Стіни з полегшених конструкцій.

Виготовляють з використанням сталевих, алюмінієвих, а/ц, пластмасових та інших листових матеріалів у сполученні з ефективними утеплювачами.

Їх розміщують вертикально і закріплюють до горизонтальних ригелів. Суттєвим недоліком таких стін є їх низька вогнестійкість, у зв’язку з чим у будівлях необхідно проектувати додаткові протипожежні заходи.

Стіни з полегшених конструкцій використовують в одноповерхових промислових будівлях, призначених для розміщення виробництв з неагресивними і слабо агресивним середовищем при відносній вологості повітря приміщень не більше 60%.

Деформаційні шви.

В промислових будівлях з великими розмірами в плані або коли вони складаються з декількох об’єктів з різними висотами і навантаженнями на ґрунтові основи, передбачають деформаційні шви.

Деформаційні шви поділяють на:

- температурні;

- осадочні;

-антисейсмічні.

Температурні шви – запобігають утворенню тріщин у конструктивних елементах будівель у результаті лінійних деформацій, які викликають коливання температури повітря.

Повздовжні та поперечні температурні шви поділяють по вертикалі на окремі частини всі надземні конструкції будівель для забезпечення незалежності їх горизонтальних приміщень.

Поперечні температурні шви в одноповерхових промислових будівлях влаштовують на парних колонах без вставки, а парні колони спирають на загальний фундамент.

Повздовжні температурні шви влаштовують на двох повздовжніх рядах колон із вставкою, ширину якої приймають 500,750 або 1000мм, залежно від розмірів прив’язки колон у суміжних прогонах.

Осадочні шви – передбачають у тих випадках, коли очікуються неоднакові та нерівномірні осідання суміжних частин будівлі(при різних за величиною та характером навантаження на ґрунтові основи; при значній різниці висот суміжних частин будівлі; на межі різнорідних ґрунтів основ під фундаментами; при наявності прибудов до будівлі).

Осадочні шви ділять по вертикалі всі конструкції будівель і допускають самостійне осідання окремих її об’ємів.

Осадочні шви забезпечують і горизонтальні переміщення розділених частин будівель, тому їх доцільно суміщати з температурними швами. В цьому випадку їх називають температурно-осадочними .В одноповерхових промислових будівлях їх влаштовують на здвоєних колонах, вставки між координатними осями прогонів, що примикають із урахуванням прив’язки колон до осей і товщини стіни.

Антисейсмічні шви – передбачають у будівлях,які будують в сейсмічних регіонах. Такі шви розчленовують будівлі на окремі відсіки, які являють собою стійкі об’єми із самостійними несучими остовами, що забезпечує їх незалежне осідання.

Вікна

Заповнення віконних прорізів повинні забезпечувати необхідні умови освітлення і повітрообміну, мати гарні теплозахисні властивості, бути довговічними і зручними в експлуатації.

Види осклену :

- окремі вікна;

- відокремлюючи простінки;

- стрічкові в одну або декілька стрічок;

-суцільні.

Оселення (схеми віконних переплетів)

1.Одинарне – для будівель, які не опалюються, з підвищеним виробничим тепловиділенням.

2.Частково подвійне – при близькому розташуванні робочих місць у вікон.

3.Подвійне – при великих перепадах температур.

Конструктивно віконні отвори заповнюють рамами,панелями і без рамними елементами із склоблоків і профільного скла.

Типові варіанти віконних блоків і панелей передбачають їх виконання із стулками і фрамугами, які відкриваються або не відкриваються.

Стулкові вікна, можуть мати одинарні або спарені рами, і складаються з коробки, фрамуги, стулок, оскління.

Глухі вікна мають одинарні рами ,складаються з: коробки, оскління.

Рами за родом матеріалу:

- дерев’яні – з нормальним температуро - вологім режимом;

- сталеві – установлюють з окремих блоків;

- залізобетонні – установлюють іноді замість глухих сталевих;

- алюмінієві або з алюмінієвих сплавів – в промислових будівлях з підвищеними вимогами до чистоти, естетики і герметизації.

Малюнок 93 - Стальні рами з прокатних і гнутих профілів:

а – схеми рам; б – вертикальні розрізи заповнення прорізів; в – горизонтальний розріз; г – віконні панелі з гнутих профілів; д, е – горизонтальний і вертикальний розрізи прорізу з панельним заповненням; 1 – злив; 2, 3 – кутик; 4 – стальний лист; 5 – стояк-імпост; 6 – колона; 7 – кріпильний кутик (панелі до колони); 8 – розчин; 9 – стулка; 10 – скло; 11 – гумовий профіль; 12 – клямер

Залізобетонні рами роблять глухими. Стулки виконують із сталі або дерева. У будівлях з стіновими захисними конструкціями з азбестоцементних хвилястих листів віконні прорізи заповнюють склом або склопластиком.

Для миття і заміни шибок на рівні парапету стіни влаштовують кронштейни, до яких кріплять монорейку. По монорейці пересувається візок з підвішеною до нього колискою.

Малюнок 94 - Залізобетонні віконні рами:

а – схеми рам; б – вертикальні розрізи заповнення прорізів; в – те саме горизонтальні;

1 – стержень діаметром 8 мм; 2 – закріпки.

Малюнок 95 – Конструкції віконного заповнення із склопрофіліту:

а – переріз склопрофіліту; б – схеми заповнення прорізів; в – загальний вигляд і деталі

кріплення склопанелей; 1 – гумова насадка; 2 – мастика; 3 – гвинт; 4 – склопрофіліт; 5 –

злив; 6 – смуга 30х4 мм; 7 – стулка, що відчиняється; 8 – склопанель; 9 – ущільнювач; 10

– кутик; 11 – швелер; 12 – смолене клоччя; 13 – розчин.

Перспективним видом заповнення віконних прорізів є безрамне із склоблоків і склопрофіліту (мал.95). Для заповнення прорізів до 3,6 м заввишки використовують склопрофіліт 300 мм завширшки із висотою полиці 50 мм. Склопрофіліт швелерного типу кріплять у прорізі клямерами, а коробчастого типу – притискними накладками 1,5 м завдовжки на самонарізних гвинтах. Стики між склопрофілітом ущільнюють за допомогою стрічок або шнурів пористої гуми або герніту.

На кресленнях фасадів промислових будівель рами, які відкриваються, і спосіб їх навіски позначають нахиленими лініями, кінці яких доводять до того боку рами, на якому розміщують завіси. Якщо рама відкривається на зовні – лінію малюють суцільною, якщо в середину – пунктирною.