Опій
(містить 26
алколоїдів)
Макова солома
морфін
кодеін
Опій екстракційний
етилморфін
омнопон
Морфін технічний
Опій ацетильований
героін
Лікарські препарати, Кустарно виготовлені
виготовлені промисловим наркотичні засоби
способом
Рис. Наркотичні засоби, що отримують
у процесі переробки маку.
При потраплянні на язик необроблені опіатні наркотики дають відчуття легкої терпкості (мають легкий в'яжучий ефект).
Морфін і морфіноподібні речовини по своїй структурі близькі до природних біоорганічних сполук організму людини, так званих опіоїдних пептидів мозку - ендорфінів і енцефалініцв (“гормони щастя”), що є регуляторами нервових процесів між клітинами і тканинами. Однак кількість їх в організмі дуже незначна, і при виході з «депо» вони швидко руйнуються спеціальними ферментами. При перших прийомах морфін і морфіноподібні речовини залишаються в організмі порівняно довго, однак при повторних прийомах значно активізуються ферменти, що руйнують морфін, тому для отримання такого ж ефекту дози морфіну доводиться підвищувати.
Включаючись в обмінні процеси організму, опіати призводять до швидкого (інколи після 1— 2-разового вживання) виникнення сильної психічної, а потім і фізичної залежності.
Р
ис.
Препарати опію
Опіати мають такі спільні властивості: спочатку викликають стан ейфорії – почуття незвичайного душевного і тілесного комфорту, спокою, умиротворення, відчуття своєї значущості, всемогутності. Реакція на перше вживання може бути різною — від гострого бажання повторити вживання до отруєння (супроводжується нудотою і блюванням) та вкрай негативних відчуттів. Негативні реакції, зазвичай, зникають при повторних вживаннях.
Ознаки опійного сп'яніння:
відчуття тепла і приємної важкості в руках і ногах (через розширення судин);
- почервоніння обличчя, а іноді і верхньої частини тіла, яке через декілька хвилин змінюється блідістю і сухістю шкіри, слизової оболонки ротової порожнини;
свербіж в області підборіддя, чола і кінчика носа – більш властиве “починаючим” наркоманам, оскільки з розвитком хвороби цей симптом зникає;
надзвичайна сонливість, малорухомість, мовчазність, стан тихого спокою, достатку;
поведінка доброзичлива, догідлива, без злостивості, брутальності;
людина замислена; прагне до самотності в тиші, у пітьмі, незважаючи на час доби; відсутні будь-які бажання, потяги;
зіниці дуже вузькі і не реагують на зміни в освітленні – найбільш достовірна ознака опійного сп'яніння. Тому наркомани зі стажем, щоб не привертати до себе цим уваги інших людей, постійно, навіть взимку і у приміщенні, носять темні окуляри;
зниження гостроти зору при поганому освітленні;
зменшення чутливості до болю;
можуть з'являтися ілюзії – “мрії”: на стіні, стелі, шпалерах бачаться чудернацькі і приємні картини.
Дія наркотику триває 6—12 годин. Поступово описаний стан переходить у сон.
Опійне сп'яніння менше, ніж інші види наркотичного сп'яніння, нагадує алкогольне сп'яніння (відсутні ознаки порушень координації та артикуляції).
Більшість опіатів швидко переробляються в печінці і виділяються нирками - 90% виділяється протягом дня після прийому наркотику. Однак сліди морфіну можуть залишатися в сечі від 2 до 4 днів після його вживання.
Розвиток опійної наркоманії (опіоманії, опіізму), формування звикання до опіатів відбувається досить швидко.
Впродовж декількох днів (іноді тижнів) виробляється синдром психічної залежності з бажанням відчути приємне почуття спокою. При відсутності наркотику виникає стан психічного дискомфорту, невдоволеності, напруги. Толерантність до наркотику зростає у 3-5 разів, слабшає ефект колишньої дози.
З часом змінюється і характер сп'яніння від наркотику: замість стану розслабленості і блаженного спокою виникає стимулюючий ефект : прийнявши дозу, наркоман відчуває приплив енергії, стає бадьорим, діяльним, рухливим. Інтоксикація стає єдиним станом, у якому наркоман не тільки відчуває комфорт, але і здатний на якусь діяльність. Досвідчені наркомани можуть мистецьки ховати своє сп'яніння від навколишніх, якщо в них є досить грошей і наркотику (але не можна сховати міоз – різке звуження зіниць !).
Якщо вживання опіатів стало вже системою (тобто періодичним, з визначеними інтервалами вживаннями наркотику), то обов'язковим компонентом опійної наркоманії є фізична залежність, тобто після припинення дії наркотику починає розвиватися абстинентний синдром.
Ознаки систематичного вживання опіатів:
різкі та часті зміни настрою та активності, які не залежать від ситуації;
порушення режиму сну та працездатності;
не природно вузькі зіниці;
часті нездужання без видимих причин;
циклічні зміни емоційного та фізичного стану, що характеризують стадії сп'яніння та абстиненції;
зміна зовнішнього вигляду:
на вигляд старше свого віку, рання сивина, ламкість волосся;
шкіра бліда, суха, зморшкувата, з жовтуватим відтінком;
втрата ваги, виснаження;
емаль зубів ушкоджена, зуби обламуються, випадають без болю;
нігті обламані;
на венах в області ліктьових суглобів, кистей, на ногах, шиї й ін. можуть бути сліди ін'єкцій різної давнини.
Як відзначалося раніше, відображенням сформованої фізичної залежності є стан абстиненції, який виникає через 6-12 годин після припинення прийому препарату.
У випадках опійної абстиненції (“ломки”) спостерігається позіхання, слюно- і сльозотеча, нежить, приступи чхання, озноб, зубний біль, зведення жувальних м'язів, інтенсивні м'язові болі в руках, ногах, попереку, спині, через які хворі не знаходять собі місця, судоми; характерна пітливість, “гусяча шкіра”, дихання і пульс прискорені, артеріальний тиск підвищений, може спостерігатися понос, збільшене сечовипускання. Хворі неспокійні, непосидющі, дратівливі, примхливі, поведінка і вчинки непередбачені, вони здатні на будь-яке насильство, будь-який злочин, аби дістати наркотик. Жоден опіоман не в змозі перенести абстиненцію. Багато хто з них пробує (по декілька разів) самостійно припинити вживання наркотиків, але не витримують цього і знову зриваються.
При систематичному вживанні будь-яких опіатів, у тому числі і трамадола, можливі такі наслідки та ускладнення:
токсична енцефалопатія – порушення роботи головного мозку. Людина стає розсіяною, дратівливою, нездатною критично мислити, знижується рівень інтелекту;
токсична гепатопатія – ушкодження печінки (з подальшим розвитком токсичного гепатиту, цирозу). Найбільш сильно вражається печінка, мозок та інші внутрішні органи при вживанні препаратів опію, виготовлених кустарним способом. Це пов'язано з хронічним отруєнням речовинами, що використовуються для витяжки опію (оцтовий ангідрид, ацетон, похідні хлору);
порушення обміну кальцію – опіати блокують транспортування кальцію, що приводить до руйнування зубів і кісток;
ризик зараження ВІЛ-інфекцією та гепатитом В, С через використання спільних шприців, розчинів, посуду для виготовлення наркотиків;
інші інфекційні ускладнення - абсцеси і сепсис (зараження крові);
тромбози судин, тромбофлебіти, запальні захворювання кровоносних судин;
зменшується сексуальність, у чоловіків настає імпотенція;
можлива смерть від самогубства через почуття безвихідності і безнадійності, апатії, глибокої депресії;
передозування, що призводить до отруєння людини та смерті.
Ознаки передозування:
відсутність реакції на зовнішні подразники;
підвищена сонливість;
дихання ледь помітне або відсутнє;
пульс ледь прощупується;
шкіра холодна і волога, бліда, із синюватим відтінком;
сині губи, кінчики пальців;
втрата свідомості;
судоми.
Смерть від передозування настає в результаті:
паралічу дихального центру;
зупинки серця;
закупорки дихальних шляхів блювотними масами або при западанні язика.
Невідкладну допомогу при передозуванні здійснюйте у такій послідовності:
Викличте «швидку».
Намагайтеся привести його (її) до тями:
побийте по щоках,
ущипніть за мочку вуха,
розітріть вуха,
надавлюйте на ніготь мізинця ,
надавлюйте на точку по центру між носом і верхньою губою;
якщо отямиться, тормошіть – не давайте заснути;
відкрийте вікна;
запропонуйте встати, походити, подихати глибоко;
обмотайте голову рушником, змоченим холодною водою;
давайте побільше пити води, молока.
Якщо він (вона) без свідомості:
- обов'язково дістаньте язик: ставши позаду, підніміть голову постраждалого і вказівними пальцями сильно натисніть попереду місця з'єднання верхньої і нижньої щелеп (під вилицями), іншими пальцями відіжміть нижню щелепу. Можна спробувати розтиснути щелепи ложкою. Діставши язик, очистіть рот від блювотних мас. Перевірте пульс на сонній артерії; послухайте, чи б'ється серце. Якщо дихання відсутнє, зробіть штучне дихання.