Генеральний план підприємства
При компонуванні креслення горизонтального планування промислового підприємства розміщують:
- довгий бік території – вздовж довгого боку листа;
- північ території – у верхній частині листа (допускається відхилення в межах 900 вліво або вправо).
Орієнтацію вказують у лівому верхньому кутку листа стрілкою з літерою П (північ) біля вістря і зберігають на всіх кресленнях, в основі яких лежить план території або її частини та осі будівельної координатної сітки, нанесені паралельно до боків рамки робочого листа. Якщо на генплані будують розу вітрів, то її північна орієнтація повинна співпадати з орієнтацією плану території підприємства, а стрілку з літерою П вказувати не слід.
Будівельну координатну сітку з комірками 100х100м або 200х200м наносять в масштабі тонкими лініями на генплан таким чином, щоб осі були паралельними до боків основного промислового корпусу, який проектують, а початок координат поза генпланом, у лівій нижній частині листа, дасть змогу отримати додатні умови відмітки всіх координатних осей.
Горизонтальні осі координатної сітки позначають 0А, 1А, 2А (через100м), а вертикальні 0Б, 1Б, 2Б тощо.
При масштабі 1:500 використовують проміжні осі сітки, які позначають 0А+50.00; 1А+50.00,0Б+50.00 тощо.
Вертикальне планування території будівництва зображують на кресленні організації рельєфу, який викреслюють на топографічній підоснові.
На кресленні зображують:
- елементи креслення горизонтального планування;
- проектні відмітки опорних точок планування(кутів будівель);
- підвищені та знижені точки проектного рельєфу;
- точки перетину автомобільних доріг.
Єдина модульна система в будівництві
Основою уніфікації геометричних розмірів(параметрів) будівель та будівельних виробів є єдина модульна система.
Єдина модульна система – це сукупність правил координації розмірів будівель та їх конструктивних елементів на основі кратності цих розмірів визначеній лінійній величині,прийнятій за модуль.
Розмір основного модуля (М) дорівнює 100 мм.
Для узгодження розмірів основних параметрів будівель і розмірів будівельних елементів з величиною модуля та координації взаємного розташування конструкцій слугує просторова система модульних площин.
Відстань між цими площинами може дорівнювати основному або укрупненому модулю.
Лінії перетину модульних площин приймають за основні маркувальні осі ,до яких прив’язують розташування стін, колон та інших конструктивних елементів.
Маркувальні осі поділяють на:
- повздовжні - їх позначають великими літерами алфавіту А, Б, В (крім З, О, Ч, Ш) ;
- поперечні – їх позначають цифрами 1,2,3,4,5 і так далі.
Основними планувальними параметрами будівлі є:
Крок колон-відстань між поперечними осями будівлі.
Прогін – відстань між повздовжніми осями будівлі.
Малюнок 101 - Схема розташування маркувальних осей у плані будинку:
В – крок; L – прогін.
Сукупність цих параметрів (в метрах), називають сіткою колон, тому що в місцях перетину осей зазвичай розташовують колони – основні несучі елементи каркасу будівлі.
Сітки колон позначають - 6х6; 12х6; 12х12 м(великий розмір зазвичай відповідає прогону).
Одноповерхові промислові будівлі необхідно проектувати с прогонами одного направлення, однакової ширини і висоти.
Відстань між координатними (маркувальними) осями або відповідні їм модульні довжини ферм, балок, плит приймають кратними найбільшим укрупненим модулям 60М, 30М.Основний М і подрібнений 1/2М модулі застосовують для призначення малих розмірів елементів – товщини плит перекриттів, і тонкостінних конструкцій, розмірів балок і перемичок тощо. Подрібнені модулі 1/10М, 1/20М, 1/50М і 1/100м застосовують для призначення товщини плитних і листових матеріалів,ширини зазорів та швів між елементами,розмірів допусків при виготовленні виробів тощо.