Амфетаміни

Амфетамін – хімічне похідне молекули ефедрина. У природі ефедрин міститься в рослині ефедра^.

Групу амфетамінів (у побуті –“федір”) утворюють синтетичні речовини, що містять сполуки амфетаміну, котрі отримуються з медичних препаратів, до складу яких входить ефедрин (солутан, ефедрину гідрохлорид).

Амфетамін, як речовина, був відкритий ще наприкінці Х1Х століття, синтезований у Німеччині у 1912 році. У 30-х роках XX століття широко вживався з медичними цілями для лікування психічних захворювань, нервових розладів, ожиріння й ін. Під час Другої світової війни амфетамін давали американським і радянським льотчикам, морякам, танкістам, розвідникам як засіб для зняття втоми, боротьби зі сном під час несення служби, підвищення уваги. Пізніше він став досить популярним у США, Швеції, Великій Британії і не вважався небезпечним наркотиком. Але незабаром виявили його властивість викликати звикання та здійснювати руйнівний вплив на функції центральної нервової системи. Вже у 1971 році Віденська конвенція з контролю за психотропними речовинами внесла амфетаміни до “чорного списку” , тому медичне застосування їх було припинено.

Амфетаміни здійснюють психостимулюючу, збуджувальну дію. Так при введенні їх в організм на короткий час поліпшуються інтелектуальні і фізичні можливості людини, усувається відчуття голоду, ліквідується втома, сонливість (на міжнародному жаргоні наркоманів називаються “спід” – від англ. speed– швидкість, поспіх).

Амфетамін хімічно подібний до природного стимулятора організму – адреналіну, що дозволяє амфетаміну імітувати багато його дій. І амфетамін, і адреналін допомагають організму пережити стреси.

Амфетаміни володіють практично усіма властивостями кокаїну, але психічна залежність від них з'являється набагато швидше ( іноді формується після першого або другого прийому амфетаміну).

В Україні амфетаміни зустрічається найчастіше у таких формах:

• ефедрон (“мулька”, “джеф”, “марцефаль”) — готовий для вживання розчин, отриманий у результаті хімічної реакції. Розчин прозорий або має світло-рожевий колір, з характерним запахом фіалки; вживається найчастіше внутрішньовенно, рідше всередину;

• первітин — готовий для вживання розчин, отриманий у результаті складної хімічної реакції. Прозора масляниста рідина, інколи має жовтий колір, з характерним запахом яблук;

• ефедрин — кристали білого кольору, отримані з ефедри. Застосовується в медичних цілях, а також для виготовлення ефедрону та первітину - найчастіше шляхом маніпуляцій з медичними препаратами. Готові до вживання кристали мають жовтуватий колір. Їх вдихають або курять, але в більшості випадків ці препарати вводяться внутрішньовенно;

Р ис. Амфетаміни

• “Екстазі” (“Адам”, “Ешка”, “Ікс”, “Диск”, “Бублик”) – сленгове позначення хімічної сполуки 3,4-метілендіоксі-метамфетаміна (MDMA) – одна із найпопулярніших в усьому світі група синтетичних препаратів на основі амфетамінів; має форму білих, коричневих, рожевих, жовтих і різнобарвних таблеток, часто з малюнками, або капсул; призначений для перорального застосування у специфічній обстановці дискотеки (“клубної” тусовки).

Реакція на перше вживання амфетаміну може бути різною — від гострого бажання повторити його вживання аж до отруєння з наявністю вкрай негативних відчуттів.

Основні ознаки вживання амфетамінів:

• підвищена рухова активність (суперактивність), діяльність набирає непродуктивного та одноманітного характеру,

• балакучість, веселість, захват, вселюбов, щира радість, ейфорія,

• відсутнє почуття голоду,

• усувається відчуття втоми і сонливості, порушується режим сну і діяльності,

• з'являється сильна сексуальна активність,

• температура тіла зростає,

• кров'яний тиск підвищується, пульс прискорюється,

• зіниці розширюються,

• тимчасово, але помітно підвищується розумова працездатність (особливо при прийомі «екстазі») – збільшується обсяг уваги, здатність до запам'ятовування, швидкість обробки інформації, підвищується навіть IQ.

Дія наркотику триває 2—12 годин (залежно від типу речовини), а потім настає стан, який характеризується глибоким сумом, зневірою, пригніченістю, спустошеністю, погіршенням працездатності. Це пояснюється тим, що амфетаміни прискорюють хімічні реакції в організмі, стимулюють виділення серотоніну, що, у свою чергу, впливає на енергетичну систему людини - веде до посиленого використання і виснаження енергоресурсів. Якщо амфетамін перестає діяти, різко зменшується виділення серотоніну і людина відчуває втому, впадає в депресію. Щоб привести себе до норми, людині необхідно повторно вжити стимулятор, що може призвести до психологічної залежності.

Тривале вживання потребує постійного збільшення дози наркотику.

Амфетамінова наркоманія має характер «запойної», або «сесійної», — періоди “запою”( коли відмовитися від вживання наркотику вже важко) змінюються на «холодні» періоди, тривалість яких з часом скорочується.

Формується психічна і фізична залежність (фізична залежність виражена значно менше).

Стан абстиненції характеризується дуже сильними депресивними та дисфоричними розладами. З'являється підвищена сонливість,загострюються запальність, злобність, агресивність. З часом з'являються безпричинні тривожність та підозрілість. Можливі спроби суїциду.

Наслідки вживання амфетамінів:

• нервове виснаження,

• незворотні зміни головного мозку,

• ураження серцево-судинної системи та всіх внутрішніх органів,

• великий ризик зараження СНІДом та гепатитом внаслідок використання спільних шприців та значно частішим (порівняно з опіатами) вживанням наркотику під час «запою»,

• ураження печінки через низьку якість наркотику — у ньому залишаються йод, марганцівка та червоний фосфор, що використовуються для виготовлення наркотику;

• значне зниження імунітету та, як наслідок, схильність до інфекційних захворювань;

• дуже велика небезпека передозування з тяжкими наслідками, аж до смертельного кінця.

Варто окремо зупинитися на ефектах від «Екстазі» - “таблеток радості”, “наркотику любові”, як називають іноді цей препарат, що користується величезною популярністю серед молоді.

У 30-80-х роках XX ст. «Екстазі» широко використовувався в медицині для лікування депресивних станів (у США, Швеції, Великій Британії).Але незабаром виявили його властивість викликати звикання та здійснювати руйнівний вплив на функції центральної нервової системи і медичне застосування його було припинене. З 1985 року «Екстазі» знаходиться в списку заборонених до застосування препаратів.

«Екстазі” притаманний виражений галюциногенний ефект, що відрізняє його від інших похідних амфетаміну

Навіть звичайна доза “екстазі” іноді може стати причиною незворотних змін в організмі людини, привести до сильного зневоднення, порушення серцевого ритму і раптової смерті від гострої серцевої недостатності (особливо, при наявності нерозпізнаних медиками вад серця та ін.).

Передозування “екстазі” завжди небезпечне – температура тіла зростає до 40-42ºС, підвищується артеріальний тиск, з'являється слабкість, почуття тривоги аж до виникнення приступів паніки. Можлива втрата свідомості, параліч серцевого м'язу і смерть.

Перші ознаки хронічного впливу виявляються, як правило, уже через декілька місяців.

Наслідки вживання «екстазі»:

• фізичне та нервове виснаження, ресурси організму швидко вичерпуються.;

• швидке виникнення психічної залежності (без препарату людина не здатна до продуктивної діяльності); з часом спонукання за допомогою «екстазі» вже потрібне для виконання будь-якої діяльності;

• порушення пам'яті і руйнування інтелекту. Дослідження голандських вчених показали, що мозок жінок, які приймали “екстазі”, втратичає значно більше клітин, ніж мозок чоловіків. Причина – жіночий гормон естроген в комбінації з “екстазі” викликає ряд метаболічних електролітних порушень;

• можуть бути крововиливи в мозок (інсульт), набряк мозку;

• препарат негативно впливає на генетичний код та майбутнє потомство (особливо при прийомі його під час вагітності) – виявляють уроджені дефекти, насамперед, серцево-судинної і скелетно-м'язової систем;

• порушення біоритмів сну і неспання, безсоння (інсомнія);

• психічні захворювання з галюцинаціями, маренням, страхами; психози, що дуже схожі на шизофренію; тяжкі депресії, що призводять до самогубства (за статистикою 12% споживачів “екстазі” закінчують життя самогубством);

• розлади сексуальної функції; гормональні розлади;

• ураження, дистрофія печінки;

• судоми, нервове тремтіння, мимовільне стискання зубів;

• порушення згортання крові;

• грубі порушення обміну речовин;

• хронічна ниркова недостатність.