- •Передмова
- •1.Державні стандарти україни
- •2.1Природні кам’яні матеріали
- •Магматичні гірські породи
- •Осадові гірські породи
- •Метаморфічні гірські породи
- •Природні кам'яні матеріали
- •2.2 Штучні кам’яні матеріали (керамічні)
- •Основні види керамічних будівельних виробів
- •Лицювальні
- •2.Неорганічні мінеральні в’яжучі:
- •Портландцемент
- •Клінкер
- •Шлак Цемент
- •2.4 Бетони.
- •Використання бетону різних марок
- •Залізобетон
- •2.5 Будівельні розчини
- •Сухі будівельні суміші класифікують за призначенням :
- •Вихідні матеріали поєднані в такі основні групи:
- •2.6. Заповнювачі у бетонах і розчинах. Класифікація заповнювачів
- •Високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону;
- •Пористі заповнювачі знижують середню щільність і теплопровідність бетонів;
- •Щільні заповнювачі Оцінка якості дрібного заповнювача
- •Оцінка якості великого заповнювача
- •Пористі заповнювачі
- •2.7Азбестоцементні вироби
- •Сировинні матеріали для виготовлення азбестоцементних виробів :
- •Залежно від призначення
- •2.8 Скло та скло матеріали
- •Властивості скла і скловиробів
- •2.Світлозаломлення.
- •3.Відображення і розсіювання.
- •Різновид скляних виробів
- •Ситали, шлакоситали
- •3Способи виробництва будівельних матеріалів та технологічні схеми
- •3.1 Способи виробництва керамічних будівельних матеріалів
- •3.2 Способи виробництва цементу
- •Мокрий спосіб виробництва цементу
- •Сухий спосіб виробництва цементу
- •Сушарка з традиційним теплообмінником
- •Компактна пічна система
- •Основними передумовами для використання сухого способу є:
- •Мергель
- •Доменний шлак
- •Млин для помелу сировини
- •Обертова піч Добавка
- •Комбінований спосіб виробництва цементу
- •Процес виробництва складається в основному із:
- •Принципи організації потокового виробництва
- •Стендовий спосіб
- •Агрегатне виробництво
- •Касетний спосіб виробництва
- •2.Касето -конвеєрний.
- •Конвеєрне виробництво
- •Залежно від типу теплових агрегатів розрізняють
- •Залежно від взаємного розміщення теплового агрегату й підготовчо-формувальної гілки розрізняють:
- •3.4 Способи виробництва азбестоцементних виробів Виготовлення азбестоцементних виробів
- •Технологія виготовлення азбестоцементних виробів включає наступні технологічні операції:
- •Малюнок 22 – Механізована технологічна лінія для виробництва азбестоцементних хвилястих листів.
- •3.5 Способи виробництва скла та скловиробів
- •Найпоширенішими способами формування скла є:
- •Витягування скла
- •Човниковий спосіб
- •Без човниковий спосіб
- •Спосіб прокатування
- •Безперервний спосіб
- •Періодичний спосіб
- •Спосіб розтікання (флотаційний)
- •4 Паливно-енергетичні ресурси галузі виробництва будівельних матеріалів і конструкцій
- •Паливо класифікують за:
- •1.Агрегатним станом
- •2.За походженням
- •Характеристика і призначення
- •Тверде паливо
- •Рідке паливо
- •Види пального
- •Газоподібне паливо
- •5 Загальні відомості про будівлі та споруди.
- •5.1Класифікація та характеристика будівель та споруд.
- •Громадські будівлі розділяють на:
- •Залежно від матеріалу, з котрого виконані стіни, будівлі підрозділяють на:
- •За виглядом і розміром будівельних виробів і способу виконання будівельних робіт розділяють на будівлі:
- •По поверховості громадські будівлі підрозділяють на:
- •Залежно від виду несучого остову розрізняють дві основні конструктивні схеми будівель:
- •Класифікація промислових будівель. За призначенням:
- •За вибуховою пожежною і пожежною небезпекою:
- •За об’ємно-планувальним та архітектурно-конструктивними ознаками:
- •5.2 Конструктивні елементи будівель та споруд.
- •Фундаменти
- •За технологією зведення фундаменти розділяються на
- •По величині заглиблення
- •Стіни можуть бути:
- •Перекриття
- •1) У вигляді настилів (плит); 2) великі панельні; 3) балкові.
- •Підлоги
- •Перегородки
- •Балкони
- •Види балконів
- •5.3 Про промислові будівлі Конструктивні схеми промислових будівель
- •Каркаси одноповерхових промислових будівель.
- •Багатоповерхові промислові будинки.
- •Великопрогонні покриття будівель і споруд.
- •Інженерні споруди
- •Конструктивні елементи промислових будівель Фундаменти Класифікація фундаментів.
- •Фундаментні балки
- •Збірні залізобетонні колони.
- •Сталеві колони:
- •Підкранові балки
- •Несучі конструкції покриття
- •Балки покриття
- •Залізобетонні ферми
- •Сталеві ферми
- •Підкроквяні ферми
- •Стіни промислових будівель
- •Стіни з полегшених конструкцій.
- •Деформаційні шви.
- •Деформаційні шви поділяють на:
- •Види осклену :
- •Ворота Конструктивне рішення та призначення воріт.
- •Ворота по способу відкривання:
- •Підлоги Конструктивне рішення підлог та вимоги до них.
- •Вимоги до підлог:
- •Конструкція підлог:
- •Монолітні:
- •5.4. Основні правила виконання креслення промислових будівель та споруд. Правила виконання
- •Підбір масштабу.
- •Креслення плану.
- •Правила виконання креслення та нанесення розмірів на плані.
- •Види ліній, якими користуються для позначення конструкцій та конструктивних елементів:
- •Розрізи промислової будівлі
- •Правила виконання креслення та нанесення розмірів
- •При виконанні архітектурно – будівельних розрізів дотримуються таких правил:
- •Правила виконання креслення Фасади
- •Генеральний план підприємства
- •Єдина модульна система в будівництві
- •Ширина прогону
- •Крок колон
- •Типи розмірів:
- •Уніфікація розмірів
- •Для одноповерхових промислових будівель:
- •6.Розрахунки будівельних матеріалів , табличні дані.
- •6.1.Розрахунки основних фізичних властивостей будівельних матеріалів.
- •6.2.Розрахунки механічних властивостей матеріалів
- •6.2.Розрахунки механічних властивостей матеріалів
- •6.3.Визначення складу важкого і легкого бетону Проектування складу важкого бетону
- •Порядок розрахунку
- •Уточнення розрахунків складу бетону
- •Розрахунок виробничого складу бетону
- •Розрахунок витрати вихідних матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •Орієнтовні витрати води, л на 1 м3 бетонної суміші, залежно від виду заповнювача та характеру бетонної суміші
- •Витрати матеріалів на лабораторний заміс, кг
- •Характеристика контрольних зразків
- •Підбір складу легкого бетону
- •7.Загальні відомості про основи будівельного виробництва, терміни та визначення.
Осадові гірські породи
Осадові породи залежно від умов утворення поділяють на три групи: механічні, хімічні й органогенні опади.
Механічні породи утворилися в результаті вивітрювання магматичних і метаморфічних гірських порід. Можуть бути пухкі (гравій, глина, піски) і зцементовані (піщаник, конгломерат, брекчія).
Пісок – пухка зерниста порода крупністю зерен 0,14-5 мм, істинна щільність – 2650 кг/м3. Застосовується для виготовлення будівельних розчинів і бетонів, як дрібний заповнювач, служить компонентом сировинної суміші у виробництві скла, силікатних виробів і кераміки.
Глинисті – гірські породи, складаються в основному з дрібних лускатоподібних часток глинистих мінералів. Істинна щільність – 2500-2600 кг/м3, твердість – 1. Застосовуються для виготовлення керамічних виробів, а також само як компонент сировинної суміші у виробництві цементу.
Каолініт - коштовна сировина для виробництва вогнетривких матеріалів.
Піщаник – щільна гірська порода, що складається з зерен кварцу, зцементованих різними природними розчинами. Щільність – 2500-2600 кг/м3, міцність при стиску – 150-250 МПа, висока твердість і стійкість до стирання. З піщаників виготовляють бутові камені, плити для тротуарів і підлог промислових будинків, щебінь для бетонів.
Конгломерати – породи, що складаються з гальки і гравію, зцементованих природним цементом. Щільність – 1600 - 2800 кг/м3, міцність при стиску – 100 - 160 МПа. Практичне значення цих порід невелике, в основному конгломерати застосовують як оздоблювальний камінь.
Брекчії – породи, що складаються з кутастих уламків щебеню, зцементованих природним цементом. Мають обмежене поширення, використовують як оздоблювальний камінь.
Хімічні породи утворилися при випаданні з перенасичених розчинів хімічних опадів. Найбільш розповсюдженими є вапняки, доломіти, магнезити, вапняні туфи, гіпс, ангідрит.
Вапняки – хімічного походження, в основному складаються з кальциту СаСО3, середня щільність – 1900-2600 кг/м3, пористість щільних вапняків не перевищує десятої частки відсотка, а пухких – 15-20%. Застосовують у вигляді бутового каменю для фундаментів, у вигляді плит і фасонних деталей для зовнішнього облицювання будинків. Вапняковий щебінь часто використовують як заповнювач для бетону. Вапняки широко застосовуються як сировина для одержання в'язкої речовини – цементу.
Доломіти складаються в основному з однойменного мінералу СаСО3 · МgСО3, за своїми властивостями близькі до щільних вапняків, щільність – 2200 - 2700 кг/м3, міцність при стиску 40 - 200 МПа. З доломіту виготовляють лицювальні плити, щебінь для бетону, вогнестійкі й мінеральні в'язкі речовини.
Магнезити – складаються в основному з мінералу магнезиту МgСО3. Застосовують для виготовлення вогнетривких виробів, а також як сировину для виробництва мінерального в'язкого – каустичного магнезиту.
Вапняні туфи – утворилися в результаті випадання СаСО3 джерел підземних вуглекислих вод. Мають пористу новочеркаську будову. Різновид вапняного туфу – травертин, що має високу міцність при стиску – до 80 МПа, застосовують звичайно як декоративний камінь для облицювання будинків. З вапняного туфу одержують вапно, застосовують у виробництві цементу.
Гіпс – складається з мінералу тієї ж назви СаSО4 2Н2О, щільність – 2000-2300 кг/м3, міцність при стиску – 50 МПа. Головним чином цей природний гіпсовий камінь застосовують для виготовлення гіпсових в'язких і як добавку при виробництві портландцементу.
Ангідрит – складається в основному з мінералу ангідриту СаSО4. За зовнішнім виглядом і властивостями мало відрізняється від гіпсу, застосовується для виробництва гіпсових в'язких.
Органогенні породи утворилися в результаті відкладення в різних водоймах залишків кістяків і панцирів відмерлих організмів при їхньому наступному ущільненні й цементації.
Вапняк - черепашник – пориста порода, складена з раковин і їхніх уламків, зцементованих вапняковим в'язким. Щільність – 800-1500 кг/м3, міцність при стиску – 2-5 МПа, висока пористість, низька теплопровідність. Застосовується у вигляді каменів і блоків для кладки стін житлових будинків, у виді щебеню для легких бетонів.
Крейда – легка і пухка порода, складається з карбонату кальцію. Застосовують при виробництві цементу та сповісти, як сировинний компонент при виробництві скла, як наповнювач лакофарбових матеріалів і пластмас.
Мергелі – складаються із суміші карбонату кальцію і глинистих часток. Щільність – 1900-2400 кг/м3, міцність при стиску 30-60 МПа. Мергелі є коштовною сировиною для виробництва цементу.
Діатоміт і трепел - легкі пухкі породи, що складаються в основному з аморфного кремнезему. Щільність – 400-1200 кг/м3.
