1.4.4. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом у сучасних умовах.

Секс у нашій країні є і це добре. Загальновідомо, що секс – це дуже важлива фізична й емоційна частина життя людини. Це шлях до співпереживання і взаємної ніжності, хвилювання і насолоди.

Знайомство з ЗПСШ переконують, що людські сексуальні стосунки, які є джерелом радості й щастя, можуть приносити і великі страждання, призводити до страшних наслідків. Найголовнішим страхуванням від інфекцій, що передаються статевим шляхом, повинна бути самодисципліна, турбота про близьких і коханих людей, про спокій своєї родини і власне здоров'я.

Абсолютно безпечним є тільки утримування. Але враховуючи реалії нашого буття, у тому числі і розвиток більшої сексуальної свободи в більш ранньому віці, й множинні статеві контакти нового покоління сексуально активної молоді без сталих взаємин з партнерами, важливо сьогодні знати правила максимально безпечного сексу.

Ось деякі правила:

• Прагніть до моногамії, до сексуальних контактів з одним постійним партнером, який зберігає взаємну вірність.

• Думайте про безпеку до, а не після статевої близькості.

• Уникайте випадкових статевих зв'язків. Чим менше сексуальних партнерів, тим менше ризик захворювання.

• Не поспішайте!! Розвивайте свої сексуальні відношення повільно! Пам’ятайте: партнер «на одну ніч» дуже небезпечний.

• Користуйтеся презервативами в комбінації зі сперміцидами при кожному статевому акті. Той, хто не соромиться користуватися ними, проявляє себе як сучасна цивілізована людина й високо цінує себе і свого партнера. Це у деякій мірі порушує романтичність сексуальних відносин, але дає вам почуття впевненості.

• Пам’ятайте, що збудники хвороб, які передаються статевим шляхом, проникають через мікроскопічні ушкодження шкіри і слизових оболонок статевих шляхів, ротової порожнини, прямої кишки. Уникайте дій, які можуть призвести до таких ушкоджень.

• На жаль, багато ЗПСШ протікають безсимптомно. У зв’язку з цим, якщо спосіб життя не виключає небезпеку зараження, обстежуйтесь на наявність або відсутність найбільш розповсюджених захворювань.

• При підозрі на можливість зараження ЗПСШ впродовж перших 2-х годин після інтимного контакту зверніться до профілактичного пункту при шкірно - венерологічному диспансері, який працює цілодобово і де буде надана вам необхідна допомога.

• При появі будь-яких ознак ЗПСШ не займайтесь самолікуванням! Зверніться до лікаря – спеціаліста.

ВИСНОВКИ

• Останнім часом в Україні відзначається надзвичайно напружена епідеміологічна обстановка відносно захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ) - на сьогодні їх понад 20.

• Однією з причин такого неймовірного росту захворюваності серед молоді є відсутність інформованості про вплив цих патологічних станів на соматичне та репродуктивне здоров'я окремих людей, населення в цілому і на демографічний стан суспільства зокрема.

• Найбільшу стурбованість викликає ситуація, пов’язана з поширенням ВІЛ/СНІДу в Україні, яка за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції займає 1-е місце в Європі. Постійно зростає кількість ВІЛ-інфікованих 15-17-річних підлітків.

• Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні пройшла три стадії:

• перша стадія (1987 – 1994 рр.) – початкова - характеризувалася поодинокими (спорадичними) випадками реєстрації нових інфікованих в основному серед людей з високим рівнем ризику інфікування;

• друга стадія (1995 – 2004 рр.) – концентрована або локалізована характеризувалася масовим вибухом інфікувань серед споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН);

• на третій стадії (2005 р. – сьогодення) - генералізованої -спостерігається підвищення показників нових випадків ВІЛ-інфекції та поширення епідемії, спричиненої передачею ВІЛ статевим шляхом серед людей, які не вживають наркотики. ВІЛ-інфекція укорінюється серед усіх прошарків населення і основним шляхом її передачі стає статевий. Тому на сьогоднішній день поняття “групи ризику” не існує: заразитися може кожен!

• Шляхи передачі ВІЛ добре вивчені: при незахищеному статевому контакті, при ін’єкціях спільним інструментарієм, від матері до дитини при вагітності, родах або годуванні грудним молоком. Інших шляхів передачі ВІЛ не існує. У всіх ситуаціях, що зумовлюють будь-який ризик передачі ВІЛ, кожна людина здатна захистити себе і близьких.

• Практично всі симптоми, що з’являються при ВІЛ-інфекції і СНІДі, можуть бути схожі на симптоми будь-якого іншого захворювання. Розпізнавання ВІЛ-інфекції, особливо на ранніх етапах, дуже утруднене. Неможливо визначити діагноз, не знаючи результатів аналізу на ВІЛ. В Україні використовується ІФА (імуноферментний аналіз), який дозволяє виявити в сироватці крові антитіла до ВІЛ. Найбільш достовірне дослідження – через 3 місяця після зараження. Обстеження добровільне, безкоштовне за Законом, конфіденційне або анонімне. Дізнатись про розвиток ВІЛ можна завдяки і іншим спеціальним аналізам крові: аналіз на імунний статус і вірусне навантаження.

• Якщо ВІЛ потрапив до організму людини, то знищити або вилучити його з організму сьогодні неможливо, оскільки на даний час відсутні ефективні ліки та вакцини.

• Використання противірусної терапії (найчастіше антиретровірусної терапії, що пригнічує активність зворотної транскриптази) дозволяє значно подовжити безсимптомну стадію розвитку ВІЛ-інфекції.

• Остання стадія ВІЛ-інфекції - СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – антропонозна, повільно прогресуюча інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету, внаслідок чого організм стає надзвичайно сприйнятливим до опортуністичних інфекцій і пухлин, що зрештою і призводить до загибелі хворого.

• Ставлення українського суспільства до ВІЛ-позитивних людей та хворих на СПІД, на жаль, негативне, що проявляється у їх дискримінації та стигматизації.Тому багато хто відмовляється від тестування на ВІЛ, а ВІЛ-позитивні не схильні повідомляти про свій статус. Зміна ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, розуміння важливості їх психологічної підтримки, толерантного відношення до них – необхідна умова подолання епідемії в Україні. Боротися необхідно з хворобою, а не з людьми.

• Останнім часом значно зросла захворюваність й на інші інфекції, що передаються статевим шляхом: класичні венеричні хвороби (сифіліс, гонорея), нові бактеріальні ЗПСШ (хламідіоз, гарднереллез), вірусні ЗПСШ (гепатити В, С, Д, генітальний герпес) та ін.

• Більшість інфекцій, що передаються статевим шляхом, можуть не мати виражених зовнішніх проявів, хоча інфікована людина здатна заражати своїх статевих партнерів.

Першими ознаками ЗПСШ можуть бути виділення з статевих органів, почервоніння, пухирці, мікротріщини на шкірі або слизовій оболонці статевих шляхів, біль, свербіж або печія при сечовиділенні або статевому контакті. Нерідко в організмі людини співіснує декілька інфекцій, що змінює характер скарг і клінічні прояви. З появою подібних ознак необхідно відразу звернутися до лікаря і ні в якому разі не займатися самолікуванням, тому що це тільки утруднить правильну і своєчасну постановку діагнозу.

• Самовиліковування при ЗПСШ не відбувається, а зникнення деяких симптомів означає перехід захворювання в приховану хронічну форму.

Внаслідок недостатнього лікування ЗПСШ можуть виникнути важкі ускладнення: запальні процеси статевих органів, ускладнення під час вагітності, після пологів, безпліддя у чоловіків та жінок.

• Головну роль у розповсюдженні ВІЛ/СНІДу та інших ЗПСШ в Україні на фоні зниження життєвого рівня населення, девальвації моральних та загальнолюдських цінностей відіграє поширення в молодіжному середовищі наркоманії, алкоголізму, проституції. Тому головний напрям профілактики цих захворювань – формування здорових морально-етичних установок молоді, культу дошлюбної дівочості, вірності подружжя, підсилення ролі сім’ї в суспільстві.

В той же час не менш важливо забезпечити молоді освіту в галузі здоров’я на основі знання правил безпечної сексуальної поведінки та формування життєвих навичок, що забезпечує уникнення потенційної можливості інфікування.

Семінар №1.

Тема: “Напрямки профілактики СНІДу та інших захворюваній, що передаються статевим шляхом”

Мета та завдання заняття:

• аналіз факторів, що впливають на розповсюдження ЗПСШ;

• формування знань для своєчасної діагностики різних ЗПСШ;

• усвідомлення особистої відповідальності за поліпшення епідситуації щодо ЗПСШ в Україні.

Основні поняття та категорії теми: соціальні хвороби, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), епідемічний процес, інфекційний процес, механізм і шляхи передачі інфекції, ВІЛ, ВІЛ-інфекція, СНІД, хвороби неправильної поведінки, безпечний секс.

План заняття:

1. Фактори, що впливають на розповсюдження ЗПСШ.

2. Визначення основних ознак різних ЗПСШ та своєчасна їх діагностика, як один із методів обмеження їх розповсюдження.

3. Правова відповідальність за порушення законодавства у сфері боротьби із ЗПСШ.