нейтралізуючи дію інсуліну, вони «заважають» нормальному проникненню глюкози всередину клітини, що порушує відновлення запасів глікогену в м'язах після тренування.

Куріння згубно| впливає на органи| чуттів. Очі курця зі стажем сильно і часто сльозяться, червоніють, краї повік розпухають, може з'явитися швидка стомлюваність при читанні, мигтіння, двоїння в очах. Знижується гострота зору (особливо у сутінках) внаслідок хронічного запалення зорового нерва, підвищення внутрішньоочного тиску, поразки сітківки і зниження її чутливості до світлових подразників обумовлене звуженням судин очного яблука.

У курців знижена і гострота слуху. Барабанна перетинка стає товщою і втягується усередину, рухливість слухових кісточок зменшується за рахунок їх склерозу|, одночасно і слуховий нерв зазнає токсичної дії нікотину. Після припинення куріння слух відновлюється.

Куріння згубно впливає на смак і нюх, оскільки постійне подразнення нервових закінчень слизової оболонки язика і носа тютюновим димом притупляє їх чутливість, курці гірше розрізняють відтінки смаку і запаху.

Паління негативно| впливає на діяльність статевої системи. У чоловіків, перш за все, знижується потенція (аж до повного її зникнення) і особливо у осіб з помірною або низькою «чоловічою силою». Це пов'язано з тим, що, по-перше, нікотин пригнічує статеві центри, розташовані в крижовому| відділі спинного мозку; по-друге, зменшується кровонаповнення| органів внаслідок звуження кровоносних судин; по-третє, імпотенція є проявом неврозу, який підтримується курінням. У чоловіків, що палять, у віці 25–40 років сексуальна активність в середньому вдвічі нижче, ніж у некурящих.

Токсичні з'єднання тютюну викликають деформацію чоловічих статевих клітин, зниження їх кількості в одиниці об'єму сім’яної рідини майже вдвічі, рухливості сперматозоїдів приблизно в 1,5 рази (а значить, і здатності їх до запліднення), зменшення в крові тестостерону|. Термін нормального статевого життя зменшується на 3-7 років. Розвивається безпліддя.

Ці порушення найбільш виражені у тих, хто почав палити до 18 років, тобто до завершення формування статевої функції.

У жінок дія нікотину| на статеву сферу найчастіше виявляється відхиленнями в нормальному розвитку яєчників і яйцеклітин, порушеннями менструального циклу, внаслідок чого на цій основі виникають і деякі сексуальні розлади (зниження статевого ваблення), часті запальні захворювання статевих органів, безпліддя.

Паління позначається і на спадковості людини|:

• цілий ряд з'єднань тютюнового диму| є сильнодіючими мутагенами;

• дим| усього| від однієї сигарети| здатний| викликати| в клітинах організму до 100 тис| мутацій;

• особливо небезпечними| в цьому| відношенні є канцерогенні і радіоактивні речовини|. Спричинені ними мутації можуть| проявитися| через десятиріччя, а іноді -| через покоління;

• впливають| на спадковий апарат| радіоактивні| важкі метали (кадмій, свинець|), що призводить| до народження| дітей з вадами розвитку|, з нервово-психічними захворюваннями| й ін.;

• серед| хімічних сполук|, здатних| викликати| генетично| обумовлені ракові захворювання|, питома| ваги| тютюну складає 25-40 % (на частку| алкоголю лише| від 2 до 4%).

Шкіра людини дуже важливий орган, що виконує різноманітні функції: покривно-захисну, обмінну, видільну, чуттєву і ін.. Вона завжди реагує на умови зовнішнього середовища і мінливі стани організму і, зазвичай, змінюється у тих, хто палить (особливо у жінок): раніше в'яне, старіє і дряхліє, досить рано вкривається зморшками, нерідко – гнійничковим або алергічним висипом, набуває непривабливого сірувато-жовтявого коліру внаслідок впливу смол тютюнового диму і ін.

Отже, під дією куріння в організмі виникає цілий ряд органічних і функціональних порушень. Вражаються практично всі системи організму з різними ступенями відхиленнями від норми. Куріння, розпочате у молодому віці, може перешкодити молодій людині стати кваліфікованим фахівцем, освоїти деякі професії (льотчика, спортсмена, працівника творчої праці і т.д.). За інших рівних умов курці є гіршими працівниками, ніж некурящі(це визнано майже офіційно). Досить сказати, що деякі зарубіжні фірми за одну і ту ж роботу курцям встановлюють заробітну плату на 10-15% нижче, ніж некурящим. І це виправдано:

• курці часто хворіють і пропускають значно більше робочих днів, ніж некурящі;

• постійно влаштовують «перекури», на які, згідно деяким спостереженням, йде до 15% робочого часу;

• спонукають до значно частішого куріння тих, хто схильний до куріння зрідка;

• серед курців значно підвищений відсоток тих, хто зловживає алкоголем і т.д.

Взагалі куріння приносить організму таку шкоду, що тривалість життя курця скорочується на 6-8 років. Смертність серед курців молодого віку на 30-40% вище, ніж серед некурящих, і вона зростає пропорційно стажу і інтенсивності куріння. Підраховано, що кожні 10 секунд | одна людина| в світі помирає внаслідок куріння||.

Сьогодні іноземні тютюнові монополії рекламують як «нешкідливі для організму»| сигарети| з меншим| вмістом нікотину і смол. З цього| приводу генеральний| директор Національного інституту ракових| захворювань| доктор А.Антон (США) відмітив, що| нетоксичною сигаретою може| вважатися| тільки та, котра| не горить|.

Куріння і вагітність. Окрім шкоди для себе, жінка-курець шкодить і своїй дитині. Вагітність у тих, хто палить, протікає з різними ускладненнями, важким пізнім токсикозом – підвищенням артеріального тиску, появою набряків і білка в сечі (“нефропатія вагітних”).

У вагітних виявлені різноманітні зміни плаценти, пов'язані з курінням: плацента розвивається гірше, вона тонша, має знижену масу і погано справляється зі своєю функцією. В плаценті спостерігаються значні судинні зміни (зокрема інфаркти плаценти), що сприяє розвитку маткових кровотеч (на 25-50% частіше, ніж у некурящих), часто зустрічається низьке прикріплення плаценти до матки, що призводить до ускладнень в пологах.

При курінні вагітної жінки кожну хвилину в плід надходить 18% нікотину, а виводиться тільки 10% , тобто відбувається накопичення нікотину в крові плоду.

Нікотин викликає

- звуження кровоносних судин плаценти, що викликає порушення нормального живлення і дихання плоду^. Внаслідок цього новонароджені від матерів-курців в середньому важать на 300 г менше, ріст на 2,5-3 см менше, ніж у дітей некурящих жінок, зменшені і розміри голови. Також доведено, що немовля в  утробі жінки, яка палить, відчуває нестачу кисню, постійно «задихається» (гіпоксія плоду). Життєздатність таких новонароджених знижена і смертність серед них вдвічі вища;

• скорочення гладкої мускулатури матки. Тому у жінок, які палять, спостерігаються у 2-3 рази частіше самодовільні аборти, передчасні пологи, а це значить, що дитина народилася недоношеною, недостатньо зрілою для життя в навколишньому середовищі і схильна до різноманітних захворювань;

• порушення процесу дроблення заплідненої яйцеклітини і імплантації зародка в стінку матки, що призводить до ранніх викиднів.

Шкідливі речовини тютюнового диму особливо згубно впливають на зародок в процесі органогенезу| (розвитку окремих частин тіла і органів) протягом перших 2-3 місяців вагітності. Це може призвести до неправильного формування (деформації) деяких органів і потворності плоду (вродженим вадам серця, аномаліям нервової системи, деформаціям шлунку, кінцівок, черепа, будови порожнини рота – «заяча губа», «вовча паща» і ін.).

В дещо пізніші періоди вагітності токсичні сполуки тютюнового диму можуть викликати важкі порушення в печінці, центральній нервовій системі, нирках і інших органах плоду, і як наслідок – народження мертвої дитини (в середньому у однієї з кожних п'яти жінок, які палять), або після народження живої дитини у неї проявляються важкі захворювання.

Відомо, що у 40% жінок, які викурюють більше 10 сигарет щодня, можуть народжуватися діти з підвищеною схильністю до судом і епілептичних| припадків, в 7 разів збільшується ризик раптової смерті дитини на першому році життя, частіше буває гідроцефалія (водянка мозку), підвищується ризик діабету, алергічних захворювань і ін.

Всі вище описані зміни в організмі неповноцінної дитини від матері, яка палить, називають «нікотиновим синдромом плоду».

Куріння жінки під час вагітності впливає і на подальшу поведінку та здоров'я дитини. У дітей перших років життя спостерігається затримка фізичного розвитку, підвищена імпульсивність, бунтарство, схильність до ризику, негативізм, агресивність, зниження інтелектуального потенціалу дитини з подальшими проблемами в навчанні і т.д. У таких дітей простежується раннє формування залежності від куріння – діти часто плачуть в перші 3 місяці життя через те, що їм не вистачає нікотину, до якого вони звикли в череві матері. Пізніше виявляється підвищена схильність до початку власного куріння і споживання інших наркотиків ще до 10-13 років.

Не менш шкідливе для дитини і куріння матері, яка годує його груддю: діти погано розвиваються, тривожно сплять, вередують, їх часто турбує кишечник, у ряді випадків спостерігається нічне нетримання сечі, грудне молоко матері-курця може стати причиною отруєння новонародженого. Іноді дитина відмовляється від грудей через неприємний запах грудного молока і соска матері, що також затримує розвиток дитини.

Таким чином, куріння вагітної і жінки, яка годує груддю, по відношенню до власної дитини – злочинно. Але ще важливіше зрозуміти: куріння жінки в будь-який з періодів її життя (дитинство, юність, життя до зачаття дитини) небезпечне для потомства.

Нагадаємо той факт, що загальна кількість яйцеклітин в жіночому організмі закладена вже в момент народження дівчинки і вони лише по черзі дозрівають. Тому шкідлива дія тютюнового диму (і при пасивному курінні також!) на всі яйцеклітини триває впродовж всього життя жінки – від її народження і до зачаття дитини. Тому зміни в яйцеклітинах можуть позначитися на формуванні, розвитку і здоров'ї дитини навіть якщо під час вагітності жінка не палила.

Слід знати, що вплив куріння майбутнього батька на здоров'я майбутньої дитини не обмежується тільки неповноцінністю сперматозоїдів, порушенням їх запліднюючої| здібності і зміною спадкових якостей хромосом, які відіграють роль при зачатті. В період вагітності цей вплив не менш важливий.

Куріння майбутнього батька діє двояко. По-перше, створюється джерело тютюнового диму і вагітній доводиться страждати від пасивного куріння. По-друге, якщо майбутня мама раніше курила і |кинула палити заради майбутньої дитини, то їй значно важче утримуватися від сигарети.

В цілому, сьогодні прийнято виділяти такі ж види впливу куріння батьків на їх потомство, як і при зловживанні алкоголем:

• тератогенний – народження неповноцінної дитини внаслідок куріння батьків в дні передбачуваного зачаття, куріння жінки в перші тижні вагітності;

• мутагенний – пошкодження хромосом статевих клітин батьків при тривалому курінні, що призводить до розвитку різного роду потворності, спадкових захворювань у дітей;

• соматогенний – народження дитини з високим ризиком схильності до різних захворювань (насамперед серцево-судинної і нервової систем) при тютюновій інтоксикації плоду внаслідок куріння жінки під час вагітності;

• наркологічний – розвиток тютюнової залежності у дитини при курінні жінки під час вагітності і годування грудьми.

Психологія куріння. Як правило, перша зустріч з тютюном проходить для людини хворобливо – розвиваються ознаки отруєння нікотином різного ступеня важкості:

• запаморочення, головний біль;

• нудота, гіркота в роті;

• зростаюча слабкість, блідість, холодний піт;

• кашель, сльозотеча;

• неспокій, тремтіння кінцівок;

• падіння артеріального тиску;

• шум у вухах, оглушеність, загальна загальмованість|, сон (при сприятливому результаті);

• смерть від паралічу дихання (при важкому отруєнні, що спостерігається при змаганні – хто більше викурить сигарет).

На жаль, ознаки отруєння тютюновими отрутами не стращають| людину і вона робить нові спроби або продовжує куріння. Курець-початківець, долаючи неприємні відчуття, примушує себе продовжувати курити. При повторних зверненнях до сигарети токсична дія нікотину поступово слабшає і на перший план виступає приємно збуджуюча (ейфоризируюча|) дія тютюну. Куріння стає для людини бажаним.

Саме на цій, другій фазі розвитку пристрасті до куріння тютюновий дим, шкідливий і неприємний сам по собі, теж стає приємним і бажаним – як ознака пов'язаного з ним подальшого ефекту ейфорії. Сам процес куріння стає звичним і необхідним. І лише значно пізніше, на третій фазі вживання тютюну людина поступово починає усвідомлювати, що це заняття приносить йому не тільки задоволення, але і шкоду, різні ускладнення з боку внутрішніх органів і великі незручності.

Що ж спонукає людину долати природну фізіологічну реакцію огиди до куріння?

Основні причини куріння представлені в таблиці №

Вік (роки)	Причини куріння
13 –19	Вплив однолітків-курців, оточення, прагнення виглядати| дорослим, реклама, наслідування, спосіб самоствердження, цікавість
20 –39	Поліпшення ситуації спілкування, стереотип поведінки, прагнення все в житті випробувати, антистресовий ефект, мода, привабливість, фізична залежність, оточення, реклама
40 – 59	Те ж, що в 20-39 років; додатково: посилення фізичної залежності, розчарування від попередніх спроб кинути палити
60 і більше або особи з ознаками захворювань	Те ж, що в 40-59 років; додатково: відчуття, що шкода здоров'ю вже нанесена і це непоправно.

Хотілося б уточнити деякі соціологічні і психологічні аспекти феномена куріння.

Куріння - це ритуальна і символічна поведінка, для якої важливим є очікування ефектів від різноманітних речовин.

З погляду психоаналітиків, куріння — це подразнення оральної зони, внаслідок чого людина отримувала найперші задоволення в житті (смоктання молока, насичення, відчуття захисту). Тому куріння, з таких позицій, це ознака неспокою, бажання сховатися, уникнути напруги, а сигарета грає роль пустушки.

Крім того, куріння може бути своєрідним способом невербального спілкування. На думку багатьох психологів, саме ця обставина в більшості випадків стає причиною початку куріння людини. Адже можна стояти мовчки поряд і палити, створюючи видимість загальної справи, прийнявши зосереджений і привабливо задумливий вигляд, викликаючи певне відчуття солідарності, взаєморозуміння, засноване на усвідомленні наявності загальної потреби і схожості. Характерно, що чим нижче рівень особистістного розвитку тих, що спілкуються, тим схожість для них важливіша.

Куріння може стати і способом поліпшення ситуації спілкування – коли в голові не так багато думок, якими варто було б обмінятися з іншими, розмова не клеїться, а підтримувати її потрібно, куріння дозволяє заповнити паузи, дає час на обдумування відповіді.

Сучасні дослідження групи американських вчених показали, що куріння є соціально-заразливим феноменом, який виявляється як:

• навмисне наслідування членам якої-небудь компанії, в яку підліток хоче бути прийнятим;

• наслідування людині, яка подобається (наслідування навіть в недоліках!);

• неусвідомлене наслідування, наприклад, коли палять батьки і куріння міцно входить в уклад даної сім'ї.

Але в результаті цього ж дослідження було з'ясовано, що курцеві легше вдається і відмовитися від куріння, якщо кинув палити хтось з його найближчих друзів або родичів.

Не можна не звернути увагу на дослідження американських учених-психологів, які переконливо показали, що частота куріння серед населення будь-якої країни обернено пропорційна соціальному положенню людей, що палять. Тобто, чим нижче соціальне положення, тим вищий відсоток курців і тим більше вони викурюють тютюну. Така пряма залежність дозволила американцям привселюдно оголосити, що куріння - це «звичка невдах» і людей низького інтелекту. Дійшло навіть до того, що службовці стали боятися палити тільки тому, що їхнє оточення могло зарахувати їх до невдах без перспектив просування по службі. Найнижчий відсоток курців спостерігається серед мільйонерів, наукової еліти і урядовців вищої ланки. Найвищий відсоток - серед людей, які виконують низько кваліфіковану| роботу і ті, які насилу говорять на своїй рідній мові.

Розповсюдженню куріння сприяють і такі чинники:

• мода (особливо серед жінок). Тим, хто палить для того, щоб не відстати від моди, хотілося б нагадати, що мода проходить, а ось куріння кинути буває дуже важко;

• поблажливе відношення оточуючих;

-

доступність тютюнових виробів (особливо для підлітків);

-

реклама тютюну і тютюнових виробів (мал.).

Рис. Реклама як чинник розповсюдження куріння

При цьому, як і при інших видах наркотизму|, шкідливі сторони дії наркотичної речовини подаються як привабливі і корисні. Такі міфи сформувалися ще в той час, коли шкода куріння була практично невідома і тютюн рекомендовали в| якості лікувального засобу (як алкоголь і деякі надзвичайно небезпечні наркотичні препарати, заборонені в даний час).

Живучості невірних уявлень про нібито «користь» куріння сприяє інертність буденного мислення,стійкість його до нової інформації, неусвідомлене використання старих знань, недостатня здатність відмовлятися від міфів навіть у разі їх явної помилковості.

Міфи про куріння

Міф 1. Сигарета допомагає розслабитися. Про  вплив нікотину на  стрес говорять вже давно. В основному, говорять люди-курці, які «заспокоюються», закуривши.

Насправді, сигарети не  допомагають розслабитися, а  курців заспокоює ритуал – дістав сигарету, прикурив, затягнувся, видихнув. Нікотин – найшкідливіша речовина з 4000  речовин, що містяться в  димі. Він  не володіє заспокійливою дією, інакше він  би давно застосовувався в  медицині як дешевий засіб від  стресу.

Міф 2 . Кинеш палити – розтовстієш. Іноді люди скаржаться, що почали набирати вагу, відмовившись від  сигарет. Звідси і невірний висновок про  зв'язок куріння і схуднення. Адже довкруги повно димлячих товстунів.

Справа зовсім не в сигаретах, а  в тому, що люди починають «заїдати» стрес, що виникає при  відмові від  куріння, і їдять знічев'я в  ситуаціях, коли раніше закурювали. У  тому, що відмовитися від  тютюну складно, немає нічого дивовижного – тютюнова залежність по  силі не  поступається героїновій. Також куріння може викликати збої в  роботі ендокринної системи організму і привести до  деякої втрати ваги. Це не  те схуднення, до  якого варто прагнути. Збої на  гормональному рівні - дуже висока ціна за декілька кілограмів. Крім того, притупляючи сигаретою відчуття голоду, провокується розвиток гастриту і виразкової хвороби шлунку.

Міф 3. Діти курців звикають до  тютюну ще до  народження. Тому, якщо жінці не вдалося кинути палити до вагітності, то потрібно продовжувати палити, оскільки «дитинча всередині вже звикло»; «вагітним не можна переживати, краще палити і бути спокійною, ніж кинути і нервувати».

Ці рекомендації шкідливі і не мають під собою ніякого підгрунтя , адже шкода куріння під час вагітності просто величезна. Доведено, що куріння майбутньої матері приводить до  передчасних пологів, викиднів, народження дітей з  недостатньою вагою і різними пороками розвитку, збільшує ризик раптової смерті   дітей першого року життя. За  різними| даними, куріння майбутньої матері впливає на  дитину аж до  шестирічного віку – такі діти частіше хворіють і гірше вчаться.

Міф 4. Відмова від  сигарет після багатьох років куріння – дуже великий стрес. Думка про  те, що завзятим курцям не можна повністю кидати палити, навіть якщо вони захворіли внаслідок цієї звички, помилкова.

Позбавлення від  тютюнової залежності завжди доброчинно впливає на  організм і істотно знижує навантаження на  серце і легені. Відомо, що нікотин починає виводитися з організму вже через  дві години після відмови від  тютюну, через 12  годин рівень окислу вуглецю в  крові нормалізується, і людина перестає відчувати брак повітря. Вже через  два дні смак і нюх стануть гострішими, а  через 12  тижнів людині буде помітно легше ходити і бігати внаслідок позитивних змін в  системі кровообігу. До 9  місяців потрібно на  те, щоб зникли проблеми з  диханням: кашель і задишка. Протягом 5  років ризик інфаркту міокарда| знизиться приблизно вдвічі. Саме тому варто відмовитися від  сигарет, навіть якщо людина вже постраждала від  пов'язаних з  курінням захворювань. «Організм вже звик до  нікотину і повинен його отримувати» – самогубна тактика.

Міф 5. Легкі сигарети менш шкідливі.

«Легкі-Light», ментолові і зі «зниженим вмістом смол» сигарети так само шкідливі для здоров'я, як і звичайні.

Відчуття їх меншої «шкідливості» майстерно сформоване тютюновою рекламою. Навіть у «легких» сигаретах міститься достатньо нікотину для формування сильної залежності. До того ж, перейшовши на «легкі» сорти, курці схильні збільшувати кількість викурених сигарет, сильніше і частіше затягуватися, збільшуючи дозу отриманого нікотину і смол.

Сигарети з  ментолом, що представляються як вишукані, жіночі, освіжуючі,| ароматні формують тютюнову залежність навіть швидше звичайних. Високотехнологічні фільтри сигарет, хоч і здаються надійним захистом, насправді є ще одним прийомом виробників – курець і його оточення все одно отримують солідну дозу шкідливих речовин, нікотину і диму.