- •Передмова
- •1.Державні стандарти україни
- •2.1Природні кам’яні матеріали
- •Магматичні гірські породи
- •Осадові гірські породи
- •Метаморфічні гірські породи
- •Природні кам'яні матеріали
- •2.2 Штучні кам’яні матеріали (керамічні)
- •Основні види керамічних будівельних виробів
- •Лицювальні
- •2.Неорганічні мінеральні в’яжучі:
- •Портландцемент
- •Клінкер
- •Шлак Цемент
- •2.4 Бетони.
- •Використання бетону різних марок
- •Залізобетон
- •2.5 Будівельні розчини
- •Сухі будівельні суміші класифікують за призначенням :
- •Вихідні матеріали поєднані в такі основні групи:
- •2.6. Заповнювачі у бетонах і розчинах. Класифікація заповнювачів
- •Високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону;
- •Пористі заповнювачі знижують середню щільність і теплопровідність бетонів;
- •Щільні заповнювачі Оцінка якості дрібного заповнювача
- •Оцінка якості великого заповнювача
- •Пористі заповнювачі
- •2.7Азбестоцементні вироби
- •Сировинні матеріали для виготовлення азбестоцементних виробів :
- •Залежно від призначення
- •2.8 Скло та скло матеріали
- •Властивості скла і скловиробів
- •2.Світлозаломлення.
- •3.Відображення і розсіювання.
- •Різновид скляних виробів
- •Ситали, шлакоситали
- •3Способи виробництва будівельних матеріалів та технологічні схеми
- •3.1 Способи виробництва керамічних будівельних матеріалів
- •3.2 Способи виробництва цементу
- •Мокрий спосіб виробництва цементу
- •Сухий спосіб виробництва цементу
- •Сушарка з традиційним теплообмінником
- •Компактна пічна система
- •Основними передумовами для використання сухого способу є:
- •Мергель
- •Доменний шлак
- •Млин для помелу сировини
- •Обертова піч Добавка
- •Комбінований спосіб виробництва цементу
- •Процес виробництва складається в основному із:
- •Принципи організації потокового виробництва
- •Стендовий спосіб
- •Агрегатне виробництво
- •Касетний спосіб виробництва
- •2.Касето -конвеєрний.
- •Конвеєрне виробництво
- •Залежно від типу теплових агрегатів розрізняють
- •Залежно від взаємного розміщення теплового агрегату й підготовчо-формувальної гілки розрізняють:
- •3.4 Способи виробництва азбестоцементних виробів Виготовлення азбестоцементних виробів
- •Технологія виготовлення азбестоцементних виробів включає наступні технологічні операції:
- •Малюнок 22 – Механізована технологічна лінія для виробництва азбестоцементних хвилястих листів.
- •3.5 Способи виробництва скла та скловиробів
- •Найпоширенішими способами формування скла є:
- •Витягування скла
- •Човниковий спосіб
- •Без човниковий спосіб
- •Спосіб прокатування
- •Безперервний спосіб
- •Періодичний спосіб
- •Спосіб розтікання (флотаційний)
- •4 Паливно-енергетичні ресурси галузі виробництва будівельних матеріалів і конструкцій
- •Паливо класифікують за:
- •1.Агрегатним станом
- •2.За походженням
- •Характеристика і призначення
- •Тверде паливо
- •Рідке паливо
- •Види пального
- •Газоподібне паливо
- •5 Загальні відомості про будівлі та споруди.
- •5.1Класифікація та характеристика будівель та споруд.
- •Громадські будівлі розділяють на:
- •Залежно від матеріалу, з котрого виконані стіни, будівлі підрозділяють на:
- •За виглядом і розміром будівельних виробів і способу виконання будівельних робіт розділяють на будівлі:
- •По поверховості громадські будівлі підрозділяють на:
- •Залежно від виду несучого остову розрізняють дві основні конструктивні схеми будівель:
- •Класифікація промислових будівель. За призначенням:
- •За вибуховою пожежною і пожежною небезпекою:
- •За об’ємно-планувальним та архітектурно-конструктивними ознаками:
- •5.2 Конструктивні елементи будівель та споруд.
- •Фундаменти
- •За технологією зведення фундаменти розділяються на
- •По величині заглиблення
- •Стіни можуть бути:
- •Перекриття
- •1) У вигляді настилів (плит); 2) великі панельні; 3) балкові.
- •Підлоги
- •Перегородки
- •Балкони
- •Види балконів
- •5.3 Про промислові будівлі Конструктивні схеми промислових будівель
- •Каркаси одноповерхових промислових будівель.
- •Багатоповерхові промислові будинки.
- •Великопрогонні покриття будівель і споруд.
- •Інженерні споруди
- •Конструктивні елементи промислових будівель Фундаменти Класифікація фундаментів.
- •Фундаментні балки
- •Збірні залізобетонні колони.
- •Сталеві колони:
- •Підкранові балки
- •Несучі конструкції покриття
- •Балки покриття
- •Залізобетонні ферми
- •Сталеві ферми
- •Підкроквяні ферми
- •Стіни промислових будівель
- •Стіни з полегшених конструкцій.
- •Деформаційні шви.
- •Деформаційні шви поділяють на:
- •Види осклену :
- •Ворота Конструктивне рішення та призначення воріт.
- •Ворота по способу відкривання:
- •Підлоги Конструктивне рішення підлог та вимоги до них.
- •Вимоги до підлог:
- •Конструкція підлог:
- •Монолітні:
- •5.4. Основні правила виконання креслення промислових будівель та споруд. Правила виконання
- •Підбір масштабу.
- •Креслення плану.
- •Правила виконання креслення та нанесення розмірів на плані.
- •Види ліній, якими користуються для позначення конструкцій та конструктивних елементів:
- •Розрізи промислової будівлі
- •Правила виконання креслення та нанесення розмірів
- •При виконанні архітектурно – будівельних розрізів дотримуються таких правил:
- •Правила виконання креслення Фасади
- •Генеральний план підприємства
- •Єдина модульна система в будівництві
- •Ширина прогону
- •Крок колон
- •Типи розмірів:
- •Уніфікація розмірів
- •Для одноповерхових промислових будівель:
- •6.Розрахунки будівельних матеріалів , табличні дані.
- •6.1.Розрахунки основних фізичних властивостей будівельних матеріалів.
- •6.2.Розрахунки механічних властивостей матеріалів
- •6.2.Розрахунки механічних властивостей матеріалів
- •6.3.Визначення складу важкого і легкого бетону Проектування складу важкого бетону
- •Порядок розрахунку
- •Уточнення розрахунків складу бетону
- •Розрахунок виробничого складу бетону
- •Розрахунок витрати вихідних матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •Орієнтовні витрати води, л на 1 м3 бетонної суміші, залежно від виду заповнювача та характеру бетонної суміші
- •Витрати матеріалів на лабораторний заміс, кг
- •Характеристика контрольних зразків
- •Підбір складу легкого бетону
- •7.Загальні відомості про основи будівельного виробництва, терміни та визначення.
Витрати матеріалів на лабораторний заміс, кг
Матеріал |
Розрахований склад |
1- корегування |
2- корегування |
Фактичні витрати матеріалів на 1 м3 бетону,кг |
|
||||||
На 1м3 |
На лабораторний заміс |
додано |
Витрати матеріалів, кг |
додано |
Витрати матеріалів, кг |
|
|||||
Цемент |
288 |
2,88 |
0,288 |
3,168 |
- |
- |
311 |
||||
Вода |
170 |
1,70 |
0,170 |
1,87 |
- |
- |
184 |
||||
Щебінь |
1351 |
13,51 |
- |
13,51 |
- |
- |
1327 |
||||
Пісок |
568 |
5,68 |
- |
5,68 |
- |
- |
558 |
||||
Сума |
- |
- |
- |
24,228 |
- |
- |
- |
||||
Характеристика контрольних зразків
Розміри зразків, см |
Об’єм, дм3 |
Вага, кг |
Щільність, кг/м3 |
Руйнуюче навантаження, кН |
Площа, см2 |
Межа міцності при стисканні |
|
МПа |
кН/см2 |
||||||
10,0х9,9х10,0 |
9,90 |
2,348 |
2360 |
33290 |
99 |
30,6 |
306 |
10,0х9,9х9,8 |
9,80 |
2,316 |
2340 |
32191 |
97 |
30,2 |
302 |
9,9х10,0х10,2 |
10,10 |
2,380 |
2364 |
33962 |
102 |
30,3 |
303 |
Підбір складу легкого бетону
Підбір складу бетону на пористих заповнювачах складніше, ніж для звичайних бетонів. Це пояснюється необхідністю забезпечення не лише вимог, які пред’являють до бетонів на щільних заповнювачах, а й ще до заданої щільності легкого бетону, тому визначне значення для легких бетонів має якість пористого заповнювача, який використовують. Для легких бетонів потрібне визначене найвигідніше комбінація показників щільності і міцності.
Таблиця 1 – Відповідність марки бетону до марки цементу
Проектна марка бетону |
Марки цементу |
|
Ті, що рекомендовані |
Припустимі |
|
50-100 |
400 |
300 |
150-200 |
400 |
300-500 |
250-300 |
400-500 |
400-600 |
350-400 |
500-550 |
500-600 |
450-500 |
550-600 |
500-600 |
Таблиця 2 – Орієнтовні витрати цементу для конструктивно-теплоізоляційного легкого бетону на пористих заповнювачах
Марка бетону по щільності |
Витрати цементу М400(кг/м3) залежно від проектної марки бетону |
||
50 |
75 |
100 |
|
800 |
230/- |
260/- |
- |
900 |
220/265 |
240/- |
280/- |
1000 |
210/250 |
225/300 |
260/- |
1100 |
200/240 |
215/275 |
240/340 |
1200 |
-/230 |
210/260 |
225/310 |
1300 |
-/225 |
-/250 |
210/280 |
1400 |
-/220 |
-/240 |
200/265 |
1500 |
-/215 |
-/230 |
-/255 |
При застосуванні інших марок цементів або сумішей з іншою рухомістю або жорсткістю табличні витрати цементу слід помножити на коефіцієнти, які наведені у таблиці 4.
Витрати води визначають попередньо призначають по таблиці 5 або визначають по формулі:
В= (НГ · Ц) / 100 + Wкр· кР /100,
де НГ – нормальна густина цементного тіста, %
Ц – витрати цементу, кг
Wкр – водопоглинення крупного заповнювача, %
кР – витрати заповнювача, які визначаються розрахунками або по таблицям, кг
При використанні заповнювачів з крупністю зерен менше або більше 20мм (до 10 або до 40мм) витрати води по таблиці 5 відповідно слід збільшувати або зменшувати на 10-20 л м3, при заміні щільного піску пористим та навпаки витрати води збільшують або зменшують на 30-50 л.
Витрати крупного і мілкого заповнювача можна визначити з вираження:
З = ρсух. – 1,15 ·Ц, кг
де ρсух. – задана щільність легкого бетону у сухому стані, кг/м3
1,15 ·Ц – вага цементного каменя з врахуванням хімічно зв’язаної води, кг
Таблиця 3 – Орієнтовні витрати цементу для конструкційного легкого бетону з відпускною міцністю 70% від проектної
Марка бетону |
Осадження конусу,см |
Жорсткість,с |
Витрати цементу, кг/м3, при марках |
||||
300 |
400 |
500 |
550 |
600 |
|||
150 |
5-10 |
- |
340 |
300 |
260 |
- |
- |
1-4 |
- |
310 |
270 |
240 |
- |
- |
|
- |
5-10 |
290 |
260 |
230 |
- |
- |
|
- |
11-20 |
270 |
240 |
210 |
- |
- |
|
200 |
5-10 |
- |
420 |
370 |
320 |
- |
- |
1-4 |
- |
390 |
340 |
300 |
- |
- |
|
- |
5-10 |
370 |
320 |
280 |
- |
- |
|
- |
11-20 |
340 |
300 |
260 |
- |
- |
|
250 |
5-10 |
- |
- |
420 |
380 |
350 |
- |
1-4 |
- |
- |
400 |
350 |
330 |
- |
|
- |
5-10 |
- |
370 |
330 |
310 |
- |
|
- |
11-20 |
- |
340 |
300 |
280 |
- |
|
300 |
5-10 |
- |
- |
500 |
420 |
390 |
370 |
1-4 |
- |
- |
460 |
380 |
360 |
340 |
|
- |
5-10 |
- |
430 |
360 |
340 |
320 |
|
- |
11-20 |
- |
390 |
330 |
310 |
300 |
|
400 |
5-10 |
- |
- |
- |
480 |
440 |
410 |
1-4 |
- |
- |
- |
440 |
410 |
380 |
|
- |
5-10 |
- |
- |
420 |
390 |
360 |
|
- |
11-20 |
- |
- |
390 |
360 |
330 |
|
Таблиця 4 – Коефіцієнти вимірювання нормативних витрат конструкційних легких бетонів залежно від марок легких заповнювачів
Марка легкого заповнювача |
Значення коефіцієнтів зміни витрати цементу для бетону марки |
|||
150 |
200 |
250 |
300 |
|
75 |
1,15 |
- |
- |
- |
100 |
1,0 |
1,15 |
- |
- |
125 |
0,92 |
1,0 |
1,2 |
- |
150 |
0,89 |
0,92 |
1,0 |
1,25 |
200 |
0,86 |
0,85 |
0,9 |
1,0 |
250 |
- |
0,77 |
0,8 |
0,86 |
300 |
- |
- |
0,76 |
0,82 |
Таблиця 5 – Орієнтовні витрати води для приготування легких бетонів на пористих заповнювачах і портландцементі (крупність зерен 20мм)
Осадження конуса, см |
Жорсткість,с |
Витрати води, л/м3, при застосуванні |
|||
Керамзиту та щільного піску |
Аглопориту шлакової пемзи та пористого піску |
Природних пористих заповнювачів з міцністю породи, МПа |
|||
Більше 10 |
10 і менше |
||||
5-10 |
- |
220-250 |
280-320 |
290-330 |
330-380 |
1-3 |
10-20 |
210-230 |
260-290 |
270-300 |
320-370 |
- |
20-30 |
200-220 |
230-260 |
250-280 |
310-360 |
- |
60-100 |
160-180 |
190-220 |
210-240 |
290-310 |
Користуючись рекомендаціями по зерновому складу легких бетонів, розраховують витрати мілкого та крупного заповнювачів по фракціям. Наприклад, для легкого бетону на керамзитовому гравію приблизний вміст його у бетоні повинен складати 0,85-1,0 м3/м3 бетону, а вміст піску у суміші заповнювачів приймають по таблиці 6.
Таблиця 6 – Вміст піску у легких бетонах
Керамзитобетон |
Межова крупність заповнювачів, мм |
Вміст піску у суміші заповнювачів, % по об’єму |
Теплоізоляційний |
40 |
15-25 |
20 |
20-30 |
|
Конструктивно – ізоляційний |
40 |
25-45 |
20 |
40-50 |
|
10 |
45-55 |
|
Конструктивний |
20 |
45-55 |
10 |
50-60 |
Приклад. Підібрати склад конструкційного керамзитобетону М200 з щільністю 1800 кг/м3 з наступних матеріалів: керамзит фракціями 5-20мм з щільністю 600 та 250, кварцовий пісок щільністю 1500 кг/м3 , жорсткість суміші 60 с, портландцемент М500. Всі матеріали відповідають вимогам СНіПу.
1.По таблицям 3 і 4 підбирають витрати цементу: 260 · 0,92 = 239 кг/м3
2.Витрати визначають по таблиці 5: 160 л/м3
3.Витрати крупного та мілкого заповнювачів визначають:
З = ρсух. – 1,15 ·Ц = 1800 – 275 =1525 кг/м3
4.Долю піску визначають по таблиці 6: 45%, тобто 1525 · 0,45 = 686 кг/м3
5.Витрати керамзиту визначають: 1525 – 686 = 839 кг/м3