Галюциногени

Наркотичні речовини цієї групи здатні змінити сприйняття і свідомість людини досить досить незвично – викликати галюцинації, тобто у сприйнятті людиною об'єктів, що відсутні в даний час в оточуючому його середовищі. Багато галюциногенів міститься у рослинах, що з найдавніших часів люди використовували в релігійних ситуаціях, деякі - синтезовані в хімічних лабораторіях і стали використовуватися у містичних ритуалах новітнього часу.

До групи галюциногенів належать такі речовини:

• ЛСД ( “марки”, “кислота”) - диетиламід лізергінової кислоти — синтетичний наркотик. Порошок білого кольору або прозора рідина, які не мають запаху. ЛСД може бути у вигляді кубиків цукру, смужок желатину, капсул або пігулок, але найбільш ходові є так звані промокашки або марки. Це шматочки їстівного паперу, розміром в один квадратний сантиметр, на який нанесений розчин ЛСД: застосовується шляхом прикріплення до піднебіння;

• псилоцин та псилоцибін містяться в грибах роду Psilotsibum («магічні гриби»).Ці гриби доступні тільки наприкінці літа. Вони схожі на маленькі коричневі поганки, але капелюшок їх має фіолетовий відтінок. Вживають їх смаженими, вареними і сирими. Найбільш популярні псилоцибінові гриби у підлітків. Головна небезпека цього наркотику - його доступність;

• мескалін міститься в одному із сортів мексиканського кактусу, за ефектами практично не відрізняється від ЛСД.

Мотиви до вживання галюциногенів – цікавість і данина моді. Надалі – інтерес до незвичайного психічного стану, який виникає на фоні вживання «магічних грибів».Споживачі цих грибів найчастіше обґрунтовують причини їх прийому наявністю «сірого» життя і прагнення до отримання незвичайних, вигадливих відчуттів.

ЛСД ­- найсильніший серед відомих галюциногенних препаратів. Навіть незначні дози ЛСД здатні викликати психічні порушення.

Фізичні симптоми при прийомі ЛСД виявляються практично завжди:

• прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску (іноді зниження );

• розширення зіниць, труднощі фокусування погляду на окремих предметах;

• слинотеча (іноді – сухість у роті), сльозотеча;

• посиніння рук і ніг, тремтіння рук, озноб за рахунок скорочення периферичних артерій та ін.

Психічні симптоми передують фізичним (цей процес споживачі ЛСД називають «трипами», тобто «подорожами»):

• виникає почуття ейфорії,

• з'являються зорові і слухові галюцинації, людина «потрапляє» у світ дуже яскравих фарб, заплутаних думок та образів, починає бачити музику, чути фото, відчуває пахощі кольорів і т.п.

• час і простір переживаються по-іншому; предмети збільшуються або зменшуються, витягуються, сплющуються, здаються наближеними або віддаленими, змінюється їхнє співвідношення;

• порушення відчуття свого тіла та координації рухів;

• повністю втрачається самоконтроль.

Характер впливу галюциногену залежить від настрою людини та обстановки і може викликати у нього різні стани: від захвату й ейфорії до сильної тривоги, відчуття жаху і панічного остраху навколишнього оточення.

Серед молоді поширена хибна думка, що галюциногени безпечні, адже їх вживання не призводить до виникнення класичної форми абстиненції. Але вживання цих наркотиків призводить до незворотних змін у структурах головного мозку, внаслідок чого виникають психічні розлади різного ступеня тяжкості, аж до повного розпаду особистості навіть при одноразовому прийомі ЛСД. Психічні порушення при цьому тотожні симптомам шизофренії.