7.Загальні відомості про основи будівельного виробництва, терміни та визначення.

Технологія зведення будівель (ТЗБ) вивчає методи прийняття організаційних та технологічних рішень при проектуванні будівельного процесу, який забезпечує випуск готової якісної продукції.

У будівництві готова продукція у загальному значенні – це будівлі та споруди, які здані користувачу та готові до експлуатації.

В якості готової продукції можуть виступати:

• будівлі та споруди;

• частини будівель та споруд;

• окремі конструкції.

Будівельна організація, яка здає об’єкт до експлуатації та відповідає перед замовником у цілому за якість будівлі та споруди та відповідності його проекту, називається генеральним підрядником.

Будівельні організації, які беруть участь у виконанні частини конструкцій або видів робіт, називаються субпідрядними організаціями і у повній мірі звітують перед генеральним підрядником.

Зведення будівлі або споруди розбивають на стадії, які називають циклами.

Перша стадія

Після заходів по підготовці території під будівництво починається перша стадія – нульовий цикл (нижче нульової відмітки – від мітки чистої підлоги або поверхні землі), який включає у себе земляні, монтажні, обмуровуючи, ізоляційні роботи тощо).

Друга стадія:

• зведення наземної частини будівлі (збірної, монолітної, з штучних каменів);

• заповнення будівлі (перегородки, столярка, підготовка під підлоги, трубо гони санітарно-технічні, електротехнічні, вентиляційні, покрівля).

Третя стадія – обробка будівлі: оселення, штукатурні та облицювальні роботи, укладання чистих підлог, малярні та шпалерні роботи, встановлення сантехнічної та електротехнічної арматури.

Термін «будівництво» включає наступні визначення та зміст:

будівництво – галузь матеріального виробництва, в якій утворюються основні фонди виробничого та невиробничого призначення;

будівництво – процес зведення будівель та споруд, а також роботи по їх ремонту.

Капітальне будівництво є важливою складовою галузі матеріального виробництва. Воно забезпечує у всіх галузях господарського будівництва розширене виробництво основних фондів країни на базі науково-технічного прогресу для задоволення матеріальних та духовних потреб людей, які весь час зростають. До капітального будівництва відносяться нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення діючих підприємств, будівель та споруд.

Нове будівництво – будівництво підприємств, будівель та споруд, яке здійснюється на нових майданчиках по первинно затвердженому проекту. Якщо цей проект переглядається у період будівництва до вводу у дію потужностей, які забезпечують випуск кінцевої продукції, продовження будівництва підприємства (будівель, споруд) по зміненому проекту також відноситься до нового будівництва.

Розширення діючого підприємства – будівництво по новому проекту других та наступних черг діючого підприємства, додаткових або нових виробничих комплексів і виробництв або розширення існуючих цехів основного виробничого призначення з будівництвом нових або збільшенням пропускної здатності діючих допоміжних та обслуговуючих виробництв та комунікацій на території діючого підприємства або на прилягаючих до нього майданчиках.

Реконструкція діючого підприємства – повне або часткове переобладнання виробництва та переоснащення виробництва без будівництва нових та розширення діючих цехів основного виробничого призначення, а також будівництво при необхідності нових та розширення діючих об’єктів допоміжного та обслуговуючого призначення із заміною застарілого та фізично зношеного обладнання, механізацією та автоматизацією виробництва, усуненням диспропорцій у технологічних ланках та допоміжних службах. До реконструкції діючого підприємства відносять також будівництво нових цехів та об’єктів тієї ж потужності або відповідному об’єму випуску кінцевої продукції замість ліквідації цехів та об’єктів того ж призначення, подальша експлуатація яких визнана недоцільною.

Технічне переоснащення діючого підприємства – здійснення комплексу заходів (без розширення виробничих площ, що є в наявності) до сучасних вимог технічного рівня виробництва.

Однією із систем будівництва є будівельне виробництво – сукупність виробничих процесів, які здійснюються безпосередньо на будівельному майданчику, включаючи будівельно-монтажні та спеціальні процеси у підготовчому та основному періодах будівництва.

Будівельне виробництво об’єднує дві підсистеми: технологію та організацію будівельного виробництва, кожна з яких має свою сутність та наукові основи.

Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, якостей, форм, сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснених у процесі виробництва продукції.

Технологія будівельного виробництва, у свою чергу, є об’єднанням двох підсистем: технології будівельних процесів і технології зведення будівель і споруд.

Технологія будівельних процесів визначає практичні основи, методи(будівельні машини, засоби малої механізації, монтажне оснащення, різноманітні пристосування, обладнання, апарати, ручний та механізований інструмент тощо) та способи виконання будівельних процесів, які забезпечують обробку будівельних матеріалів, напівфабрикатів і конструкцій.

Технологія зведення будівель і споруд визначає теоретичні основи і регламенти практичної реалізації виконання окремих видів будівельних, монтажних та спеціальних робіт, їх взаємозв’язки у просторі і часі з метою отримання продукції у вигляді будівель і споруд.

Терміни та визначення

Акордна будівля – форма планового завдання бригаді (ланкам, робочим) на об’єм робіт, яке видається на основі калькуляції затрат праці та заробітної платні і яке встановлює терміни виконання акордної будівлі.

Башмак – нижня частина опорної колони для рівномірного розподілення тиску на основу.

Башмак пальовий – сталевий наконечник, що надівається на нижній кінець палі.

Башмак технологічний – опора для встановлення та вивіряння машин.

Без крановий монтаж – монтаж будівель і споруд без застосування монтажних кранів з використанням стаціонарних або переставних монтажних засобів: «падаючих стріл», домкратів тощо.

Бетонування без опалубки – бетонування при укладанні бетонної суміші «у розпір», наприклад, при устрої буро набивних паль, стрічкових фундаментів тощо.

Бетонування безперервне – спосіб, який застосовують при зведенні масивних гідротехнічних споруд або конструкцій. Застосовують два способи безперервного транспортування бетонної суміші: стрічковими конвеєрами та бетононасосами.

Бетонування підводне – укладання бетонної суміші під водою з відвертанням її розмивання та винесенням в’яжучого із складу суміші.

Для укладання на глибину до 50 м широко застосовується спосіб «труби, що вертикально переміщується» (ТВП). В якості опалубки бетонування застосовують шпунтові огородження і інші.

При способі «висхідного розчину» (ВР) застосовуються методи окремого бетонування: гравітаційний та ін’єкційний. Попередньо у блок бетонування встановлюють арматурні каркаси і вертикальні труби діаметром 50 – 100мм, відсипають у блоку гравій (рідше – щебінь) фракції не менше 40 мм і потім подають через труби високо рухомий цементно-пісковий розчин.

При гравітаційному методі розчин подають через воронки, які встановлюють над верхніми кінцями труб. При цьому розтікання розчину у кам’яній накидці виникає під дією гідростатичного натиску.

При ін’єкційному методі в опалубку конструкцій ( без порушення проектного розташування арматури) рівномірно укладають крупний заповнювач, потім у пустоти укладеного заповнювача нагнітають під тиском цементно-пісковий розчин, який має рухомість не менше 120 мм при співвідношенні цементу до піску у суміші не більше 1:2.

При товщині конструкції більше за 1м розчин, розчин подають ін’єкційним способом через ін’єкційні труби, які встановлюють в опалубку до укладання крупного заповнювача, при товщині менше 1 м – через спеціальні ін’єкційні отвори в опалубці конструкції.

Подача розчину у труби здійснюється розчинонасосами, що дозволяє різко збільшити натиск ( і тим самим радіус розподілення у накиданні розчину). Розчин, який надходить з труб витісняє воду з кам’яного накидання.

Для бетонування конструкцій на малих глибинах (до 1,5м), коли верхня частина конструкції повинна виступати над рівнем води, застосовують метод утрамбовування, або бетонування «з острівця».

В окремих випадках для малих об’ємів робіт бетонну суміш або суху бетонну суміш укладають під воду у мішках в перев’язку з рідкої тканини.

Бетонування роздільне – роботи, які виконуються при зведенні залізобетонних резервуарів, фундаментів, а також густо армованих конструкцій, або у труднодоступних місцях ін’єкційним або способом вібронагнітання.

Вібронагнітальний спосіб відрізняється тим, що при нагнітанні цементно-піскового розчину у між зерновий простір глибинними вібраторами одночасно вібрують крупний заповнювач, цементно-пісковий розчин і утворюють бетонну суміш.

Вібрування – метод ущільнення свіже укладеної бетонної суміші вібруванням, під дією якої зменшуються сили тертя та зчеплення між частинками суміші, виникає їх перегрупування і більш щільне «упакування». Внаслідок цього з бетонної суміші витісняються затиснені пухирі повітря, а в результаті зменшується пористість та покращується структура бетону.

Бетонні роботи – роботи, які виконуються при зведенні монолітних бетонних та залізобетонних конструкцій і споруд з бетону. Бетонні роботи включають приготування бетонної суміші, доставку її на будівельний майданчик, подачу, розподілення та ущільнення суміші у формі (опалубці), ретельний нагляд за бетоном, що схоплюється, контроль якості бетонних робіт (іспит зразків на міцність, водонепроникність, морозостійкість тощо). Бетонну суміш зазвичай виробляють на бетонних заводах або у пересувних змішувальних пристроях.

Подачу і розподілення суміші при бетонуванні фундаментів під будівельні конструкції та обладнання промислових будівель здійснюють самохідними бетоноукладачами, які обладнані поворотними стрічковими конвеєрами, насосами, баддями тощо.

Догляд за бетоном складається в утворенні необхідного для тужавлення ущільненої суміші температурно-вологого режиму та захисті бетону від струсів, ударів тощо.

Блочний монтаж – монтаж конструкцій, попередньо укрупнених у пласкі або просторові блоки (колони фахверка, з’єднані прогонами та зв’язками; просторовий блок з двох підкроквяних, двох кроквяних ферм з прогонами та зв’язками та ін.).

Вахтовий метод будівництва – організаційний метод безперервного забезпечення трудовими ресурсами розосереджених об’єктів, віддалених від постійного місця проживання робітників на велику відстань, за рахунок періодичності їх роботи (вахти) і відпочинку. Тривалість вахти може бути від декількох змін до 12-15 діб. Дозволена тривалість роботи на добу складає – 12-14 годин.

Вантажозахватні пристрої – пристрої у вигляді гнучких сталевих канатів, різних систем траверс, механічних та вакуумних захватів для підйому будівельних конструкцій. Вони повинні забезпечувати просте і зручне стропування та роз стропування елементів, надійність зачеплення або захвату, яке виключає можливість вільного відчеплення та падіння вантажу, повинні бути випробувані статичним або динамічним навантаженням, яке перевищує їх паспортну вантажопідйомність.

Вантажообіг – основний показник роботи транспорту. Обчислюється як добуток кількості перевезеного вантажу ( у т) на відстань перевезення ( у км).

Ведучі процеси – процеси, які визначають розвиток і виконання будівництва об’єкту.

Вертикальний транспорт – транспорт у будівництві, який входить у виробничий процес і забезпечує підйом матеріалів і конструкцій на різну висоту (яруси, поверхи). Приклад вертикального транспорту – крани баштові, мостові, стрілкові самохідні крани, лебідки, конвеєри, підйомники тощо.

Верхолазні роботи – роботи, які виконують на висоті більше 5 м від поверхні землі, перекриття або робочого настилу, над яким виконують роботи безпосередньо з конструкціями або обладнанням при їх монтажі або ремонті. При цьому основним засобом, який запобігає робочих від падіння, є запобіжний пояс.

Внутрішньо майданчикові підготовчі роботи – роботи , які передбачають здачу-прийом геодезичної маркувальної основи для будівництва; геодезичні маркувальні роботи для прокладання інженерних мереж, доріг і зведення будівель і споруд; звільнення будівельного майданчику для виробництва будівельно-монтажних робіт (розчищення території, знос будівель тощо); планування території; штучне пониження ( в необхідних випадках) рівня ґрунтових вод; перекладання існуючих і прокладку нових інженерних мереж; облаштування постійних і тимчасових доріг, неінвентарних тимчасових огороджень будівельного майданчика з організацією необхідних випадках контрольно-пропускного режиму; розміщення мобільних (інвентарних) будівель і споруд виробничого, складського, допоміжного, побутового та загального призначення; облаштування складських майданчиків та приміщень для матеріалів, конструкцій і обладнання;організацію зв’язку для оперативно-диспетчерського управління виробництвом робіт; забезпечення будівельного майданчику протипожежним водопостачанням та інвентарем, освітленням і оснащенням засобами сигналізації.

Внутрішньо будівельний транспорт – автомобільний (рідше – залізно дорожній і тракторний) транспорт, за допомогою якого здійснюються перевезення по території будівництва, а також із заводів будівельних конструкцій на при об’єктні або безпосередньо до місця монтажу.

Вибірковий капітальний ремонт будівель і споруд – комплекс робіт по ремонту окремих конструктивних елементів будівель і споруд, при якому усувається їх фізичне зношення.

Вивіряння конструкції, що монтують – процес приведення монтує мого елементу у проектне положення на кінцевій стадії переміщення елементу у просторі відносно маркувальних осей і відміток.

Виліт крюку крану – відстань по горизонталі між віссю обернення поворотної платформи крану і вертикальною віссю, яка проходить через центр крюкової обойми вантажного крюка.

Вироблення – кількість будівельної продукції, яку випустили за одиницю часу (зазвичай за 1 годину або за зміну).

Габарит будівельний – межові зовнішні окреслення або розміри конструкцій, будівель, споруд, пристроїв, обмежуючі займані ними місце і об'єм в просторі. Габарит визначає можливість безпечного переміщення будь-якого предмету відносно інших. На залізно дорожньому транспорті розрізняють габарит рухомого потягу і габарит наближення будов ( будівель, споруд, пристроїв) до залізно дорожніх шляхів. Підмостовий габарит – контур, утворений низом прогінної будови мосту, судноплавним горизонтом та опорами прогону. На автомобільний транспорт встановлені наступні габаритні обмежувачі: довжина одиничного автомобілю – 12м ( авто потяги – 24м), ширина – 2,5 м та висота – 3,8м.

Гнучкі крокви – крокви з сталевих канатів, які використовують при підйомі легких колон, балок, плит, стінових панелей, контейнерів тощо. Виконуються універсальними та полегшеними залежно від технологічного призначення – одно-, двох-, чотирьох- та з шістьох гілок.

Гідроізоляція – захист конструкцій, будівель і споруд від впливу на них води та інших рідин, а також засоби, які застосовують з цією метою.

Гріюча опалубка – форма для відливки бетонних виробів (термоактивна) у зимній період часу при температурі повітря -40⁰С. Гріюча опалубка складається із сталевих опалубних щитів, в яких встановлені трубчасті електричні обігрівачі або обігріваючий кабель.

Деформація будівлі – зміна форми та розмірів, а також втрата стійкості (осадка, зрушення, крен тощо) будівлі під впливом різних навантажень і впливів.

Дискретність робіт – циклічний хід виконання будівельних робіт на об’єкті , майданчику, комплексі, який визначають малою концентрацією БМР (будівельно-монтажних робіт), неоднорідністю об’єктів, що зводяться оригінальністю їх конструктивних рішень. Велика дискретність робіт призводить до низького використання технологічного оснащення, будівельних машин та кваліфікації робітників.

Диспетчеризація – централізація (концентрація) оперативного контролю та управління виробничими процесами. Мета диспетчеризації – забезпечення погодженої роботи окремих ділянок підприємства для досягнення найвищих техніко-економічних показників, а також для регулювання процесу виробництва та ритму роботи підприємства.

Монтажний горизонт – площина, яка проходить через опорні майданчики несучих конструкцій на кожному поверсі або ярусі будівлі, яку будують. На монтажний горизонт переносять опорні точки маркувальних осей, які закріплені на вихідному горизонті.

Поза майданчикові роботи – роботи, які включають будівництво під’їзних шляхів та причалів, ліній електропередач з трансформаторних підстанцій, мереж водопостачання з водозабірними спорудами, каналізаційних колекторів з очисними спорудами, жилих селищ для будівельників, необхідних споруд для розвинення виробничої бази будівельними організаціями, а також споруджень та пристроїв зв’язку для керування будівництвом.

Тимчасові дороги - дороги на будівельних майданчиках, прокладені по трасам постійних доріг. Можуть мати покриття з гравію, шлаку та інших місцевих матеріалів, а також із збірних залізобетонних плит, які можуть бути використані повторно на іншому будівництві або в якості основи постійних доріг. При проектуванні внутрішньо майданчикових автомобільних доріг необхідно прагнути до організації кільцевого руху транспорту та уникати тупиків. Ширина тимчасових доріг приймається при двосторонньому русі транспорту 6 м, при односторонньому – 3,5 м. На ділянках з одностороннім рухом транспорту облаштовують майданчики шириною 3,5 м, довжиною 12-19 м для роз’їзду із зустрічним транспортом. Радіус закруглення тимчасових доріг повинен бути не менше 12м.

Тимчасові будівлі і споруди – будівлі і споруди, що спеціально зводяться або пристосовані на період будівництва ( капітального ремонту) виробничі, складські, допоміжні, жилі та загального користування будівлі і споруди, необхідні для виробництва будівельно-монтажних робіт та обслуговування робітників будівництва (капітального ремонту).

Тимчасові земляні споруди – споруди, які зводять лише на час будівництва: протяжні виїмки, які називають траншеями, для прокладання підземних комунікацій, облаштування фундаментів; котловани для зведення фундаментів і підземних частин будівель і споруд.

Диференційований метод монтажу - метод, який предус- матривает послідовну установку усіх однотипних конструкцій в межах будівлі або ділянки монтажу.

Документація - сукупність документів, оформлених по единым правилам. Застосовуються різні види документації.

Документація графічна - документація, що представляється у вигляді графіків, діаграм; описуються в текстово-графічній формі сведе- ния про об'єкт.

Документація виконавська - сукупність документів, фиксирующих процес виробництва будівельних і монтажних робіт і технічний стан будівельного об'єкту (старанні схе- ми і креслення на інженерні конструкції, схеми приймання выполнен- ных і прихованих робіт,

акти проміжного приймання окремих элемен- тов робіт, журнали

виробництва робіт, операційного контролю, автор- ского нагляду та ін.).

Пред'являється при прийманні об'єкту в эксплуата- цию і використовується в

процесі майбутньої експлуатації.

Документація нормативно-довідкова (нормативно-технічна) -

сукупність офіційних документів, що містять певні пра- вила, стандарти,

нормалі, нормативи і умови, СНиП і інші норма- тивные документи,

затверджені органами держнагляду, министерства- мі і відомства. До

нормативно-довідкової документації відносяться також інструкції, вказівки,

керівництво, положення обов'язкового або рекомендаційного характеру, що

відбивають специфіку окремих видів будівництва. Нормативні документи

регламентують діяльність підприємств і правомірність їх рішень у

відповідних областях діяльності на усіх етапах інвестиційного циклу

(дослідження, проек- тирование, будівництво, реконструкція, ремонт і т. п.).

Документація організаційно-технологічна - частина проектно-

кошторисній документації, що обгрунтовує рішення за технологією, орга-

низации робіт і будівництва. Розробка организационно-технологи-

чесанням документації зазвичай ведеться в дві стадії: на першій

разраба- тывают ПОС - проект організації строительстельной организации генпроектировщики или специализированные про-

191