3. Концепція стимулювання науково-технічного прогресу в розвинених країнах.

Стимулювання - найбільш динамічний елемент управління, пов'язаний з впливом на інтереси учасників процесу "дослідження - виробництво", їх усвідомлені соціальні потреби, в результаті чого вони прискорюють НТП із внутрішніх спонукань, а не тільки за вказівкою згори. Стимулювання науково-технічного прогресу - створення переваг у задоволенні економічних і соціальних інтересів організацій і підприємств, що розробляють і освоюють нову високоефективну техніку. Його органічна складова частина - економічне стимулювання - є встановлення відповідності між госпрозрахунковим доходом підприємств і НТО і їх реальним внеском у досягнення ефекту НТП, рішення науково-технічних проблем. Механізм економічного стимулювання НТП включає його основні принципи (комплексність, перспективність, нормативний характер, гласність) і форми (оподаткування, фондообразованіе і фінансування, кредитування, встановлення цін та інших економічних нормативів, організація оплати праці, економічна відповідальність, страхування ризику). Комплексність стимулювання НТП припускає органічна єдність систем преміювання за підсумками науково-технічної і виробничої діяльності. Ці системи мають спільне джерело (госпрозрахунковий дохід), порівнянні оціночні показники (приріст прибутку, зниження собівартості і т.д. Однак це не повинно означати розчинення фондів заохочення за створення і освоєння нововведень у єдиному фонді оплати по праці, що використовується на преміювання за підсумками поточної господарської діяльності, винагороди за підсумками року і т.д. Результати НТП оцінюються з урахуванням строку окупності нововведень (у середньому - 2 роки), преміюються лише безпосередні учасники їх розробки та освоєння, при цьому враховується не тільки економічний, але й інші види ефекту НТП . Стимулювання НТП припускає як матеріальне і моральне заохочення, так і відповідне покарання - зменшення фондів оплати і соціального розвитку колективів, які випускають застарілу і малоефективну продукція, їх розпуск. При організації стимулювання слід врахувати, що прискорення НТП припускає розвиток не тільки науки і техніки, а й соціально-економічних відносин, у тому числі всередині колективних. Наука як об'єкт стимулювання відрізняється універсальністю своєї мови і методів, а використання техніки і технології багато в чому пов'язане зі специфікою інтересів і традицій даної країни, регіону, трудового колективу. Якщо на мікрорівні стимулюється окреме нововведення як клітинка НТП, процес послідовної зміни етапів циклу, то на рівні підприємства, не кажучи вже про народне господарство в цілому, стимулювати слід не тільки окремі заходи НТП, але, перш за все, структурні зрушення в економіці, процес оновлення виробництва в цілому включаючи перетворення техніки і технології, організації виробництва і управління, культури і кваліфікації працівників. Перспективність у стимулюванні НТП вимагає обліку не тільки річного госпрозрахункового, але і народногосподарського економічного ефекту за весь термін використання нововведення. При цьому особливо заохочується створення та освоєння нових поколінь техніки і технології, а також конкурентоспроможних нововведень, які не поступаються вищому світовому рівню у цій галузі. До цих пір премії за нову техніку в промисловості складали всього 2-3% загальної суми заохочень, що робило прискорення НТП другорядною завданням у порівнянні з перевиконанням планів за обсягом реалізації і прибутку. Частка винагород винахідників в отриманому ефекті скоротилася за останні 15 років у три рази (до 1%). Нормативний характер стимулювання передбачає встановлення прямого зв'язку між фактичним економічним ефектом НТП (при дотриманні соціальних і екологічних вимог) і величиною премій. Це означає також стимулювання в реальному, а не календарному масштабі часу (за конкретний результат, а не за квартал), скасування регресивної шкали, при якій найбільша премія (у відсотках до суми економії) належить за дрібні нововведення. Всі виплати до освоєння нововведення носять авансовий характер. У той же час норматив відрахувань від ефекту НТП до фонду преміювання в рамках НТО доцільно диференціювати залежно від типу нововведень (напрямки НТП), новизни техніки порівняно зі світовим рівнем, її народногосподарської значущості. Джерелом прибутку може стати не тільки зниження витрат і зміна цін, а й формування нових суспільних потреб, радикальна зміна номенклатури продукції. Гласність заохочення означає, що його умови повинні бути відомі колективу до початку роботи. Розподіл відповідних фондів між працівниками на основі прийнятих на даному підприємстві положень - справа самого колективу. За його рішенням можуть заохочуватися інші колективи і окремі особи, содействованіе успіху нововведення. Стимулювання НТП пов'язано з економічними методами управління природоохоронною діяльністю. Встановлювані підприємствам нормативи плати за природні ресурси стимулюють їх раціональне і комплексне використання. Стає вигідним застосовувати ресурсозберігаючі технології, витягати з кожної тонни оплачених ресурсів як можна більший дохід. Нормативи плати за викиди забруднюючих речовин в природне середовище зацікавлюють колектив у використанні техніки, скорочує ці викиди. При перевищенні допустимих норм і аварійних забрудненнях стягується в кілька разів підвищена плата за рахунок госпрозрахункового доходу колективу.